Тривожні , депресивні люди , як ви живете і тримаєтесь ?

Зрозуміла що моя тривога нічого не змінить і перестала ТАК тривожитися. Напевно ше й втомилася тривожитися.
Як хтось сказав. Ти зможеш вплинути на ситуацію? Якщо так то навіщо тривожитися. Якщо ні то тривожитися теж нема сенсу.

У мене ПТСР, тривожні думки та реакція на тригери - це наче насіння якихось чортових колючок, коли впадуть на підходящий грунт, то проростуть та нароблять чимало неприємностей. Слідкую дуже за своїм ’грунтом’ - банальний недосип для мене стає критичним, тому тримаюсь розпорядку дня, приймаю мелатонін, апетит у мене не дуже - з їжі можу не добрати все необхідне - тому ще Омега 3, магній з В6, вітамін С пью.
Трав´яні збори заспокійливі, трав´яні чаї - від чорного чаю відмовилася, від кави ніколи не зможу бо то моя любов, але споживання кофеїну таки треба знижувати - у чаї його теж чимало, а він здатен підвищувати тривожність. Дуже слідкую за порядком у домі - не знаю кому як, але на мене бруд і коли все валяется як попало, наводить депресію, безлад у хаті - безлад у голові, то про мене. Багато ходжу пішки, хоч якась активність, бо поновити свій домашній спорт поки не можу.
Уникаю - неприємних людей, неприємного контенту (не завжди успішно, кляті рілзи стрічкою, певно не буду їх взагалі дивитися), обговорень свого стану з тими, хто ніфіга не розуміє, як то - втрачати контроль за своїми думками та емоціями, і не знають які ті моменти, коли твій розлад стає сильнішим за тебе - бо від їхніх ’просто не думай про це’ або ’ тобі треба було повністю подивитис то твоє тригерне відео, та пропустити відчуття крізь себе’ - тільки огидно. Особливо з другого, теж мені психолог недороблений. Що не відміняє необхідність розповідати про свій стан єдиній близькій людині, чоловікові - бо як буду робити вигляд що все добре, спіймаю дереалізацію.
Призначали атаракс - але мене від нього так прибивало, що покинула пити цю гидоту. Як буде зовсім фігово, піду просити рецепт на гідазепам, але взагалі мені ті сильні засоби щось не йдуть, не терплю оту овочевість, що виникає від них.

Тут сидять і виливають помиї в темах. Мабуть їм легше так

У мене ПТСР, тривожні думки та реакція на тригери - це наче насіння якихось чортових колючок, коли впадуть на підходящий грунт, то проростуть та нароблять чимало неприємностей. Слідкую дуже за своїм ’грунтом’ - банальний недосип для мене стає критичним, тому тримаюсь розпорядку дня, приймаю мелатонін, апетит у мене не дуже - з їжі можу не добрати все необхідне - тому ще Омега 3, магній з В6, вітамін С пью.
Трав´яні збори заспокійливі, трав´яні чаї - від чорного чаю відмовилася, від кави ніколи не зможу бо то моя любов, але споживання кофеїну таки треба знижувати - у чаї його теж чимало, а він здатен підвищувати тривожність. Дуже слідкую за порядком у домі - не знаю кому як, але на мене бруд і коли все валяется як попало, наводить депресію, безлад у хаті - безлад у голові, то про мене. Багато ходжу пішки, хоч якась активність, бо поновити свій домашній спорт поки не можу.
Уникаю - неприємних людей, неприємного контенту (не завжди успішно, кляті рілзи стрічкою, певно не буду їх взагалі дивитися), обговорень свого стану з тими, хто ніфіга не розуміє, як то - втрачати контроль за своїми думками та емоціями, і не знають які ті моменти, коли твій розлад стає сильнішим за тебе - бо від їхніх ’просто не думай про це’ або ’ тобі треба було повністю подивитис то твоє тригерне відео, та пропустити відчуття крізь себе’ - тільки огидно. Особливо з другого, теж мені психолог недороблений. Що не відміняє необхідність розповідати про свій стан єдиній близькій людині, чоловікові - бо як буду робити вигляд що все добре, спіймаю дереалізацію.
Призначали атаракс - але мене від нього так прибивало, що покинула пити цю гидоту. Як буде зовсім фігово, піду просити рецепт на гідазепам, але взагалі мені ті сильні засоби щось не йдуть, не терплю оту овочевість, що виникає від них.

