Мюллерная• вчера в 09:32
Я исчезаю из контактов и не отвечаю людям неделями, а потом стыдно
Как вы объясняли друзьям и семье депрессивный режим молчания. Сейчас прохожу лечение.
3
17
0
Нормальные друзья никогда не будут читать нотации за то что пропала. Взрослые люди ведь. Семья, дела, или просто нежелание в данный момент общаться.
3
1
1
’Я тебе люблю, але не дзвони мені’. Правила дружби для втомлених дорослих.
Ви відкриває Телеграм. Там висить повідомлення від подруги: ’привіт! Як ти?’. Дата: 3 тижні тому.
Ви бачили це повідомлення. Ви навіть подумки на нього відповіли (’та все ок, жива, зашиваюсь’). Але фізично пальці не натиснули кнопки. А потім минув день. Потім тиждень. А зараз вам настільки соромно, що простіше взагалі не відкривати чат, ніж пояснювати, чому ви мовчали місяць.
Знайомо? Вітаю. Ви — нормальна доросла людина в стані хронічного стресу.
Ми виросли на серіалі ’Секс і місто’, де подруги зустрічалися щодня на бранчі, теревенили годинами і завжди були ’в ресурсі’. Забудьте. Це фантастика. У нашій реальності, де ми жонглюємо роботою, війною, дітьми і ментальним здоров´ям, такий формат дружби — це розкіш, яку ми не можемо собі дозволити.
На зміну йому прийшла дружба низького тиску, як спосіб зберегти близькість у кризу, і на цьому етапі, це найкраще, що могло з нами статися.
НОВИЙ ЕТИКЕТ ’ВТОМЛЕНИХ’ (або як не втратити своїх).
Скидання мемів = освідчення в коханні. Якщо я не пишу тобі довгих листів, але скидаю тупий рілс із єнотом в Instagram — це означає: ’я про тебе пам´ятаю. Я тебе люблю. Але у мене немає сил складати літери в слова. Просто посміхнись разом зі мною’. Це наша нова мова любові. Прийміть її.
Дзвінок без попередження — це тероризм. Раніше ми могли теревенити годинами. Зараз несподіваний дзвінок викликає паніку: ’шось трапилось? Хтось помер?’. Сучасний друг спочатку пише: ’можеш говорити?’. І спокійно приймає відповідь: ’ні, я в стані овоча, давай не сьогодні’.
Пауза — не зрада. Ми можемо не бачитися пів року. Але коли зустрічаємося — розмова продовжується рівно з того місця, де перервалася. Без образ, без претензій ’Ти мене забула’. Ми розуміємо: мовчання — це не байдужість. Це режим енергозбереження.
’Бачила, але не відписала’. У новому етикеті ’прочитане повідомлення’ без відповіді — це не ігнор. Це означає: ’я прочитала, я прийняла інформацію, але я зараз не маю емоційного ресурсу на повноцінну відповідь. Відпишу, коли оживу’. І ми не ображаємось. Бо самі такі.
ЩО ТАКЕ ПІДТРИМУЮЧА ДРУЖБА ЗАРАЗ? Це не кількість випитої кави. І не кількість лайків.
Справжній друг сьогодні — це той, хто знає твій діагноз і надсилає контакти лікаря, не чекаючи прохання. Це той, хто під час ракетної атаки пише коротке: ’ти як?’ і йому достатньо твого ’норм’. Це той, хто приїжджає до тебе не на ’вечірку’, а просто посидіти поруч на дивані в піжамах і помовчати, бо ви обидві втомилися від цього світу.
ВИСНОВОК СЕРІЇ: Ми провели аудит дружби. Ми відпустили тих, з ким нас пов´язувало лише минуле. Ми зрозуміли тих, хто поїхав, і тих, хто лишився. Ми забанили ’токсичних оптимістів’. Ми попрощалися з ’попутниками’.
І ті, хто залишився поруч після цього всього — це ваш золотий фонд. Бережіть їх. Не вимагайте від них ідеальності. Не вимагайте щоденної уваги. Просто знайте: вони є. І цього достатньо, щоб тримати дах на місці.
Автор: Ірина Коваль
Ви відкриває Телеграм. Там висить повідомлення від подруги: ’привіт! Як ти?’. Дата: 3 тижні тому.
Ви бачили це повідомлення. Ви навіть подумки на нього відповіли (’та все ок, жива, зашиваюсь’). Але фізично пальці не натиснули кнопки. А потім минув день. Потім тиждень. А зараз вам настільки соромно, що простіше взагалі не відкривати чат, ніж пояснювати, чому ви мовчали місяць.
Знайомо? Вітаю. Ви — нормальна доросла людина в стані хронічного стресу.
Ми виросли на серіалі ’Секс і місто’, де подруги зустрічалися щодня на бранчі, теревенили годинами і завжди були ’в ресурсі’. Забудьте. Це фантастика. У нашій реальності, де ми жонглюємо роботою, війною, дітьми і ментальним здоров´ям, такий формат дружби — це розкіш, яку ми не можемо собі дозволити.
