Чувство вины за то, что испортили кому-то жизнь.

Так що хвилюватись потрібно не за долю коханця, а за долю вашої сім´ї. Ви навіть не уяаляєте, в що це може вилитись. Тепер в мене почуття вини, що я життя зламала всім. Дай бог, щоб у вас було не так, але ви не уявляєте, на що здатні люди. І як може опустися, і в що перетворитися людина, яка типу вас кохає, (це я про коханця) в щось ... я навіть не маю слів, щоб пібрати.

А кому крім чоловіка ви змогли зламати життя? Ну може ще собі, якщо були хоть якісь почуття до нього? Чи все таки думаєте що і коханець від вас постраждав, але до чого ж тут він, в нього ж своя голова на плечах, та й навряд чи ви його силою чи шантажем тримали?)

Вона мала стосунки з коханцем не один рік, потім щось посварилися, не дійшли якоїсь згоди, і припинили зустрічі. Через рік, або й більше, в неї вже був інший коханець, в тут зʼявився старий. Спочатку спокійно пропонував поновити стосунки, потім більш агресивно, зі сварками істериками, далі пішли погрози. Вона думала що на цьому все і закінчиться, але ні, через деякий час те кінчене злив її чоловікові переписки і фото про їхню тодішню зраду. Але йому було мало, він якось прослідкував, і злив чоловікові і про нового коханця, а дружині коханця-про коханку, це був повний треш, капець. Її чоловіка це так розлютило, він навіть вдарив її, такі емоційні сварки були, і вигнав її з дитиною. Отак можуть ламати долі, я в шоці від тої санта барбари

Ну, в даній ситуації могла зламати ще і дитині, якби чоловік не пробачив, ну і собі теж. Бо, чоловіка люблю, життя свого без нього не уявляю. Була дурепою безмозкою тоді, повелась на пристрасті і т.д. Про коханця не знаю, від чого він там страждає, я з ним давно не спілкуюсь, зрозумліо, що його ніхто не силував зі мною зустрічатись. Колись думала, що ми близькі духовно люди з ним, а воно он бачте як. Чи на зло робить, чи може опомнився, хоче, щоб чоловік мене кинув, чи просто зруйнувати життя, але нормальні здорові, щасливі люди такого не роблять. Не знаю, чи своїми руками, чи чиїмись, але вся інформація від нього іде, тільки те, що ми знали удвох. І до того ж я ніколи йому ніяких фото не висилала інтимних, по ходу він мене десь втихаря фотографував, чи відео знімав, бо історя ще не закінчена. Шлють якісь фрагменти мене огололеною і все призначають зустірічі чоловікові, щоб йому все показати.

Тут історія зашкварна вийшла, капєц.

У вас теж ще той моторошний серіал! Я чогось думала що чоловік вас покинув, дивно, невже зміг пробачити? Чи яка зараз у вас ситуація, коханець я так розумію вирішив вас розлучити чи вас повернути?
Люди бувають такі непередбачувані, і як правило в погану сторону((!

Я не знаю, хто що там вирішив, розлучити, чи просто напакостити, зіпсувати, зруйнувати життя. Чоловік пробачив, жили б нормально, якби ті уроди весь час не писали і не діставали. Заблокували де тільки можна, вони знайшли чоловіка пошту і пишуть йому листи туди. Ми блокуємо адресу, вони роблять нову і знову пишуть, і так вже майже півтора року. Було що і мамі навіть писали. Що далі задумали - я не знаю. То хворі люди.

Вам дуже повезло з таким чоловіком, я навіть здивована, і не сказала б що трохи.
Так а ви з коханцем не намагалися поспілкуватись? Що він намагається цими своїми діями досягти?

