Статус Ква• 25 мая в 18:45
Це нормально? Любимі- нелюбимі діти
У мене сім´я, у брата сім´я. Я старша на 5 років. Живемо в Києві . Батьки живуть у Вінницькій обл. Після сьогоднішньої страшної ночі, в 8 ранку дзвонить мама мені і питає: Ти не знаєш, в районі де Діма живе все добре.?Не хочу йому ще дзвонити, може спить після такої ночі..... Як я її не цікавить. Питає мене, як Діма, блін.... І так було завжди, все життя я ніхто. Тільки він у неї є. Не навчусь спокійно на таке реагувати. Починаю вже і Діму потихеньку ненавидіти(
3
27
45
0
Так спросили бы у нее. Ее не беспокоит, что вы тоже после такой же ночи , возможно спите и может она хочет спросить как у вас дела?
22
А это бесполезно.
Есть такое, что два ребенка - один любимчик, а второй - груша для битья. Вот автор- груша.
Есть такое, что два ребенка - один любимчик, а второй - груша для битья. Вот автор- груша.
4
Если маме от Вас что то понадобиться, смело отвечайте: все вопросы к Диме.
Без угрызений совести. Это не ваша вина.
Без угрызений совести. Это не ваша вина.
15
Залежить від того, яке значення ви надаєте слову ’нормально’
Факт, що таке існує, причому набагато частіше, чим іноді може здаватись, бо все-таки більшість не такі тупі, як ваша мати, і намагаються так очевидно не показувати різницю свого ставлення.
Тому у певному значенні це ’нормально’
Якщо дивитись з точки зору якихось соціальних норм, прийнятих у нашому суспільстві - то не дуже, бо все-таки декларується певна рівність
Дуже вас шкода, це справді травма, жити з відчуттям, що батьки не достатньо тебе люблять, яка може також негативно відображатися на стосунках з чоловіком і власними дітьми. Тому я б вам радила пропрацювати цю тему
Факт, що таке існує, причому набагато частіше, чим іноді може здаватись, бо все-таки більшість не такі тупі, як ваша мати, і намагаються так очевидно не показувати різницю свого ставлення.
Тому у певному значенні це ’нормально’
Якщо дивитись з точки зору якихось соціальних норм, прийнятих у нашому суспільстві - то не дуже, бо все-таки декларується певна рівність
Дуже вас шкода, це справді травма, жити з відчуттям, що батьки не достатньо тебе люблять, яка може також негативно відображатися на стосунках з чоловіком і власними дітьми. Тому я б вам радила пропрацювати цю тему
4
Я знаю несколько семей, где взрослые дочь и сын. И я сделала интересное наблюдение, что часто встречается подобное отношение к детям: сыновей почему-то берегут, заботятся, а девочки- отрезанный ломоть
11
Нельзя. Но все люди со своими слабостями и недостатками Автор уже взрослая тетя и на такое можно не обращать внимание.
7
1
2
Ответ дляМуууумие
ну спорно
вы бы звонили не любимому ребенку в первую очередь
вы бы звонили не любимому ребенку в первую очередь
Я тоже считаю, что мама больше любит и доверяет автору, а не Диме
4
2
я правды не знаю
по одному звонку решать что автор ребенок для битья - странно
сужу по себе - сначала обзваниванию самых дорогих мне людей
по одному звонку решать что автор ребенок для битья - странно
сужу по себе - сначала обзваниванию самых дорогих мне людей
Нічого не зробите. Абстрагуватися й все. Мені колись батьки відмовили в поверненні додому (з дитиною, хотіла від чоловіка уходити), а через рік вже жили с зятем (чоловіком сестри і сестрою, звісно), прожили так років 7, може більше, а зараз переймаються, що я в небезпеці в порівнянні з ними й сестрою. А мені вже не треба, про те я без окулярів, надії на підтримку, мене не зрадять та не вставлять ножа в спину. Бо це вже чужі люди.
3
13
Ну вот это и есть по-разному: того не хочет будить, автору позвонила. А автор уже делает проблему.
1
4
це лише один випадок з багатьох, і вирваним з загального контексту його ще можна якось по різному трактувати, але ж автор живе з мамою і Дімою усе своє життя і краще відчуває, що там насправді
3
Анекдот вспомнился:
Сплю, три часа ночи... Звонит телефон. Злой, принимаю вызов. Дочь из соседней комнаты свистящим шопотом:
— Папа, пить хочется, принеси воды. А то у меня кот в ногах спит, будить его жалко.
А если серьезно, то просто прямо ей все скажите, что вы об этом думаете. И пошлите к Диме
Сплю, три часа ночи... Звонит телефон. Злой, принимаю вызов. Дочь из соседней комнаты свистящим шопотом:
— Папа, пить хочется, принеси воды. А то у меня кот в ногах спит, будить его жалко.
А если серьезно, то просто прямо ей все скажите, что вы об этом думаете. И пошлите к Диме
1
1
У меня так же. Я старше брата на 4 года. Всю жизнь он был маленьким для мамы, и сейчас ему 36, у него трое детей и он до сих пор нуждается в маминой опеке. Мама так считает. Нахвалится на него не может когда что-то получается, и жалеет его, переживает сильно, что работать ему тяжело(по ее мнению).
А вот у мужа наоборот. Он младше брата и всю жизнь все старшим больше опекались, всегда он был в приоритете.
А вот у мужа наоборот. Он младше брата и всю жизнь все старшим больше опекались, всегда он был в приоритете.
5
Я на брата не серджусь і мені пощастило, що батько за мене, а мама за брата. У кожного свій улюбленець, тому мабуть легше. В принципі все життя мовчала, але останнім часом вибішує і можу звернути увагу її на її ж слова , коли її заносить вже. У бабусі по маминій лінії також брат улюбленець, а я з дитинства не така,
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу