Вы уже ждете пятницу? Переживаете? Как думаете что будет?

яке там правильне русло? наше знищення?

Де він був у лютому 22-го з такою заявою?

люди не хочуть довічного прЄзіка просто

... головне - не фатальний для нас)

Заморозка як початок довготривалого перемир´я. Одним днем війна не може закінчитися.

2-3 тижні? чи таки цвіта вишеньок чекати?

Да, жду. Думаю, рашисты признают свою вину, путя добровольно приедет в Гаагу сдаваться, нам отдадут территории, и выведут чмошников своих.

... нажаль, люди можуть закінчитися(( Прости Господи за таке порівняння

хай би можновладці туди потулили - з синами, кумами...

Вот это вас кроет

можна все це кроме зєлєні?))) ну щоб радість не спортили

можно:)

ой, ну тоді ваааще... не пятниця буде - а мЄчта))))))))))))))))

нормальное желание у меня

Жду только одного - конца света или конца этого грёбанного мира. Кароч его полного исчезновения!

В другом случае обвал фронта, а дальше прямая дорога без укреплений. Наверное при заморозке нам тоже стоит укрепляться, не?

Как они от этом могут договариваться без Украины ? А Украина не согласится от отказа территорий

30 000 людей в месяц х 3,5 года = 1260000
Куда делись больше миллиона людей ? И почему нам постоянно говорят, что на фронте не хватает людей?

Так же как и чехословакия, Югославия и прочее.

найкраще!
шекода що примарне(((((((((

Ну не все) только отсюда знаю троих, кто поумнее и все сделал по уму, а не бегал потому с рюкзаком по миру

Судя по тому, что раша отменила массовые, а на рашу летит куча всего, чтоб пуйло дал ответку и сорвать переговоры, то таки что-то будет, возможно заморозка

Раша прет на донецком направлении.

Після цього.
Вперше за довгі роки над землею немає сирен.
Вітер несе лише запах свіжої трави та теплого хліба з ранкових пекарень.

Люди виходять на вулиці, не озираючись через плече. Хтось просто стоїть і вдихає повітря — повільно, глибоко, наче вперше живе. Хтось обіймає сусіда, якого не бачив роками. Діти біжать за м’ячем, а їхній сміх звучить голосніше, ніж будь-який вибух колись.

Міста оживають. Камінь до каменю, вікно до вікна — і з руїн виростає щось більше, ніж архітектура. Виростає віра. Тут кожна цеглина — це ’дякую’, кожен дах — це ’ми вистояли’.

Над площами піднімаються будівлі зі скла та світла, де зустрічаються минуле й майбутнє. Сучасні квартали з парками, велосипедними доріжками й затишними кав’ярнями, де вечорами звучить жива музика. Вулиці наповнені не шумом війни, а ритмом нового життя — швидкого, творчого, натхненного.

Україна буде світлом, яке видно здалеку.
Країною, куди приїжджають не лише гості, а й ті, хто колись змушений був піти — вони повертаються додому.

І коли надвечір сонце торкається золотих полів, усі розуміють:
це не просто кінець війни.
Це початок століття, в якому ми будемо жити інакше — вільно, гідно, разом.

І більше ніколи темрява не затьмарить це небо.

Байден кричал, что будет война, а над ним все ржали(

Где написано сдать ? Заморозка по линии фронта. Где же все эти супер укрепления, если Покровск и Мирноград почти в полном окружении ?

Да, там ещё были инопланетяне

Відтепер без анонімів. З повагою, Адміністрація.