Намагалась. Спочатку. Бо думала, що то не він, що може десь так інфа просочилась. Але потім такі речі почали спливати, що я зрозуміла, що інфа від нього. Ще раз намагалась поговорити, він все заперечує і робить з мене дуру. Більше не спілкуюсь з ним. А коли ще якісь фото стали вспливати, то мені і так все зрозуміло стало. Дарма тільки намагалась поговорити, бо думала, що він нормальна людина і нікому такого пиз...ти не буде, а виявилось навпаки. Я не знаю, хто саме пише, чи він, чи друзі-подружки його, х/з, але це просто треш, такі подробиці, яких я вже і навіть не памятаю. Не знаю, скільки людина це все виношувала в собі, ще якісь фото роками зберігати, реально аж не по собі.

Яка ж від мерзенна гидота, таке робити це повний пи..ць, хвора і недалекоглядна. Тому мабуть в нього досі нікого й немає, бо кому цікаве таке хворе збочене мерзенно створіння.
Оце точно про нього тема про зіпсоване життя, і винить він в цьому чомусь вас

Ну, ви ж розумієте, я сама у всьому винна. Але їм (йому) було мало просто розповісти про зраду, щоб ми далі вже самі з чоловіком розбирались з нашими стосунками. Він (вони) бачать, що у них нічого не виходить, і продовжують все далі і далі намагатись зіпсувати нам життя. І так, найгірше, що найбільше всього страждає мій чоловік. Ось де справжнє почуття вини, а не те, що коханцю життя зламала. То був його вибір. Мій коханець і не сильно боровся за мене, чи кликав бути з ним, а тут раптом через більше ніж 10 років виявилось, що він типу мене кохає до сих пір, ну принаймі, так писалось в тих листах. Автор, ви не про того думаєте, кому зіпсували життя на справді.

Вам не здається що він хворобливо-одержимий вами? Мені трохи лячно, а мабуть і не трохи,що далі очікувати, ну ви і вляпалися, співчуваю.
Так а чоловік ваш що, як і у автора, знав про зраду і у нього свої теж «справи», і просто це не обговорювали за столом?

Ні, я чесно кажучи, той пост пропустила. Моєму почали анонімно писати і все розповідати. Я помітила зміни в поведінці чоловіка і залізла в ТГ. Йому писали декілька днів, я потім не витримала, прийшла і все розказала сама, як воно було. Сказала, що все давно в минулому і вирішувати йому, як бути. Тепер прочитала пост автора, і зрозуміла, що там зовсім інша ситуація, якщо чоловік в курсі і його все влаштовує і йому це не завдає болю. Мабуть, йому просто байдуже до неї, тому що не уявляю, як можна про це знати і жити спокійно. Ну, мабуть, тоді їй лишається хвилюватись лиш за коханця.

Та схоже що всі про все вкурсі, і як мінімум не заперечують.
І вас після цього всього чоловік не кинув, чи пішов але ви якимось чином повернули його чи сам повернувся?

Ні, не кинув. Поговорили, обсудили, що, як і чому це сталось. Чоловік ті дні поки йому писали все зважував. Сказав собі, що якщо буду відбрехуватись, то піде, якщо все по-чесному розкажу, то будемо далі дивитись. Йому було дуже боляче, і зараз боляче, але він мене сильно кохає і не уявляє життя без мене і нашої родини, тому пробачив.

Ви по гострому лезу ходили, співчуваю, якщо і ви його дійсно по справжньому кохаєте, а не просто боялися залишитися самотньою.

Так дуже кохаю, і дуже шкодую про свій вчинок. Але на жаль, змінити нічого не можу. Можу тільки боротись за нашу сім´ю, кохання і стосунки.

У меня хороший муж. Мы с ним подходим друг другу. Про любовника он знает. Но мы эту тему не обсуждаем за обедом. У моего мужа тоже есть свои увлечения. Но знать подробности я не хочу.
Как-то так. Семья у нас крепкая, дружная, но периодический секс на стороне не воспрещен. Но не в ущерб семье.

От не ображайтесь, але не перший раз хочу в таких ситуаціях спитати, раз дуже кохали, як можна було мати стосунки ще і з коханцем? Ніколи цього не розуміла, вибачте, не хочу нікого повчати чи осуджувати.
Як саме боретесь, чи щось змінилося у відносинах з чоловіком, на що готові піти чи вже пішли за вашу сімʼю і стосунки?

Какой ужас

Ну, скажемо так, я така людина, що могла по юнності мати почуття до двох людей. Коханець, то любов моєї юнності, в мене були до нього почуття до зустірічі з майбутнім чоловіком. Але він тоді вирішив, що ми типу можемо зруйнувати дружбу, у нас нічого не вийде, і вирішив не розвивати стосунки. Ну я, ні так ні, буду жити далі. Воно все забулось, я зустріла майбутнього чоловіка, закохалась, все пішло поїхало. А потім через декілька років, коли я була вже в стосунках, він почав знову до мене підкочувати. А у мене в глибині душі все таки до нього щось лишилось, як не закритий гельштат. Почались всі ці пристрасті, заборонений плід солодкий і т.д. Формально я з чоловіком тоді одружена не була. Це, звичайно, не виправдання ні в якому випадку. Потім я завагітніла, ми з чоловіком одружились і все це скінчилось.

Як непередбачувано ви б могли закрити свій гельштат, зрозуміло що ви ненавмисне підкорилися почуттям. А як зараз у вас, є потяг то почуттів ще до когось крім чоловіка, як з цим справляєтеся?тай той ваш коханець якийсь невпевнений у собі, то дружба, то хочу гострих відчуттів і під юбку залізти. Погоджуся з вами що одружені чи ні-це ніяк не знімає відповідальності. Вибачте за нескромне питання, а завагітніли від чоловіка?

Так, дитина звичайно чоловіка. З коханцем ми бачились рідко. То по юнності було теке, з появою дитини в мене вже давно інші цінності. Тільки мій чоловік і моя сім´я.

Можна й рідко зустрічатись і зробити дитину. Чому питаю про дитину, бо у самої були колись теж американські гірки по життю. Перший чоловік як зʼясувалося зраджував, і коханка була вже вагітна від нього. І вагітна не вперше, робила вже аборт. Він їй морочив голову, то розведусь, то пізніше, то почекай. Ми розлучились, а він її з малесенькою дитиною теж через деякий час залишив.

Ні, дитина точно чоловіка. З коханцем ми захищались і в той період ми не бачились, у нас нічого не було. Ми могли бачитись 1 раз в 1-3 місяці.

Та я ж вас не допитую і не засуджую, просто поскаржилася і на свою долю.
А як чоловіку вдалося вас простити, мабуть важко й боляче йому було, чи змінилося його ставлення до вас, бо я теж кохала чоловіка, намагалася пробачити, але не змогла, це дуже важко для мене, здається просто нереальне завдання в житті.

Каже, що пробачив. Ставлення не змінилось, я би сказала, що навіть і навпаки почали цінити один одного ще більше, більше говорити, ніжніше ставитись, більше підтримки, обіймів, особливо, коли та сволота нас дістає весь час. Чоловік каже, що дуже мене кохає і в них нічого не вийде.

Ну якщо все дійсно так, то можу тільки порадіти за вас і побажати щастя, і щоб ті циніки скоріше від вас відстали. Здається ви виграли в лотерею в цьому житті з таким чоловіком, це чудово! Наприклад ні я ні моя подруга, так і не знайшли те що шукали(

Ну, ці сволоти намагаються чоловіка зламати, пишучи всяку гидоту. Сподіваюсь, що в них нічого не вийде, бо якби не було, якби ми не намагались на це не звертати уваги, це боляче і неприємо. Чоловік чудово розуміє, що то хворі, неадекватні і одержимі люди, які люто мене ненавидять і він на моїй стороні, але все одно це впливає на наше життя.