У мене ПТСР, тривожні думки та реакція на тригери - це наче насіння якихось чортових колючок, коли впадуть на підходящий грунт, то проростуть та нароблять чимало неприємностей. Слідкую дуже за своїм ’грунтом’ - банальний недосип для мене стає критичним, тому тримаюсь розпорядку дня, приймаю мелатонін, апетит у мене не дуже - з їжі можу не добрати все необхідне - тому ще Омега 3, магній з В6, вітамін С пью.
Трав´яні збори заспокійливі, трав´яні чаї - від чорного чаю відмовилася, від кави ніколи не зможу бо то моя любов, але споживання кофеїну таки треба знижувати - у чаї його теж чимало, а він здатен підвищувати тривожність. Дуже слідкую за порядком у домі - не знаю кому як, але на мене бруд і коли все валяется як попало, наводить депресію, безлад у хаті - безлад у голові, то про мене. Багато ходжу пішки, хоч якась активність, бо поновити свій домашній спорт поки не можу.
Уникаю - неприємних людей, неприємного контенту (не завжди успішно, кляті рілзи стрічкою, певно не буду їх взагалі дивитися), обговорень свого стану з тими, хто ніфіга не розуміє, як то - втрачати контроль за своїми думками та емоціями, і не знають які ті моменти, коли твій розлад стає сильнішим за тебе - бо від їхніх ’просто не думай про це’ або ’ тобі треба було повністю подивитис то твоє тригерне відео, та пропустити відчуття крізь себе’ - тільки огидно. Особливо з другого, теж мені психолог недороблений. Що не відміняє необхідність розповідати про свій стан єдиній близькій людині, чоловікові - бо як буду робити вигляд що все добре, спіймаю дереалізацію.
Призначали атаракс - але мене від нього так прибивало, що покинула пити цю гидоту. Як буде зовсім фігово, піду просити рецепт на гідазепам, але взагалі мені ті сильні засоби щось не йдуть, не терплю оту овочевість, що виникає від них.

Сейчас есть не только гидазепам. У меня был эпизод депрессии лет 10-12 назад. Вот тогда на лекарствах я была эмоционально прям овощ. Помня про тот опыт, я сейчас к врачу долго не хотела идти. И напрасно. Мне пока что подобрали так, что наоборот, я постепенно оживаю, но при этом и тревожность снижается.

Хорошо, что вы можете это контролировать

Лецитін взагалі на пів року.

Лецитін взагалі на пів року.

чому не хочете пройти психотерапію ПТСР?
Є ж ефективні доказові методи.

Я про це думаю, але складно наважитися - бо був в мене ідіотський досвід з гештальтом, там де почуття, почуття, відчуй почуття, а шо ти відчуваєшь??...
Це було взагалі не моє, я людина гіперраціональна, і навіть свої почуття та відчуття завжди аналізую та розкладаю на атоми, це ж просто наша додаткова сигнальна система, а вони з неї якийсь культ зробили.
Не знаю тепер, який напрямок обирати, може КПТ? Там наче не має бути такої дурні

Вони всі на гідазепамі

Так, думаю щось таке у світі зараз існує, що мені б допомогло та при тому не нашкодило - але тут складніше лікаря підібрати мабуть, аніж самі ліки, напряжно з цим у моєму місті. Та ще в мене є можливо, дурна, думка - що я маю впоратися сама, а приймати щось таке, що радикально буде змінювати мій стан - то наче програти та стати не собою, а потім після закінчення курсу ліків повернутися назад

І що тривожністю можете змінити ситуацію? Тільки шкодите собі. Ситуація не міе а Ви себе травите

Трохи напишу про себе 🫣тривожна з дитинства, плаксива. Депресії змінили мене , це дуже виснажує. Зараз я маю фізичний біль по тілу, втратила нормальний сон, прості справи не під силу …

Я про це думаю, але складно наважитися - бо був в мене ідіотський досвід з гештальтом, там де почуття, почуття, відчуй почуття, а шо ти відчуваєшь??...
Це було взагалі не моє, я людина гіперраціональна, і навіть свої почуття та відчуття завжди аналізую та розкладаю на атоми, це ж просто наша додаткова сигнальна система, а вони з неї якийсь культ зробили.
Не знаю тепер, який напрямок обирати, може КПТ? Там наче не має бути такої дурні

Змирились і можете нормально існувати ?

Стало краще ?

Трохи напишу про себе 🫣тривожна з дитинства, плаксива. Депресії змінили мене , це дуже виснажує. Зараз я маю фізичний біль по тілу, втратила нормальний сон, прості справи не під силу …

Соматофорное расстройство. Я с таким лежала в больнице недавно. Боли по телу от нервов- это так , что бы понятно было. Ну вот и назначили АД там пить.

Так, думаю щось таке у світі зараз існує, що мені б допомогло та при тому не нашкодило - але тут складніше лікаря підібрати мабуть, аніж самі ліки, напряжно з цим у моєму місті. Та ще в мене є можливо, дурна, думка - що я маю впоратися сама, а приймати щось таке, що радикально буде змінювати мій стан - то наче програти та стати не собою, а потім після закінчення курсу ліків повернутися назад

Ви В5 приймаєте на постійній основі? Що він вам дає? Чому комплекс В не обрали?

Цікавий набір. Я на початку свого шляху пробувала 5-НТР та PQQ, магній і щось ще, напевно омегу. Працювало слабенько, можна сказати що майже без ефекту

справа не в контролі, а в зміни ставлення і сприйняття переживань.
Але вміти дистанціюватись від тривожних думок - це навичка, яку в принципі тривожній людині важко опанувати, але цілком можливо.
І для того, щоб це вийшло, декому буде необхідна більш тривала підготовка, психоедукація. Але це все є в протоколах КПТ-терпаії тривожних розладів.