Реально завидую тем кто выехал

Нужно не просто выехать, а удачно выехать. Мы уехали, муж тоже. Все не можем приспособиться на новом месте, жутчайшая депрессия, дома каждый день скандалы.Не нравится всё. Надежда на возвращение умирает. Война и не собирается заканчиваться.

Да ладно. Нашёл наверное уже утешительницу)

То есть тот факт, что вы оба выехали, его на войну не загребут, вас никак не радует? Вы зажрались

Спасибо за поддержку. Муж стал агрессивным психопатом. Я его вытащила из Украины, правдами-неправдами. 3 года он издевается над всей семьёй. Хрустальная мужская психика не выдержала эмиграции. И таких примеров мульен. Практически все из моих знакомых развелись.

Зачем тогда это всё? Едьте с семьёй домой.

Люди делятся на решительных с критическим и рациональным мышлением и тех, кто боится брать на себя ответственность, обманывая себя и выключая мозг

Угу, и сыновей домой везти? И куда ехать? Дом разбит. Жильё в другом городе дорого и работы нет.

Та як це немає


Вам до всіх діло є

Певно своїх справ не маєте?)

От таке часто буває у тих хто до війни або відразу після виїхав. А як чоловік виїхав в 24-25 за 15-20 штук баксів, то там всі щасливі

Зеленой матне

Детей хоть нет у Вас?

Сто проц, ее фирменный стиль

Так. Моя родичка ще у листопаді 2021 вивезла дитину, адже звідусіль казали про наближення війни.
А для кого це стало неочікувано 😬 От цікаві люди, в якому вакуумі вони жили?

Дело не в вакууме, все одинаковое слышали и видели, дело в готовности принять решение и поменять кардинально жизнь всей семьи
У меня такой готовности заранее не было, но как только все началось меня снесло с дочкой, уехали с чемоданом не разобранным после Египта, только ласты и маски успели выложить и документы положить. У всех все по разному происходит

З-за чого саме скандали, можна дізнатись? Думаю, справа не у виїзді… Я знаю безліч сімейних пар, які виїхали повним сімейним складом. Лише краще та міцніше стали відносини. Ходять щасливі, головне, що не у війні і чоловік не воює. А всі побутові питання - дрібниці у порівнянні з цим.
Ми також виїхали, але не перестаємо сваритись з чоловіком, адже сварились і до виїзду.
Тому у Вашій сімʼї щось інше - тригер.

Я тоже

Я виїхала. Спочатку без чоловіка.
Сама з дитиною.
Вивчила мову, підтвердила диплом.
Купили квартиру.
Починаємо подорожувати.
Один Бог знає шо я пережила, але моє життя не на паузі.
Я робила такий вибір абсолютно розуміючи що може бути важко, але не думала що настільки.
Зараз я горджуся собою! Я саме з тих, хто ризикнув і зміг це зробити.
Чоловік хоче повернутися , я скоріш ні.

Ми з чоловіком також сваримось (як я вже написала вище). Але до виїзду це немає жодного відношення. Навпаки! Він ходить щасливий, все йому подобається у новій країні ( до речі, він раніше далі Криму у 2010 та 2011 році нікуди не виїздив).
От, до речі: є сімейне авто, щоб забрати його за кордон ініціатором була я, машина дорога, чоловік у свій час так хотів її купити, так трясся над нею, але коли почалась війна і настала можливість виїхати він без оглядки кинув авто і поїхав автобусом. Я потім домовлялась, щоб нам перегнали автомобіль. Чоловіку, який заробляв на машину стільки років і відмовляли собі у всьому, уявіть, та машина стала йому практично не потрібна. Він, який раніше і зупинку не проїхав би в громадському транспорті, почав з радістю їздити на автобусах. Машину пригнали, тому що я настояла, так як необхідно возити дітей.
Вдома лишились квартири, гараж, але чоловік буквально кожен день відкриває вікно, дивиться на природу, слухає спів пташок і просто радіє тому, що він тут, а не там. Бачить багато перспектив, обдумує, як лишитись (тим паче професія дозволяє).
Але це ніяк не відноситься до його невдоволення мною, дітьми і до наших скандалів. Тобто, повторюсь, проблема зовсім не у виїзді

Ну я б сказала так.
1) хто тримається за матрас і диван
2) хто боїться, але рухається вперед.

Звичайне виправдовування людей, які не хочуть нічого змінювати в житті. Або хочуть , але не можуть.

Последние полгода стала завидовать .
В Харькове с работой швах ,платят копейки , постоянно отпуск за свой счёт .
За апрель получилось 8 тысяч ,за май 7500 . Родычка в Голландии в день имеет 100 евро . Говорит мне ,бросай всё ,чего ты там сидишь , родителей похоронила ,ничего не держит ? Хоть мир посмотришь . Они за 3 года там уже 3 раза ездили в Турцию ,Испанию .
А я сижу ,дом бросить жалко ,3 кота любимых .🥹😭

Господи ну бл….
Ну вам точно немає що втрачати

Що вам мішає переїхати на захід України і родити там дітей? За кордоном теж треба працювати аби орендувати і жити. Чи все ж таки діло в грошах? На німецькому соціалі в соц житлі родили б?

Я Вас чудово розумію, адже також маю домашніх улюбленців. Ми виіхали без котів. Памʼятаю ще на форумі створювала тему, як мені погано від цього. Але ж я пообіцяла, що котів заберу. А мене тут поливали гімном, що … свою влаштувала, а як же тварини?
Так от, котів я забрала, як і обіцяла.
Дуже складно прийняти рішення і поїхати у невідомість. Я дам Вам пораду: Вам є куди вертатись, хоч у Харкові небезпечно, проте є все одно куди. От за це і тримайтесь думками! Ви завжди можете повернутись. Кажіть собі, що гірше не буде. Може бути лише краще! От так і повторюйте собі.

А кроме норы где-то ещё бывали?

Муж автора того комментария зажрался, вывезли , а ведёт себя как мудила

Дякую.настраиваю себя ,что на зиму придется уезжать . В сентябре год ,надо папульке памятник будет поставить . И потом уезжать ,рассматриваю Данию

Котов

Как ваш вопрос связан з этим ответом? Я объехала половину мира, причём не эконом турами. Муж выездной, сын взрослый. Но мы живём дома в Киеве и никуда не планируем выезжать, нам здесь лучше, чем где-либо.
Все люди разные, странно думать, что можно объединить всех в один шаблон.

как же это страшно тяжело батрачить в чужой стране,нюхая унитазы за зп 1300евро и отдай 1000за аренду