Я_з_Франека• вчера в 22:20
У вас є найкраща подруга?
Про яку кажуть «як сестра». Мені пощастило мати таку подругу, 19 років дружимо
5
1
35
1
Нет, у меня больше нет друзей. Моя лучшая подруга променяла меня на мужчину в который раз и мне больше неинтересно слушать её истории про мужиков и про ребенка
Да, с одной дружим с рождения, дружили наши мамы всю жизнь, и наши папы дружат всю жизнь. Соответственно бабушки знакомы и мы знакомы со всеми из семьи друг друга. То это действительно как семья. Со второй дружим с рождения детей, это уже 17 лет
2
Ні і ніколи не треба було.
Був друг, як брат з дитинства. Всюди разом. Буд свідком на моєму весіллі
Був друг, як брат з дитинства. Всюди разом. Буд свідком на моєму весіллі
А в моєї і хлопці були, і заміж вийшла, а мене взяла дружкою на вінчанні, і трьох дітей народила, та і в мене життя продовжується і ми все ще подруги і завжди вислухаємо одна одну🙏)
Вам не сумно без подруг? Мені дуже сумно, всі в різних країнах, а нових уже не знайдеш таких.
1
1
І ми з моєю на відстані вже років десять … Але завжди на зв’язку і як війна почалася, вона першою запросила до себе, ми правда вдома залишилися всі, але було приємно, що подруга підтримала
Є просто подруги, але такої щоб найкращої немає. Дружили з однією 15 років але це було завдяки тому, що багато на які речі я закривала очі, тепер не можу.
1
В моєму розумінні моя рідна сестра моя найкраща подруга , хоч ми іноді з нею сваримося і можемо не спілкуватися дуже довго, але я відчуваю між нами звязок, я можу їй все розказати, вона також, підтримаємо одна одну, я за неї переживаю і вона теж, і дуже її люблю
1
Ні, бо по-перше, я - інтроверт, мені спілкування треба небагато. По-друге, я зараз живу з батьками і сестрою, і мені з головою вистачає спілкування з ними. До речі, навіть коли були подруги, ми з ними зустрічались раз на декілька місяців, а то і рідше, і мені було чудово. Більш часте спілкування мене виснажує.
В мене була аналогічна ситуація - перестала спілкуватись з одною подругою, бо я була занадто зручною, а потім в один прекрасний момент мені це нарешті набридло. Читала потім нашу стару переписку, і дивувалась, як я її терпіла весь цей час.
1
Была когда-то, но подвела денежно. Сейчас друг это сын взрослый и все. Ну мама ещё есть но ей почти ничего не расскажешь, сразу нервничает. Но я и одна могу, я интроверт.
Нет и не было никогда таких близких. Мне всегда что-то не нравится в людях, не встретила никого чтоб была очень сильная душевная близость. Есть 2 со школы, но я не назову их подругами. Одна много раз показывала себя плохо. Да и я не могу сильно много общаться - я устаю. Так, чтоб звонить каждый день и видеться часто, то это дико утомляет, не нужно мне такое.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу