Я не знаю как себе помочь без денег

Слушайте психологов. Есть же много каналов.

Книги тут точно не допоможуть. Щоб вирішити проблему із соціалізацією - треба соціалізуватися. Чим більше практики - тим легше.

Хм
Щоб соціалізуватися - потрібно соціалізуватися. Ви прямо капітан очевидність.

Книга - Победить тревогу, панические атаки и ПТСР

Цитата
Четыре набора навыков, которым обучают в ДПТ, следующие.
• Навыки осознанности. Эти навыки помогают научиться обращать внимание на свои переживания здесь и сейчас и жить больше в настоящем моменте.
• Навыки эмоциональной регуляции. Эти навыки помогут вам научиться определять и лучше понимать свои эмоции, уменьшить уязвимость к негативным эмоциям (таким, как тревога) и изучать стратегии, помогающие управлять, принимать или изменять свои эмоции.
• Навыки межличностной эффективности. Эти навыки помогут вам научиться определять свои цели в межличностных ситуациях, а затем, в этом же межличностном общении, выяснять, как удовлетворять свои потребности, просить о том, чего вы хотите, отклонять нежелательные просьбы и улучшать взаимоотношения с другими.
• Навыки стрессоустойчивости. Эти навыки помогут вам справляться с подавляющими эмоциями, мыслями или ситуациями, которые трудно изменить, просчитывать свои возможности в условиях кризиса, использовать отвлечение или самоуспокоение и принимать себя, свою ситуацию и свои переживания такими, какие они есть.

Ось для початку, читається на одному диханні

Психологи.... бгггггггг

Ой.. сомнительное чтиво

ютуб, много каналов хороших психологов, бесплатно

Чому?

Есть бесплатная горячая линия, там можно обратиться к психологу. В Ютубе есть каналы психологов, практики медитации и т.д. Ищите варианты, если у вас нет денег.

Банально: хотите денег, идите и работайте. Когда жрать нечего, то некогда лелеять психологические проблемы и, да, со своей социофобией и неврозом я все равно иду на работу. Потому что я знаю, что никто меня обеспечивать не будет и уж тем более проплачивать психологов, которые будут разжевывать за большие деньги мои обиды на родителей и т.д.

Судя по прочитанному автор считает, что надо отнести мешок денег чудо психологу и только так ее проблемы решатся.

Вам потрібее чарівний пендель, щоб ви пішли працювати?

Як ви жили до цього? Хто вирішував ваші проблеми, утримував вас?

А з чого зробили висновок, що автор хтось утримував і вирішував її проблеми? В мене нещодавно родич під впливом алкоголю у відчаї майже кричав, що він соціофоб і так і не вміє спілкуватися з людьми. При цьому працював завжди (з 18 років так точно), ще й на його утриманні дорослі родичі були. І в певних моментах може бути навіть душею компанії.
А в мене в майже 40 досі проблеми з особистими кордонами, утримувати в вирішувати мої потреби нікому не доводиться, працюю і утримую себе, іноді навіть в режимі робота живу, не задумуючись про проблему. Але це не життя, а виживання.

Що таке «отсутствием личных границ»? То ж, навпаки, у вас залізобетонні кордони, коли соціалізацію не пропускають.

А це улюблене у порадниць
Хочеш кинути палити? Ну то не пали.
Чого ти плачеш? Заспокойся.

Ну і от.. ну соціалізуйся, важко, чи що?

Ви така цікава.
Я зараз переживаю невизначену витрату.
Ходжу на роботу, турбуюсь про дитину, купую продукти, йогою займаюся. Сусідка он підозріло каже, що я якось занадто добре тримаюся

А я просинаюсь і засинаю з думкою- ХОЧУ ПОМЕРТИ. забери мене до себе...

В при цьому в мене

До чого тут ваша ситуація? Всі в житті переживають втрати, працюють, піднімають дітей на нони. Мова про социалізацію

А ви думаєте, що у інших кожен день свято? Ви надаєте, що кожен в приприжку біжить на робоиу, з радістю обслуговує різних задротів? У кожного є свої таракани, тільки деякі носяться з ними

Ну звісно.
Чого ти плачеш? Та перестань. Що тої втрати.
Чого ти придурюєшся? Йди й соціалізуйся.

Бажаю вам дізнатися як це працює на власному досвіді.

Ви трохи плутаєте поняття, переживати втрату і соцілізуватися. До чого тут вщагалі ваш приклад? Ви пережила втрату і вам через це прийшлось вийти на роботу, годувати сім´ю? Всі люли переживають втрати, абсолютно всі, я в тому ж числі. Є люди, яким легше нити, а є які не люблять виставляти на показ. Соціалізаціє не від втрати близької людини починається. Я на власному досвіді пережила втрату, так само працювала, займалася дитиною, чи ви думаєте, що всі можуть собі дозволити кинути роботу, заьити болт на сім´ю і ридати роками?

А давайте кожен, хто зазнав втрат не вийде у соціум, закриється у собі і буде ридати. Лікар, вчитель, похоронне бюро, всі будуть ридати, бо з ваших слів ви б хотіли ридати і сидіти вдома

Я вам вже сказала.

Маю надію, що ви як і я, отримаєте свою порцію нерозуміння і знецінення.

Чого ти плачеш? Перестань.
Все буде добре
Живи заради дитини.



Через таких, як ви я не розмовляю про це взагалі ні з ким.

Бо всім, як і вам- ПОХ*Й на почуття інших людей.

єдина відповідь від таких ... Як ви - не ний. То я й не нию.

Для таких , як ви щерез повторюю_ яким боком ви до теми про соціалізацію?

Цікаво, от такі як ви...
Вас десь якось виховують без вміння співчувати і такою любов´ю до знецінення ?? Мало любові в дитинстві, чи що?

Що за біда.. йди та й соціалізуйся!
Що за біда твоя втрата, у всіх родині помирали
Депресія? То ти просто лінива
Психолог? Фууу шарлатани
Всі ваші установки написала, чи може щось забула🤔?

Так, дійсно. А як намагаєшся поспівчувати комусь чи дійсно щось порадити - зафукають і забукають. Краще когось травити, так веселіше