Как пережить развод?

Переїзд з України?

Я бы уехала но не знаю куда . С другой стороны меня тут ничего не держит уже , но одной в другой стране я не вытяну

Дивлячись яке розлучення.
Причини дуже різні. Ваша не моя, моя не ваша.
Моя - зрада, і нереально болюча. Тому тут і мови не було, розлучення і крапка.
Перші три роки було важко морально, матеріально, ділили квартиру, машину, а це не кастрюлі, одним днем не вирішиш.

Тобто ви хочете виїхати, а чоловік ні? Через це розлучення?

Як всі. Тем багато, вибирайте, читайте.
По темі. Я шкодувала, я не хотіла, любила. Але сварилися , гуляв, дитя це бачило. Не хотілося такого прикладу. Шкодувала і мріяла , що колись в цьому житті він повернеться, нагуляється і це буде нова історія. Він повернувся через шість років. Але гуляти за ці роки став ще більше. Казав, що втомився і спати іде вдень, а ввечері на дзвінок інша баба відповідала. На ранок вибачався і знову їздив до неї. Випиває багато, можна вже говорити алкоголік. Навіть його гроші і подарунки не змінили моє відношення, гидко…., не змогла очі закривати. Сварилися ще більше і врешті розійшлися вдруге, остаточно. Що з тією не знаю, але жінок у нього завжди по декілька, сам він не буває, увагою не обділений, а толку з жодною немає…От тоді мені повністю відпустило. Познайомилася з іншим чоловіком вже з чистим і вільним серцем. Як з ним буде життя покаже, бо поки теж не все гладко, але це вже зовсім інше відношення до мене

Нет . Я бы не хотела тут расписывать причину. Выезжать никто не собирался. Когда началась война я решила не выезжать так как невыездной , но сейчас вроде и нет смысла сидеть под ракетами.. но где-то я не потяну сама

Соціальна країна. Буде час на вивчення мови і в себе прийти після розлучення. Чому ви вирішили що не потягнете? Діти є?

Детей нет. В других странах достаточно дорого.

Вибирайте там де виплати дають

Да вопрос сейчас не в этом же. Хотела узнать как у кого жизнь сложилась после такого решения

Да вопрос сейчас не в этом же. Хотела узнать как у кого жизнь сложилась после такого решения

Я розлучилась через його закоханість у іншу і зраду. Думала здохну, навіть на тиждень злягла бо спина так боліла і ноги не ходили. Але якось воно пройшло. Я побачила, що воно тварина остання і легко наклав мені гівна купу після всього, що було з мого боку. Мене це розізлило. Я пішла в роьоту і спорт. Вигляла богічно, познайомилась з молодшим чоловіком, гуляли, я відчула що таке класний секс і свіже повітря, а не робота/готовка/дитина/прибирання.
Потім змінила роботу на крутішу. З стосунками не склалося і досі я сама. Але я в принципі одиначка, мені важко заводити стосунки з чоловіками . Це мінус, бо звикаєш бути незалежною і самостійною і знаходиш в цьому кайф. Зараз я в чужій країні починаю життя з нуля з дитиною. Я рада, що склалось тоді саме так(розлучення) бо я б не виїхала без нього. А зараз я сама по собі і ні за кого душа не болить, не думаю про зраду яи ще щось. Це свобода.
Так, буває важко на свята, хочеться буди в парі. Але я жодного разу не пошкодувала про позлучення. Жодного. Шкодувала, що була сліпа і наївна, що не витрусила з нього останні гроші, що поводилась порядно під час розлучення і сподівалася на порядність від нього. Шкодувала, що не ходила на побачення будучи одруженою, що була сильно правильна. Але жодного разу не захотіла повернути його чи відіграти назад. Ніколи. Це народження через біль і розчарування.

Ви давно вже сама?