Плачу. Чого я така дурна?

Посада «головний спеціаліст- бухгалтер», по факту ти єдиний бухгалтер управління, держслужба, оклад найменший з усіх працівників.
Ну ок, дуже просили попрацювати, бо не могли нікого знайти, відпрацювала вже рік (раніше начальник відділу готівкою мені віддавав +6к зі своєї зарплати, звільнився у червні).
І на сьогодні я з чистою зарплатою 16тисяч, а роботи накидають наче я тут мільйони заробляю.
Раніше був тільки державний бюджет, тепер ще місцевий додають, а з ним закупівлі на сотні тисяч, чогось бухгалтер має вести кадровий облік, військовий облік, антикорупційну діяльність, архівувати документи і давати відповіді на усі підряд листи, бо усі інші дуже зайняті і взагалі вони займаються «профільною» діяльністю, ну і взагалі вони не знають/не можуть бо «в них лапки».
Принесли сьогодні договір на послуги що були надані ще у липні, «терміново проплатити треба, люди чекають», а в мене ще довідок про зміни немає, мережа не відкрита під місцевий бюджет, з чого я маю платити?
Так мені шкода себе стало, думаю, чого я така дурна? Чого я їх пожаліла і розгрібаю вже рік це гівно, відновлюю облік за попередні роки, розгрібаю їх проблеми і прикриваю сраки? Оце воно мені треба було?
Де береться оце відчуття що я маю, треба допомогти, врятувати, зробити за когось?