питання виключно до одиноких мам

Никак. Делаю, что могу, а если чего-то не могу, то не грызу себя за это.

а є таке, що можете, але просто вирішуєте зекономити ?

Я трималася, а зараз зламалася(((

Я не одинока,є колишній по документам.Розлучилася дітям було 2 і 4,до кінця школи ми його не бачили,потім з дорослими дітьми став спілкуватися,окремо,я в то не втручаюся,він на керівній посаді,важка людина.А так то все життя,я медик.робота 5/2,по суботам брала і приватні прийоми,як діти змогли самі бути дома.Часу вгору глянути не було.Після 40,діти виросли,то вже все-собою займаюся-подруги,театр,спорт.А до того і лікарняні і бабусю з сусіднього підʼїзду наймала.крутилася як білка в колесі.Але дякувати Богу були молоді роки,все в руках горіло і здоровʼя,повно планів.ідей.Дітей привчала до роботи,самостійності.Я заробляла,а вони і продукти і щось просте зварити,прибрати.помити посуд.

а вам шкода мабуть,що мало часу проводили з батьками?
тут сусідні мамочки всі вихідні кудись їздять з дітьми. майданчики, парки, озера, концерти. двічі в рік моря

ви в цей час мали якийсь релакс? ходили на якісь події, концерти, відпочивали? чи просто завжди працювали

як зламались?

Я перший раз з дітьми поїхала,як кредит виплатила за маленьку квартиру,але свою.До того не спала,Богу молилася,пахала,був зйом.Впряглася на 7 років.Але сестра далеко дуже,моя рідна душа,сказала мені-не вийде,я закрию,всяке буває по здоровʼю.Ну обійшлося.Зробила паспорти,колишній дав терором дозвіл,не вірила до кінця,що падло дасть,полковник спецслужб,все підозри.Пригрозила.що подам на аліменти і піду до керівника,а він цього не хотів.Той відпочинок в мої 35 років я запамʼятала на все життя.Аланія,кінець серпня жара,але який кайф,літак,басейн,комфорт.Ну таке життя,що зробиш,в кожного своє,час швидко летить.

Завжди працювала,бо треба кредит закрити,прожити-базові потреби і копійку відкласти.

Дуже боялася і боюся померти, а діти самі лишаться.
Перші роки жили за рахунок секонда і того, що знайомі віддають. Зараз вже можу і нове купляти, і модне.
Я тут якось розписувала наш бюджет, нам на все вистачало, але дуже скромно. Всі гроші йшли на няню. Відпочинок бюджетний, на лижі в Ворохту, на море на Одещину в ліс з наметом. До друзів і дальніх родичів на дачі.
Багато гуляли парками, шукала безкоштовні заходи і концерти.

Секонд то виросли всі,страх,що з тобою щось станеться,а діти в інтернат,то просто був животний,по цей час тримає ще.Все плановане,розписане,таке є

Я з дитиною одна від вагітності (це моє свідоме рішення). Зараз їй 17 років
Бабусь/дідусів та інших родичів поруч не було ніколи.
Просто намагалася дати їй найкраще з можливого, але з урахуванням своїх інтересів - няня, потім приватний садок. Школа звичайна, під домом - щоб не потрібно було забирати вдень, бо я працювала і не могла, а возити теж не варіант був. Натомість взяла репетиторів, коли було потрібно.
Намагалися кудись їздити, відпустки завжди брала, не пропускала. На мій погляд, сумісні поїздки це найкраще спілкування, досвід та нові спільні враження, які потім перетворюються на спільні спогади.
Так, нещодавно дочка мені сказала - мама, я так заздрила подругам, у яких були і мама і тато, і вони могли всії сім´єю кудись поїхати. Що відповісти? Просто попросила її згадати, що я намагалася дати їй не менше, ніж батьки з повних сімей своїм дітям.
Взагалі я зробила висновок, що дитина має бачити маму, повну сил, яка живе на повну, зустрічається з друзями, реалізована професійно, рухається вперед і показує на своєму приклади всі аспекти життя.
Можна бескінечно розказувати дитині, як треба жити, але вона візьме для себе тільки те, що реально бачить. Звідти й відповідь на ваше питання - потрібно знайти баланс між своїми інтересами та інтересами дитини, інакше програють всі. Дитина виросте і піде, а ви залишитеся з тим, що взяли від життя для себе.

Самое обязательное - здоровье и развитие, на этом не экономлю. Со временем мне проще, у меня подростки, они уже сами по себе, но, если хотят поговорить, то в любое время и в любом состоянии я готова.
Для малышей всегда важен был режим, чтоб в 9 уже спали и тогда наступает мое время.
В этом году буду экономить на отдыхе, на всех денег не хватит, а мне нужны силы, чтоб пережить еще один год, потому планирую оставить их на маму и отдохнуть одной. Меня аж выкручивает от этой мысли, но иного выхода не вижу.

Виховую сама дитину з її батьком розлучилися коли дитині було 2,5. Батька дитина не разу не бачила. Аліменти звісно платить 10000грн. сума нормальна на даний час. Все життя все тягну сама, по трошки виходить. Батьки багато помагали, сиділи з дитиною коли я навчалася. Зараз дитина вже більш-менш доросла, але скоро навчання і потрібно щось вирішувати, хочу щоб вступила на бюджет, а там видно буде. Все роблю для неї. Трохи звісно економлю, не робою манікюр бо той манікюр це 2 заняття з репетитором, не ходжу до косметолога. Все роблю собі сама. А репетиторів 3 з математики, англійської, фізики. А це в місяць 4000 грн. Добре що хоч аліменти є. Відпочинок раз на рік і все, зараз оплатила дитині літній табір. Короче тягну все сама.

а що діти на канікулах робили?

а який відпочинок? чи це і є табір?

Ні. Поїдемо на Закарпаття. Я дуже економна, одяг з секонду, нічого особливого не купую. Все тільки що необхідне. Маю ще пасивний дохід + робота. Не дивлячись на це все не вистачає. Намагаюсь щоб дитина була не гірше інших.

класно. ви щороку туди їздите?
ми поки тільки в Карпати їздили. хоча мої батьки в моєму дитинстві мене на море щороку возили

Так. Тільки Карпати, часто буваємо у Трускавці. В моєму дитинстві було тільки село. Вперше з дитиною і почала хоч десь подорожувати. Закордон ще хотіла поїхати, бо ніколи там не були.

а скільки дитині?

Планую день, у обідню перерву ходжу у зал, масаж або до косметолога. Благо все поруч із роботою.
Ввечорі завжди з дитиною, за рідким виключенням , коли йду на якісь заходи або на побачення. Дитина тоді йде із ночівлею до друзів. У нас також часто бувають піжамні вечірки.
По роботі часто буваю у відрядженнях, дитину беру із собою. Ми обидві не фанати моря, тому і його відсутність для нас полегшення

складне питання( я героїчно тягнула дітей все життя сама, а коли вони вже стали дорослими - почалися проблеми із здоров´ям, які не можу розгребти ще й досі.
Зараз дуже шкодую, що намагалася в усьому бути ідеальною.