Цибулька зла• 01 октября в 22:01
Говорила с одной подругой
Она с начала войны - в глубокой депрессии. Живет в Киеве. Работа у нее и у мужа есть, зарабатывают хорошо - свой бизнес.
Но как не пересекаемся с ней в телефонном режиме - она где-то на дне постоянно. Говорит о потерях, о боли, об ужасе, о тьме, что-то куда-то проваливается и хотела бы убивать, и убивая терзать, и чтобы мучились все враги (понимаем о ком речь) и кровь текла рекой.
Я чего-то не понимаю? Или она сама себя вгоняет в такое состояние постоянно? Или мне не понять, так как я там не живу? Но почему тогда с другими людьми не так? Живут, шутят, смеются, куда-то в отпуск ездят, ходят на вечеринки, живут. У нее же из близких и родных не погиб никто, зачем себя аж до такого состояния доводить и жить в нем? Или я бесчувственная сволочь? Но мне жутко на нее смотреть.
Но как не пересекаемся с ней в телефонном режиме - она где-то на дне постоянно. Говорит о потерях, о боли, об ужасе, о тьме, что-то куда-то проваливается и хотела бы убивать, и убивая терзать, и чтобы мучились все враги (понимаем о ком речь) и кровь текла рекой.
Я чего-то не понимаю? Или она сама себя вгоняет в такое состояние постоянно? Или мне не понять, так как я там не живу? Но почему тогда с другими людьми не так? Живут, шутят, смеются, куда-то в отпуск ездят, ходят на вечеринки, живут. У нее же из близких и родных не погиб никто, зачем себя аж до такого состояния доводить и жить в нем? Или я бесчувственная сволочь? Но мне жутко на нее смотреть.
показать весь текст
1
1
18
110
0
Коли закінчиться війна, автор, ви не відчуєте того, хто залишився тут. Для всіх ця війна закінчиться по різному. Хтось годину не доживе до її закінчення, а хтось після неї доживе до 100 років. Але памʼятати її важливо, а не прикрити її зміною зони комфорту
4
ага. мені так сподобалося як авторка каже, якщо тут почнеться теж поїду, чудово, такі люди ніколи не зрозуміють що відчувають ті, хто залишився
чому я маю тікати зі свого дому через якихось кончених кацапів?
чому я маю тікати зі свого дому через якихось кончених кацапів?
2
Если у человека такой запал, самосознание и желание бить и душить врага… , то региональный ТЦК может организовать ей службу в ВСУ.
Ее желания исполнятся и она станет счастливой!
Ее желания исполнятся и она станет счастливой!
3
в мене теж така є подруга, чоловік сплатив хабар та виїхав, вона забрала дитину поїхала до нього, тепер мені розповідає, які люди позитивні та привітні там де вона тепер живе
я їй кажу - най їх побомбили б майже 4 роки, а потім я на їхню привітність би подивилася та позитив
я їй кажу - най їх побомбили б майже 4 роки, а потім я на їхню привітність би подивилася та позитив
3
А що її ?! не вперше «родину» менять.
Треш, коли батько чи мати на рашці дітям не вірять, які в Україні з їх онуками по підвалах бігають. Або подруги чи друзі висилають тобі фото туристичної подорожі і всцикаються на фоні твого голосового повідомлення лунає повітряна. І ти граєш цю роль доброго друга чи подруги, а сам думаєш ну як тобі розуму хватає на ото все
Треш, коли батько чи мати на рашці дітям не вірять, які в Україні з їх онуками по підвалах бігають. Або подруги чи друзі висилають тобі фото туристичної подорожі і всцикаються на фоні твого голосового повідомлення лунає повітряна. І ти граєш цю роль доброго друга чи подруги, а сам думаєш ну як тобі розуму хватає на ото все
2
Гірше, для таких закінчення війни це закінчення хорошого ситого життя і тому вони категорично не хочуть щоб війна закінчилася.
на це можу посперечатися, в мене хто виїхав то працюють усі. ніхто не живе на допомогу, тому тут як раз не так, але більшість не хоче повертатися, хоча дівчата регулярно сюди їздять до косметологів, гінекологів. стоматологів, та за іншими такими послугами, навіть стрижуться тут пару разів на рік бо за кордоном капець як дорого
Так багато і багато тих, які язика повертають і кажуть, от війна почалась і ми шанс не пропустили, виїхали. Тепер живемо як люди. Я от думаю чи не хворі вони, одній навіть відповіла ну напиши хуйлу листа подяки. Зневага одна зневага до таких
3
є ті, хто давно мріяв поїхати, для них це безперечно стало шансом, але багато хто вже повернувся й повертається, в мене багато друзів повернулися давно
а є й ті хто лишився там, це здебільшого або ті хто тут реально гірше жив, або ті, в кого тупо нема куда повертатися бо житло розбомблене або взагалі вони виїхали з окупації, таких можна тільки пожаліти людей, бо втратили все
але є й такі, які просто як автор поїхали в пошуках кращого життя, не читають новини та й живуть собі
а є й ті хто лишився там, це здебільшого або ті хто тут реально гірше жив, або ті, в кого тупо нема куда повертатися бо житло розбомблене або взагалі вони виїхали з окупації, таких можна тільки пожаліти людей, бо втратили все
але є й такі, які просто як автор поїхали в пошуках кращого життя, не читають новини та й живуть собі
1
Знаю точно, що зроблю, коли закінчиться війна. Поїду до своєї бабусі на могилу, повезу її улюблені тюльпани та шоколадні цукерки, буду плакати і скажу їй «все скінчилось!». Вона в мене дитина війни була і у війну померла, боялася за нас так, що серце не витримало.
1
в мене коли пройшов найперший шок, то одразу сказала ’добре, що бабуся з дідусем не дожили’, вони б не повірили ніколи, що це можливо
хоча... бабуся Голодомор пережила дитиною, може й повірила б
хоча... бабуся Голодомор пережила дитиною, може й повірила б
2
Мій дід по матері помер в 2018 і не повірив би в усе це. А другий воював за курську область у другій світовій, втратив око і помер молодим. Якби він знав що зараз робиться …
Я їм всім зичу доброго і щасливого життя там, але хай не кажуть «добре що війна сталася, а то б не змінили життя» я того не розумію. Тай за кордоном безпеку ніхто не гарантує. Від народження вже написано що і як буде у кожного, де б не був. Від долі не сховаєшся і її не обдуриш
1
Да путин самолично все шахеды запускает, простые люди не имеют никакого отношения, они - хорошие. 
3
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу