Шлях до зірок• Изменено 05 октября в 00:42
Коли вже легше?
Будь ласка, не пишіть стандартне ’легше вже було до народження дитини’. Зараз дитині 10 міс. Дитина дуже довгоочікувана і запланована. Спочатку ще було якось простіше незважаючи на часті пробудження вночі. Але тепер якась апатія до всього. Не можу виспатись, хоч сплю. Не можу відпочити, хоч і маю пару год перед сном, як оце зараз. Нічого з улюблених занять не приносить задоволення більше, якось все втратило сенс. Інтимних стосунків не хочеться від слова = взагалі (хоча, раніше все норм було з лібідо). Не думаю, що це післяпологова депресія, бо до пів року дитини, чи навіть більше в мене все з цим було нормально. Це більше про вигорання. Поділіться своїм досвідом. Коли Ви знову почали отримувати задоволення від життя? Як не скотитись в депресію? Маю іноді допомогу від мами у вигляді того, що вона приготує їсти і привезе (кілька разів у міс.). Чоловік ніби щось і допомагає, але цього все одно недостатньо, він мене в повній мірі не розуміє наскільки це важко все. Невже задоволення від життя не повернеться? Хочу знову, щоб у мене були ’мрії усього мого життя’, а не здавались, як зараз - раптом фігнею. Вибачаюсь за ниття.
P.S. Дитину люблю, про її наародження звісно не шкодую.
P.S. Дитину люблю, про її наародження звісно не шкодую.
показать весь текст
1
1
8
48
0
Кстати, автор, если на прогулке малыш спит, вы можете использовать это время для книжки и кофе. Наряжайтесь и идите в красивое место с коляской, и наслаждайтесь осенью
Автор тоже самое у меня было. Мама помогала на выходных. Полностью брала на себя заботы. Выспалась через 3 года как на работу вышла. Хотя сама не соня жаворонок по жизни была, но спать ещё долго хотелось жутко. Я постараюсь как раньше женщины справлялись без чужой помощи и без современных ’ гаджетов’ - стиралка, памперсы. Откуда они брали силы???
2
Ой мне это не помогало разрядится. Пока его оденешь пока с коляской выпрешся . В лифт заехать , потом по ступенькам спускать.... Мне эти прогулки утомительными были
3
Вам треба чоловіку мізки вправити і все стане ок. Що значить хоче він чи не хоче. Раз зробив дитину, значить мусить! Хай звикає.
6
Автор, в кожному періоді життя дитини будуть свої нюанси. Це назавжди)
Коли трохи підросте, будете згадувати моменти. Все забудеться. Що таке рік в порівнянні з життям в житті загальному…
Терпіння Вам. Цей етап нехай буде самим складним у виконанні дитини) далі бажаю лише позитивних вражень від материнства
Коли трохи підросте, будете згадувати моменти. Все забудеться. Що таке рік в порівнянні з життям в житті загальному…
Терпіння Вам. Цей етап нехай буде самим складним у виконанні дитини) далі бажаю лише позитивних вражень від материнства
1
Ваша проблема вообще не в ребенке и не в послеродовой депрессии - в отношении к Вам мужа, оно не зависит от возраста ребенка.
1
Мені легше стало, коли дитина взяла іграшку в руку і навчилась повзати. Злізла з рук. Воно само досліджувало світ , я лише наглядала. У вас все таки депресивний стан через гормони і осінь. Пройде. Залучіть чоловіка, поїдьте кудись на день, ну хоча би до подруги, сестри, мами. Але не на декілька годин, а на день. Хоча що я пишу? Коли я в 1.5 роки дитині вийшла на роботу, то ні про що не могла думати на роботі, крім як про дитину ще 2 місяці. Потім попустило. Все буде добре. Така материнська ноша. Колись ви ті роки назвете щастям.
2
Чоловік так і не зрозуміє вас до кінця. Легше стало, як дитина в садок пішла. Тому набирайтеся терпіння.
1
Думаю це ваше відношення до проблеми, ви накручуєте себе. До пркладу, прогулка, в такому віці они сплять на прогулянці і час ваш- слузайте музику, читайте книжку, просто відчувайте , що навантужуєте тіло і приводите сеье до форми. А дома тим часом мама приготувала їжу! Чесно? Про таке багато зто мріє, щоб мама поруч, щоб чоловік кодного дня призодив додому. Моя порада - навчитися не жаліти себе і не накручувати , а поглянути на ситуацію збоку і побачити, що не все так погано. Мені здавалося , що мені дуже тяжко з меншим, а потім я подивилася передачу про сім´ю з 5терняшками і зрозуміла , що в мене все ок.
2
Не всі звісно. Але зараз вони ніби не такі вже й важливі здаються. Знаєте, ніби не так вже і треба. От коли довго-довго про щось мрієш, воно не здійснюється і потім вже наче і не треба
1
Мені навпаки перші місяці було легко. З Гв не було проблем, коліків не було в дитини, багато спала і в мене відповідно було багато часу, хоч і прокидалась вночі часто.
В мене чоловіка теж ніхто не бачив з коляскою. Але вкласти дитину спати та піти кави попити, чи просто самій вийти, поки чоловік удома з нею, не бачу проблеми. Але від дитини багато щалежить, зі старшою я взагалі не бачила спокою, то в 11 місяців взяла няню і вийшла на роботу. А з молодшою насолождувалась декретом до 3 років, взагалі безпроблемна дитина, спокійно гралася сама, головне щоб я була у полі зору. Чоловіка ви не переробите. Шукайте няню.
1
Щоб ви були відповідальна за дитину.Все.У будь- якому випадку, коли йому стане дискомфортно, він всучить дитину вам.Все.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу