Чи можливе повернення відносин з сином?

В кого була пізня сепарація дітей (17-19 років) і повне знищення чудових відносин до цього у родині?
Поділіться будь ласка історіями? Це назавжди чи щось може змінитися?
Ситуація така: син був бубочка, лапочка, умнічка і все т.і. Відносини в родині дружні, легкі, без тиску, жорсткого контролю і таке інше. Але він був сам у собі ще дитинства, не балакучий і спокійний.
У 2024 заради його безпеки відправили самого закордон, його перше кохання залишилося в Україні. Його зламала самотність у іншій країні чи то тяга до дівчини - він кидає навчання та повертається в Україну. Блокує батьків, бабусю, дідуся та майже всіх інших. За цей рік розірвав спілкування з усіма друзями зі двора, зі школи, з спорту, нових закордоном не знайшов та не шукав, бо 24/7 був зі своєю дівчиною на зв´язку.
Грошей не бере, спілкуватися не хоче, але через молодшого брата (залишив один канал для спілкування) передає усякі гидкі речі - ображає, посилає у психушку та радить пити ліки, наговорює на бабусю, дідуся, батька, мати, що вони спотворили його життя за цей останній рік, з першого дня не прийняли його дівчину як доньку і його майбутню дружину. Гроші повертав назад, коли намагалися допомогти, а тепер дорікає, що не допомагали , коли їм майже їсти було нічого. Підміна понять та фактів - якась дитяча позиція в нього, хоча афішує, що він нарешті фінансово незалежний (не працює, вступив в Україні, навчається).
Живе не дома, а з дівчиною, утримує батько дівчини, бо наговорили вони, що батьки не прийняли його вибір повернутися і відмовилися від нього.