Статус Ква• 25 мая в 18:45
Це нормально? Любимі- нелюбимі діти
У мене сім´я, у брата сім´я. Я старша на 5 років. Живемо в Києві . Батьки живуть у Вінницькій обл. Після сьогоднішньої страшної ночі, в 8 ранку дзвонить мама мені і питає: Ти не знаєш, в районі де Діма живе все добре.?Не хочу йому ще дзвонити, може спить після такої ночі..... Як я її не цікавить. Питає мене, як Діма, блін.... І так було завжди, все життя я ніхто. Тільки він у неї є. Не навчусь спокійно на таке реагувати. Починаю вже і Діму потихеньку ненавидіти(
показать весь текст
3
27
45
0
Это ненормально, но насильно мил не будешь. В следующий раз скажите не берите трубку- пусть мучится.
3
В мене так само мама - старша сестра та її діти то -онуки. А мої діти каже ой горе ти моє, ой нещастичко- кажу що ти мелеш(перестала казати(( Мій чьоловік каже скільки тещу до лісу не вози усеодно в неї усього 2 онуків.... по факту 4ро
Раніше постійно її з собою на відпочинок у ліс, на море брали((( Зараз 3 роки вже не беремо - не хочу я там слухати завжди про її онуків яким треба то - купити і то купити...З моїми вона не грається- та вони вже і виросли...
Брала сестра хоч раз маму з собою- звісно ні.
Як самій не стати такою???
Раніше постійно її з собою на відпочинок у ліс, на море брали((( Зараз 3 роки вже не беремо - не хочу я там слухати завжди про її онуків яким треба то - купити і то купити...З моїми вона не грається- та вони вже і виросли...
Брала сестра хоч раз маму з собою- звісно ні.
Як самій не стати такою???
8
так ум должен быть в голове. А не у всех он есть. Зато в старости маман не слезет с дочки. Диму будет жалко напрягать.
9
Я вообще годам к 40 смогла поверить, что мама больше любит сестру. До этого убеждала себя, что показалось. И формула - поделись, отдай, ты же старше, даже казалась справедливой. Помогала маме только я, тк у меня «муж состоятельный, мне это ничего не стоит», когда в маминой квартире был пожар, они с папой жили у меня год и я делала им ремонт, я хоронила папу сугубо за свой счет и тд. Но когда не только свою квартиру мама завещала сестре, хотя у нее с мужем есть своя, но и дачу, где все построено моими и мужа руками, вскопано каждый год и тд. Это как-то стало последней каплей. И когда появилась у мужа возможность уехать за границу по контракту, я уже не сомневалась. Сколько мне было высказано, что я «их бросаю, им с сестрой будет тяжело и тд». Не жалею.
1
22
Так и есть, мне с детства твердили родители, что в Украине так принято, все для сына, наследство все сыну, сына растят для себя, а дочь для чужих людей.
Эти установки с прежда веков идут, когда в самом деле, дочери всегда уходили к мужу, а сыновья оставались возле родителей. Да и девочки всегда раньше считались вторым сортом.
Эти установки с прежда веков идут, когда в самом деле, дочери всегда уходили к мужу, а сыновья оставались возле родителей. Да и девочки всегда раньше считались вторым сортом.
1
7
Не анекдот: реально)(
Сын:мам принеси воды
Я: Сам встань возьми
Не могу, на мне кошка спит
Ну правда, день был.)
Сын:мам принеси воды
Я: Сам встань возьми
Не могу, на мне кошка спит
Ну правда, день был.)
Та раніше взагалі трешове виховання було. Не було інтернетів, літератури відповідної. Лише совкові методи - усі ми розуміємо їх ’адекватність’. З ким з ровесників не спілкуюся (вік +/- 30), у всіх знаходиться щось вагоме, що в сучасних книжках про виховання є редфлегами. Та й суперництво є майже у всіх братів та сестер рідних, нажаль.
Що робити з цим? Обмежити випадки, коли ставлення батьків приносить вам дискомфорт. Хочете про щось їм сказати - краще кажіть, ніж в собі носити роками. Ви молодець, що зробили трохи вентиляцію своїм емоціям хоч на форумі. Чи зміняться батьки? Навряд. Можете попрацювати з психологом, почитати відповідні книжки, аби витрачати менше енергії та нервів на батьків. Навіть якщо вас обʼєктивно менше люблять, то постарайтеся не допустити такого по відношенню до своїх дітей. Це вже буде чудовий результат вашого нелегкого шляху.
Що робити з цим? Обмежити випадки, коли ставлення батьків приносить вам дискомфорт. Хочете про щось їм сказати - краще кажіть, ніж в собі носити роками. Ви молодець, що зробили трохи вентиляцію своїм емоціям хоч на форумі. Чи зміняться батьки? Навряд. Можете попрацювати з психологом, почитати відповідні книжки, аби витрачати менше енергії та нервів на батьків. Навіть якщо вас обʼєктивно менше люблять, то постарайтеся не допустити такого по відношенню до своїх дітей. Це вже буде чудовий результат вашого нелегкого шляху.
6
Автор, сочувствую, конечно.У моих родителей всегда всё поровну для нас с братом было - и любви, и переживаний, и помощи. Папы уже нет, с мамой созвоны по несколько раз в день, переписываемся, ночью не спим, когда обстрелы у нас и в ее городе
А вот в семье моего мужа всегда любили меньшего сына, брата мужа. 4-ый год сидит дома, не знаю зарабатывает что-то или нет, но мама за 150 км ездит к нему в город варить борщ) А мне как-то по пьяному делу рассказывала какой меньший сын был желанный - ’ так хотіла, так хотіла, якщо б ногою батька не придЕржала, не було б ’
А вот в семье моего мужа всегда любили меньшего сына, брата мужа. 4-ый год сидит дома, не знаю зарабатывает что-то или нет, но мама за 150 км ездит к нему в город варить борщ) А мне как-то по пьяному делу рассказывала какой меньший сын был желанный - ’ так хотіла, так хотіла, якщо б ногою батька не придЕржала, не було б ’
в вашей ситуации как раз нет, просто для мамы вы умный сильный и цдачливый ребенок, а сестра - слабее и неудачливее. Из того что вы описали нельзя сказать что она сестру именно любит больше
1
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу