Чому наші знавці мови так агресивно виправляють помилки, а нейтіви ні?

Але ж суть мови зрозуміти один одного, встановити контакт, передати інформацію, це ж має бути легко. А ось після агресивних виправлень людина може почуватися нездарю, часто помилки не від того, що людина геть не грамотна, а хвилювалась, поспішала чи ще щось. Ось мене дуже неприємно дивують агресивні коментарі.

Особисто я, коли бачу помилки і мене не просять виправляти (йдеться про мови, які мені рідні), то не звертаю на помилки увагу, не тикаю людині, не знецінюють її старань. І, звісно, без агресії, що хтось не знає чи забув якесь правило. Дивує агресія людей. Не «добрі» побажання чи виправлення, а саме агресія.

Не обязаны. Но, согласитесь, куда приятнее находиться в дружелюбном обществе, общаться с людьми с развитыми навыками социализации. Мы ж не макаки - при каждом удобном случае друг друга за хвост дергать и кусаться?

Це визначається у тому числі менталітетом і вихованням.
Більш чесно прямо сказати ´´ти зробив помилку, це неправильно´´, ніж посміхатись в обличчя, в позаочі обговорювати ´´які ж ідіоти ці біженці, навіть, мову вивчити не можуть´´ ...

Не завжди суспільство, яке вам здається дружнім, таким є.

Це визначається у тому числі менталітетом і вихованням.
Більш чесно прямо сказати ´´ти зробив помилку, це неправильно´´, ніж посміхатись в обличчя, в позаочі обговорювати ´´які ж ідіоти ці біженці, навіть, мову вивчити не можуть´´ ...

Не завжди суспільство, яке вам здається дружнім, таким є.

О, це ви про російськомовних українців?
Как точно подмечено, именно поэтому и вернулась к русскому языку, чтобы не выслушивать язвительные комментарии и не выглядить безграмотной.

Книжки треба читати, розвиватися, рости.
Бо коли кажуть:’ Моя мати так казала і її мати теж, тому я так кажу’. Це ненормально

Автор, только досмотрела и поняла, что это вас свои же высмеивают за ошибки в чужом языке, который вы с ними учите. Так это конкуренция и самолюбование)) ну только если не реальное желание помочь вам, тогда агрессии не должно быть. Ну как. Я могу любимому человеку тоже с психом сказать, условно: не звОнит, а звонИт😤 но это раз, устал, не знаю, но не с гнильцой постоянно, так же.

О, це ви про російськомовних українців?
Как точно подмечено, именно поэтому и вернулась к русскому языку, чтобы не выслушивать язвительные комментарии и не выглядить безграмотной.

то ви забули, як росмову виправляли, аж гай гудів.
наш постсовок просто максимально агресивна структура

Але ж суть мови зрозуміти один одного, встановити контакт, передати інформацію, це ж має бути легко. А ось після агресивних виправлень людина може почуватися нездарю, часто помилки не від того, що людина геть не грамотна, а хвилювалась, поспішала чи ще щось. Ось мене дуже неприємно дивують агресивні коментарі.

Оце вже більше до істини. Моя близька людина від хвилювання переплутала is та are, що тут почалося… від наших «знавців», вже в бездарі записали з купою помилок, словом, жесть. Думаю, чому так. У «знавців» що від цього розуму побільшало чи грошей? А ось носій мови, помітила, може почути, не сказати, що помилка, але повторити правильний варіант.

До речі, помітила, що на цьому форумі пані також агресивно виправлять помилки одна в одної. Також дивуюся, навіщо агресія ця, ну тицьнути людину у помилку, обізвати ще, підколоти, для чого? Чи ці люди таким чином стають більш щасливими?

Але ж суть мови зрозуміти один одного, встановити контакт, передати інформацію, це ж має бути легко. А ось після агресивних виправлень людина може почуватися нездарю, часто помилки не від того, що людина геть не грамотна, а хвилювалась, поспішала чи ще щось. Ось мене дуже неприємно дивують агресивні коментарі.

Він - великий молодець, геніальний спортсмен. Але це не змінює того, що англійську не знає, і на офіційних прес-конференціях краще користуватися послугами перекладача

Дуже влучно ви помітили.

Але ж суть мови зрозуміти один одного, встановити контакт, передати інформацію, це ж має бути легко. А ось після агресивних виправлень людина може почуватися нездарю, часто помилки не від того, що людина геть не грамотна, а хвилювалась, поспішала чи ще щось. Ось мене дуже неприємно дивують агресивні коментарі.

Мені англійці кажуть, що у мене мексиканський акцент. Взагалі пофіг, аби розуміли зміст.

ладно мова, взяти творчі канали, всюди на кожен гудзик чи фартушок - bellissimo, о май гот, неперевершено, працюйте далі - ви чудові, ...
у нас - що за мотлох, кому воно треба, ідіть працювати....
І це завжди таке. Думаю, що 70 років окупації даються взнаки - стрес породжує агресію.

Я про іноземну мову (в моєму випадку, англійська, але може бути будь-яка - іспанська, німецька, французька). Я розумію, про що ви. На мою думку, треба підтримувати максимально добрими словами всіх, хто намагається перейти або ж опанувати нову мову, для когось і українська може бути новою, треба час, щоб виговоритися, і, звісно, це неприємно, коли хтось висміює, весь час виправляє чи дорікає. Мовознавці кажуть, що треба більше читати та намагатися розмовляти. Але як тут поговориш, коли виправляють? Зачароване коло. Тоді слід шукати більш толерантних і культурних людей і ставати міцніше (це мені вище написали) і все одно продовжувати вчитися, незважаючи на уїдливі коментарі. Ви також пробуйте далі. Впевнена, вам зустрінуться культурні україномовні люди. Мені колись зустрілися такі. З народження я не говорила українською, які і більшість на цьому форумі.

Обійму вас

Ви знаєте, не те щоб з ними вчу. Але ситуація не з біженством, як вище писали. Та суть схожа. По роботі, наприклад, є наша компанія, де працюють наші та дистанційно є іноземні партнери. Ось наші всі мають рівень іноземної, хтось вищий, хтось нижчий, але не нуль, всі люди навчалися в різних закладах, курсах. Тобто це не нуль так точно. І ось в так званих робочих моментах хтось з колег може підколювали іншу колегу. І це не звучить як дружня порада. А саме якось грубо, агресивно. Ці колеги можуть по роботі не перетинатися, тому конкуренція наче відпадає. А просто так підкреслити, виходить, що «ти красавчик», а людина «лайно». Паралельно іноземні колеги можуть підбадьорити, підтримати у вивченні іноземної. Це дивує ще більше, коли зовсім чужі люди більш дружні чи роблять вигляд, а наші не можуть бути більш стриманими, чи більш мʼякими в коментарях. До речі, стосується не лише мови. Такі саме уїдливі коментарі можуть бути щодо зовнішності, фігури, стилю в одязі чи макіяжі. Ось це якось дивує.