Подруга відмовилась закласти квартиру: як поставити кордони з чоловіком чітко?

Я вчора прийшла до вас за порадою, чи закладати подрузі свою дошлюбну квартиру за борги чоловіка, бо ця квартира єдине що є в неї і що дістанеться дитині в разі чого. Думка всіх тут співпала з тією, що і я їй раджу - не закладати квартиру ні в якому разі.
Ну в власне з її слів діалог, коли вже вона чітко озвучила відмову. (Була ще пропозиція не закладати хату. А їй стати тоді поручителем по боргу. Вона відмовилась і тут, бо якщо щось стається-то вона відповість за боргисвофм же майном. Ті ж яйця, тільки збоку. )
-ти мені не довіряєш?
-це не питання довіри, це питання гарантій для дитини. Якщо завтра з нами щось стається, моя квартира єдине майно, яке точно буде в дитини. Нічого іншого в неї нема і закладати це я не буду.
-так у дитини є ця квартира, де ми живемо.
-у дитини немає цієї квартири, це квартира твоїх батьків. Якби у нас була спільна квартира в шлюбі, де є моя частка, це одне, а так ти пропонуєш мені в разі чого лишитись ні з чим взагалі.
-ти що думаєш що мої батьки сволочі?
-я нічого не думаю. Я хочу розраховувати на те, що я маю чітко і по документам, а не на чиюсь милість чи подачку, ось і все.
-так що мені тоді робити якщо я хочу брати борг заради сім’ї?
-закладай хату батьків, хай дадуть документи на це. В разі чого з боргами чи з нами/тобою вони зможуть продати її. Закрити борг і ще залишаться гроші. А якщо закласти мою хату - це шлях мені на вулицю.
-я не думав, що ти така меркантильна.


Тут без коментарів.
Його батьки не дають закласти хату, кредитор тисне. Вирішуйте або я гроші повертаю в бізнес і все: бо не можу тримати.

Зранку чоловік знову починає: не розумію чим ти ризикуєш, ти ж тут живеш?

Або він реально дебіл, або маніпулятор, але якщо йому нічого не дійшло, порадьте одну чітку фразу, яка донесе, що цього не буде з аргументацією, а не просто нахамити.
Бо мені це все вже попахує просто посланням нах, вибачте
-