На зміну йому прийшла дружба низького тиску, як спосіб зберегти близькість у кризу, і на цьому етапі, це найкраще, що могло з нами статися.
НОВИЙ ЕТИКЕТ ’ВТОМЛЕНИХ’ (або як не втратити своїх).
Скидання мемів = освідчення в коханні. Якщо я не пишу тобі довгих листів, але скидаю тупий рілс із єнотом в Instagram — це означає: ’я про тебе пам´ятаю. Я тебе люблю. Але у мене немає сил складати літери в слова. Просто посміхнись разом зі мною’. Це наша нова мова любові. Прийміть її.
Дзвінок без попередження — це тероризм. Раніше ми могли теревенити годинами. Зараз несподіваний дзвінок викликає паніку: ’шось трапилось? Хтось помер?’. Сучасний друг спочатку пише: ’можеш говорити?’. І спокійно приймає відповідь: ’ні, я в стані овоча, давай не сьогодні’.
Пауза — не зрада. Ми можемо не бачитися пів року. Але коли зустрічаємося — розмова продовжується рівно з того місця, де перервалася. Без образ, без претензій ’Ти мене забула’. Ми розуміємо: мовчання — це не байдужість. Це режим енергозбереження.
’Бачила, але не відписала’. У новому етикеті ’прочитане повідомлення’ без відповіді — це не ігнор. Це означає: ’я прочитала, я прийняла інформацію, але я зараз не маю емоційного ресурсу на повноцінну відповідь. Відпишу, коли оживу’. І ми не ображаємось. Бо самі такі.
ЩО ТАКЕ ПІДТРИМУЮЧА ДРУЖБА ЗАРАЗ? Це не кількість випитої кави. І не кількість лайків.
Справжній друг сьогодні — це той, хто знає твій діагноз і надсилає контакти лікаря, не чекаючи прохання. Це той, хто під час ракетної атаки пише коротке: ’ти як?’ і йому достатньо твого ’норм’. Це той, хто приїжджає до тебе не на ’вечірку’, а просто посидіти поруч на дивані в піжамах і помовчати, бо ви обидві втомилися від цього світу.
ВИСНОВОК СЕРІЇ: Ми провели аудит дружби. Ми відпустили тих, з ким нас пов´язувало лише минуле. Ми зрозуміли тих, хто поїхав, і тих, хто лишився. Ми забанили ’токсичних оптимістів’. Ми попрощалися з ’попутниками’.
І ті, хто залишився поруч після цього всього — це ваш золотий фонд. Бережіть їх. Не вимагайте від них ідеальності. Не вимагайте щоденної уваги. Просто знайте: вони є. І цього достатньо, щоб тримати дах на місці.
Автор: Ірина Коваль
8
3
2
Ніяк не пояснюю, чому я ще маю перед кимось виправдовуватися? Відповідаю максимально швидко тільки чоловіку та мамі.
4
Всю жизнь общаюсь только по желанию. Отвечаю когда хочу. На звонки отвечаю редко. Сама почти не звоню.
4
Нормальные друзья скажут, что не будут отвечать у меня какие то там проблемы, лечение и т. д Это не дружба быть игнорщиком и отвечать когда автору захочется.
6
1
На рахунок аудиту дружби - в мене саме так і сталося, з приводу іншого - маю іншу, звісно субʼєктивну думку. Хоча і написане тут, це субʼєктив.
1
Всю жизнь с депрессивным расстройством живу, рецидив-ремиссия.
Всегда коротко отвечаю, не морожусь никогда. Но , прямо до овощного состояния не доходила, все равно как-то функционирую, написать пару слов в состоянии.
Всегда коротко отвечаю, не морожусь никогда. Но , прямо до овощного состояния не доходила, все равно как-то функционирую, написать пару слов в состоянии.
2
это система коммуникации бедняков
богатые отвечают на сообщение за минуту макс, потому что знают ценность контакта
на любое сообщение можно ответить коротко и вежливо
богатые отвечают на сообщение за минуту макс, потому что знают ценность контакта
на любое сообщение можно ответить коротко и вежливо
3
1
1
Якщо чесно, розумні люди мають самі це зрозуміти.
Іншим можна допомогти: вибач, до пропала з радарів, у мене зараз важкий період у житті, така прокрастинація нападає, а потім почуття провини за ту прокрастинацію ще більше її загострює. Дякую, що лишаєшся поруч, я це ціную.
Зовсім чужим: вибачте за те, що не відповіла вчасно. Все, цього достатньо.
Іншим можна допомогти: вибач, до пропала з радарів, у мене зараз важкий період у житті, така прокрастинація нападає, а потім почуття провини за ту прокрастинацію ще більше її загострює. Дякую, що лишаєшся поруч, я це ціную.
Зовсім чужим: вибачте за те, що не відповіла вчасно. Все, цього достатньо.
4
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу