Дівчата порадьте, або дайте мотиваційного "копняка"

Привіт усім)
Так дивно , пишу сюди, так сталось що у свої надцять немаю близьких подруг...Хоча, часто кажуть, зі сторони видніше, і хтось з вас змотивує мене, або покаже інший ракурс ситуації.

Якщо коротко про мене: я не "терпіла" по житті, доволі сильна і самодостатня. Але саме зараз змінила професію, і по факту почала з нуля, то ж дохід...це просто слово поки.

Виховувала тривалий час сама дитину....потім познайомилась з чоловіком і "перевиховала" його під себе..... була "подруга", яка завидувала..і коли я з дитиною були в в таборі, поза очі телефонувала йому, під придлогом "документів".
Є факт - я не зловила за руку...але є "дзвіночки" раніше (тому я і не запрошувала її вгості вже більше року) які показували що вона б хотіла такого чоловіка. Вона ігнорила мене, уникала (боялась), но я знайшла спосіб побачити її...щоб поговорити...не те щоб розставити крапки над "і", а щоб показати картину щоб буде якщо надалі позаочі буде спробувати зв*язатись.

Проте суть не в ній, і не в ньому...а в мені........із за того що я сильна, не сиджу в кутку і не плачу - всі вважають мене "поганою", таким собі негативним персонажем мультика, яка , чомусь, захищає своє.

Я задумалась а чому так, я ж направді хороша, не бажаю зла людям, допомагаю, навіть бабусям коли можу на касі оплачую (коли вони шукають копійки щоб купити хліб), я розвиваюсь (кажуть я цікава і розуміна)...але по житті по ходу - дура, бо зовсім не розбираюсь в людях.

Мене лякають ці зміни що відбулись зі мною за час життя з цим чоловіком, я лякаюсь сама себе.....я дійсно і з сангвініка перетворилася на холерика, стала мега вспильчивою і дратівливою....я не ьерплю брехні, але чоловікові брехоньки приймалама...і не брехатиму, лише тому що він фінансово більше суттєво заробляє для мене (дівчата не судіть, не всі вірять ще в любов).

Зараз хочу піти від нього, втомилась дізнаватись щось нове, навіть якщо то щось незначане (але я не розумію чому приховувати), АЛЕ фінанси .... для мене це не дрібнички, це потреба......

Отже є потреба (фінанси), і крик душі (піти і бути живою і щасливою мамою і стати нарешті жінкою).

Можливо хтось пережив подібне? Можливо хтось порадить як би зробила в цій ситуації? Можливо просто хтось що скаже, що додасть в мені сили і я зрозумію що далі робити.