Щебетуха• 01 января в 15:25
Не можу довго вдержатися ні на одній роботі
І все через мій характер. Я слабо характерна. Коли приходжу на нову роботу, завжди знаходиться якась с..а, яка тебе хоче принизити, вижити, говорить яка ти погана, повільно та ще й не так все робиш. Як результат,я здаюся і звільняюся. Я думаю, що в мене синдром відмінниці, коли хочеться,щоб було все або ідеально, або ніяк. Я через це дуже страждаю. Може мені треба якусь іншу роботу? Порадьте, хто був в такій ситуації, що робити? Мені трохи за 40. Треба заробляти гроші, годувати дітей. Може щось онлайн спробувати? Буду вдячна за толкові та діючі поради.
показать весь текст
1
1
37
0
Ви в мене як з язика зняли останні слова.
Так прийшла я 6міс тому на нову роботу.
Людина а-ля на півКроку займає вищу посаду (не керівник, а типу старша), але з розумом таким собі, керівництву це на руки, бо нею легко керувати/маніпулювати/вішати, грошей потребує.
Прийшла я, вона відчуває мою силу і вищий розум, але на разі я трішки нижче неї по посаді і вона старожил. Різними моментами пробує мене ігнорувати чи грубо в простих розмовах відповідати. Хоча по роботі ми спілкуємось, ну бо в неї немає виходу, швидко поставлять на місце, скрізь камери.
Керівництво мене зацінило і її це бісить і злить ще більше, а мені смішно)), бо розумію, що мене навіть не хочуть відпускати (хотіла через з/п звільниться), запропонували іншу посаду, тому я тут, а вона ніхто для мене.
Пару разів я їй гаркнула, трішки попустилась + відчуває свою невпевненість переді мною.
Так прийшла я 6міс тому на нову роботу.
Людина а-ля на півКроку займає вищу посаду (не керівник, а типу старша), але з розумом таким собі, керівництву це на руки, бо нею легко керувати/маніпулювати/вішати, грошей потребує.
Прийшла я, вона відчуває мою силу і вищий розум, але на разі я трішки нижче неї по посаді і вона старожил. Різними моментами пробує мене ігнорувати чи грубо в простих розмовах відповідати. Хоча по роботі ми спілкуємось, ну бо в неї немає виходу, швидко поставлять на місце, скрізь камери.
Керівництво мене зацінило і її це бісить і злить ще більше, а мені смішно)), бо розумію, що мене навіть не хочуть відпускати (хотіла через з/п звільниться), запропонували іншу посаду, тому я тут, а вона ніхто для мене.
Пару разів я їй гаркнула, трішки попустилась + відчуває свою невпевненість переді мною.
2
1
ну смотрите.. у меня высококвалифицированный труд. после института я не могла 3 года уволиться, так как отрабатывала государству свое бесплатное оьучение. на этой работе у меня была заведующая, которая меня доводила до слез. я тихонько уволилась. обида внутри осталась, но зубки я отрастила. теперь я ни капли не терплю к себе такого отношения, меняю работы постоянно, могу нахуй послать и тупо уйти с рабочего места если человек себя ведет неадекватно. поэтому я понимаю автора ! и тут её квалификация не причем
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу