Бачили найменшого учасника талант шоу?

Мій розчарувався у навчанні ще у початкових класах. Було дуже не цікаво, бо все знав, і навіть жалівся, що вимушені були цілий урок слухати, як хтось там букви скласти не міг. І це при тому, що в гімназію були ’вступні іспити’ (в ті часи було таке) і читання та розуміння тексту було одним з завдань. Ще ті довбані оцінки довго не ставили, тільки з третього класу почали. Коли почали ставити оцінки, то з´явилося бажання отримувати високі, був навіть похвальних лист, але в четвертому, коли почався карантин, знову все зійшло на нівець, він зрозумів: нащо напрягатися..... Нащо вчити на пам´ять, коли перед камерою можно і піддивлятися, нащо робити самостійно домашку, коли можна переписати, нащо працювати, коли на самостійних та контрольних можна піддивлятися, спитати у чаті тощо....

Виходячи з вашої логіки, то в Україні б не було б талановитих дітей, а вони є.
Про звичайних дітей почали писати ви, що все вирівнюється, це підтверджує мої слова про те, що від початку це звичайна дитина, просто мама з нею займалася трохи більше, ніж інші. Все. До гугіальності, якихось супер вмінь, там як до неба. Таких дітей 1 на мільйон. Всі інші то талант + праця.

Який підхід? Таке відчуття, що розмовляти з вами,як зі стінкою. Я ж пишу, що я дитину силоміць нічому не навчала,я лише відповідала на її запит і зацікавленість певними речами. Їй прикольно було стояти наприклад в черзі за квитками, і аби було не нудно, розв´язувати в голові математичні задачі,і то і близько не 3+5. Ті, що добиваються чогось працею при відсутності талантів і здібностей, ніколи не зроблять визначних відкриттів. Собачку теж можна навчити командам, але їй ніколи не стати людиною.

Який підхід? Таке відчуття, що розмовляти з вами,як зі стінкою. Я ж пишу, що я дитину силоміць нічому не навчала,я лише відповідала на її запит і зацікавленість певними речами. Їй прикольно було стояти наприклад в черзі за квитками, і аби було не нудно, розв´язувати в голові математичні задачі,і то і близько не 3+5. Ті, що добиваються чогось працею при відсутності талантів і здібностей, ніколи не зроблять визначних відкриттів. Собачку теж можна навчити командам, але їй ніколи не стати людиною.

Що вас так зачепило?
Знання букв в 1.11 це показник того, що мамі хотілось виділитися, все. До якихось супер вмінь не має й мови, це просто памʼять. Якщо інша мама вчила вірші, то дитина буде знати вірші, а інша мама з дитиною вчила комах, дитина буде знати комах.
Навчання, це щоденна праця і не всі до неї готові. От тому я й писала вище, що дитина, яка читати навчилася в 3, вирівнюється з іншими дітьми, бо вона початково була така ж сама, як й інші. Розвинені діти це взагалі інше. Вони вчаться легко, самоосвіта в них на високому рівні, самоорганізація теж. І зазвичай вони не вміли читати в 3 :)

Що вас так зачепило?
Знання букв в 1.11 це показник того, що мамі хотілось виділитися, все. До якихось супер вмінь не має й мови, це просто памʼять. Якщо інша мама вчила вірші, то дитина буде знати вірші, а інша мама з дитиною вчила комах, дитина буде знати комах.
Навчання, це щоденна праця і не всі до неї готові. От тому я й писала вище, що дитина, яка читати навчилася в 3, вирівнюється з іншими дітьми, бо вона початково була така ж сама, як й інші. Розвинені діти це взагалі інше. Вони вчаться легко, самоосвіта в них на високому рівні, самоорганізація теж. І зазвичай вони не вміли читати в 3 :)

Так і при наявності здібностей і без наявності праці, ти теж не зробиш відкриття. Чи ви з цим не згодні?
Відкриття, то талант + систематична праця.
Тому якраз ті, хто працює і не має таланту, добивається по життю більшого, ніж талановитиі і ліниві.

Ні, за мною не як зі стіною, вас просто ображає те, що я не хвалю вас і вашу дитину. Тому ви й завелися

А ви по життю краще за інших знаєте, що і якими мотивами вони роблять? Ні,я не ставила за мету вчити буквам, Ви доросла он, букви знаєте, а досі не навчилися розуміти написане. Моїй дитині бабуся подарувала буквар і дитині було цікаво його гортати, коли гортала,я називала їй букви. Вона шуґвидкл їх запам´ятовувала і сама приходила з цим букварем до мене. Це не я примушувала і ставила за мету навчити букв. Ще раз, для таких особливих, як ви, я відповідала в певні періоди на певні запити дитини, а не в виконувала свої плани

Ви дуже помиляєтеся, вважаючи, що розвинені від природи люди високо самоорганізовані. Зразу видно, що особисто ви на практиці ніколи не стикалися з такими дітьми, ви теоретик, та ще й прсередній

Ще одне підтвердження того, що дитина орієнтується не на себе і свій розвиток, а на оцінки, бо йому потрібне підтвердження, що він молодець. А оцінки по факту, то лише цифра, але для дитини, то головна мотивація. :)

Так, аргументи закінчуються, починається хамство :)

Підтвердження чого? Ми обговорювали мотивації?
Я наче про це мову і не вела. Так, йому не цікаво далі розвиватися. Навіщо напрягатися? Щоб що?
І так, оцінка це лише цифри. Коли на батьківських зборах обговорювали ’чи ставити оцінки чи ще підождуть’ то теж багато хто закидав: оцінка лише цифра, це не важливо, дитині повинно бути ’пофіг’ на оцінки..... Але ж це утопія. Одна з вчительок каже: ’а вам цікаво працювати без зарплатні?’ Всі такі мовчать.... Ніхто не сказав, що на роботу ходять заради роботи (хоч є такі, звісно). - ’так от і дітям не цікаво без оцінок. Не видно рівень їх досягнень, немає мотивації’
Ось і мій зараз навчається лише тому, що не ходити в школу він не може. Ну так, треба щось робити, щоб з фізмату не виперли. А наші мотивації щодо якогось там міфічного навчання у виші, про якусь міфічну роботу в майбутньому - для нього пусті слова. Ні про що.

Може ви порадите, як вмотивувати дитину?

Де ви побачили хамство? Ви не тільки за коли краще за інших знати мотиви їх дій, ви ще й в тексті знаходите таємний зміст?🤣

Ну так. Буквар в 1.11 то дуже актуальний подарунок в такому віці.
Я ж не проти будь-яким. Способами розвивати памʼять дитини. Букви, звірі, прапори і тд, але це просто памʼять і не робить з дитини геніальну чи розвинену. А ви це заперечуєте.
Для мене розвинена дитина, це не та, яка вміє читати в 3, бо цьому можна навчити будь-яку дитину.
Це та, яка повністю себе обслуговує, знає що робити, коли загубилася чи вміє правильно зорієнтуватися в стресовій ситуації, з якою цікаво поговорити, бо в неї великий кругозір, має високий рівень емпатії, вміє слухати і чути, знає межі своїх кордонів і кордонів інших, правильно реагує на зауваження і робить висновки і тд. От саме це розвинена дитина, а не те, що мамка її читати навчила і тепер вважає, що це мегамнавик.

Слухайте,я той подарунок не просила. Бабусі так заотілося, не знаю її мотивів. Цікаво, як ви бачите розвиток без пам´яті і розуміння якихось процесів. Математика, то теж пам´ять? Здібності до малювання, теж пам´ять? Цікаво, щоб ви в житі знали і вміли без пам´яті. Але навіть вона у всіх різна. В мене наприклад погана пам´ять, але дуже розвинуте логічне мислення. Я теореми з математики ніколи не знала напам´ять, але легко їх доводила в класі біля дошки. Мову мені вчити вкрай важко. Але ви так і не розповіли, що для вас розвинена дитина. До прикладу? І ви так і не відповіли на рахунок видатних винахідців,яких в школі вважали тупими і не розвинутими

Перечитайте свої повідомлення. Але може то норма спілкування для вас, тому ви його не бачите.

Я втомилася.
Все, ваша дитина геніальна. Ви ж цього від мене чекали?

То в чому геніальність дитини, яка навчилась читати в 3, якщо зараз вона знаходиться на такому рівні? :)
Дуже легко все звалити на освіту, вчителів і тд. А по суті це просто звичайна дитина, яка не навчилася вчитися, вчиться заради оцінок, відсутність самоорганізації, самоконтролю, самонавчання.

До складного надрессирувати дитину відповідати? Памʼять в них не забита, легко зацікавити.
Дай картинку акордеону тільки не ту, на якій мама дресирувала, а іншу, то іще може й не відповісти.
Це як вчити букви в 2 роки. Толку 0, але мама вже може похвастатись перед іншими :)

это так,
если бы предложили к выбору не ’домашние’ картинки, можно было бы говорить о выше среднего развитом анализе/синтезе, а так - объем памяти...

Перечитайте вище відповідь на це ваше питання, ви його вже вдруге ставите

Я не писала про геніальність своєї дитини. Я лише заперечила вам, що діти близько 6 років тільки розуміють... І далі по тексту. Ні. В моєму випадку були звичайні дитячі абетки, гарної якості і дитина дуже їх любила. Більше за інші книжки. Тому всіляких абеток, з текстом і без, було безліч. Так і вивчилися букви, без усіляких додаткових зусиль, бо якщо я думала, що показати ’А’ та ’О’ буде достатньо, виявилося, не достатньо, дитина хотіла ще, сама писала ті букви - примітивно і по дитячому, просто копіювала дорослих - вони ж пишуть, і він, ’вже дорослий’ пише. А потім почалося читання. І це для дитини було захопливо. Так само, коли він сам пішов - у нього була радість, так і те, що вже вмів читати. Тому про самоорганізацію і самонавчання - мимо. Прикладів можу привести саме на ці теми овердофіга, заморюся писати.
І так, зараз немає мотивації. Дитина не розуміє, для чого напрягатися, якщо і так все чудово. І в не останню чергу завдяки пам´яті, яка розвинулася з малечку, та здатності мислити. А так, всі навколо кажуть: оцінка не головне. Ну це ж треба бути не дуже розумним, щоб працювати заради того, що не має значення.
От ви вважаєте, що все знаєте, то як вмотивувати дитину?

Я втомилася від вашого спілкування. До побачення.
Так, ваша дитина геніальна. Просто відчепіться.