Вляпалась по вуха. Як поводити себе з ним, щоб не втратити роботу?

Сиджу і картаю себе за дебільність. Ок, спишемо то на молодість.
Влаштувалась в компанію, яка тільки почала свій розвиток: велика компанія відкрила дочірню. Людей набирали. Познайомилась з колегою, з яким ми часто і тісно працювати, при тому не сидівши в одному офісі (він працював в офісі основної компанії).
Приїжджав, допомагав, , бо йому так сказали.
І ми з ним здружилися. Я, як дурочка, почала розповідати йому свої сокровення: з ким в офісі я дружу, хто мені подобається, а з ким я не дружу, хто з ким зустрічається і тд. Він мені також. Але не так щиро, як я, я тільки зараз це зрозуміла. Більше того - розповідала йому особисте. І все було добре до тих пір, поки мене не взяли у відділ до нього - я познайомилась з новим керівником, у відділі якого і був цей колега, з яким я ділилась.
Нічого я поганого ні про кого і не говорила, по суті. Тільки щось казала про свої враження.
І от, за деяких обставин я дізнаюсь, що цей мій ʼдругʼ - ще та ляпавка: він тріпається про всіх і до срачки боїться нашого керівника. На диво, інформація про мене ніде не просочилась, але він дав мені зрозуміти, що якщо я щось розкажу про нього, він теж не залишиться в боргу.
Далі - гірше: цей колега зізнається мені у симпатії і починає приїздити кожен день, при цьому фамільярно спілкуючись і відверто пристаючи.
Він мені не подобається, як чоловік, я нічого такого не думала.
Що мені робити? Як викрутитися, щоб не образити його, але і щоб він припинив лізти до мене, не почавши мстити згодом?
Знаю, що дурна, можете не писати. Але я відчуваю себе так, ніби ходжу по лезу ножа. Якщо я різко зміню поведінку і стану менше розповідати, він все зрозуміє. Що робити?
+ те, що ми працюємо разом вже рік, і я, на жаль, не найкращий спеціаліст (рік після вузу). Звільнити мене можна клацнувши пальцем.