День народження свекрухи. Як ви поступили?

Те, що готує свекруха ми не їмо, тому так вирішили з чоловіком не напрягати її. Але якщо б треба було допомогти я б не проти. Тоді б я все зробила по іншому.

А сина треба запрошувати, шоб він привітав маму? Якщо не запросить, то ви сім´єю пришлете листівку з інтернету в вайбері ’З днем народження’ і продовжите день як зазвичай?

А ви б не їхали її вітати якби не запросила?

А она не может готовить то что Вы едите?

Ясно)
Значить, ви досить юна пані.
І ще повним ходом боротьба за чоловіка.
Ех.
Ну, мудрості вам не налажати капітально)
І свекрусі вашій витримки)

Мені в голову не приходить перевчати її. Людина так готує все своє життя.

Будемо ми. Сестра чоловіка, але сама, тому що її чоловік не хоче їхати. Племінниця з родиною. Батьки свекрухи. Куми.

І всі стають дружно готувати? То ж швидко))

Та хоть і після обіду, то нічого робитися не буде 😁 Перевірено вже…

Всі гості сидять чекають вас?

Нифига себе традиция. Приходите гости дорогие, приготовьте мне еду, можете еще и посуду помыть. И подарки принести не забудьте

І я такої думки. У мене жодного разу ніхто ніколи не готував. Я розраховувала завжди лише на себе.
Якщо я запросила, значить я готую, гості приходять і ми святкуємо.

Ключове слово «золота людина».
Не всі можуть так сказати про свою свекруху.

Чесно, я так і планую зробити.

Ви не повірите, але жодного «синьомордого» як ви виразилися, я не поставила.

И муж ваш не придет, если не наготовите? Это печально

Ну тут більше натягнуті відносини. Лише з ввічливості і їду. Але… дуже не приємно коли ще поріг не встиг переступити, відразу криши салат, звари картошки, і ще волосся підбери, щоб в їжу не попало.

У меня это не укладывается в голове. Разве что Вашей свекрухе 90 лет, тогда понятно.
Что бы ко мне гости приходили со своей едой…Нет, не представляю. Десерт разве что могут принести

А ви розтавляєте тарілки і відкриваєте пакет з серветками?

И с моей стороны родители и со стороны мужа, всегда очень стараются и рады нас видеть, но мы каждый раз просим ничего не делать. Всегда приезжаем с полными сумками и со всем готовым. Салаты, нарезку, основные блюда и праздничный торт всегда привозим мы.
Не любим, когда наши родители впахиваются.

При тому, не з обіду, а ще зранку

У нас так було заведено у сестри колишнього.Ми приходили і починалось- хлопці стіл ставлять, дівчата салати кришать і бутери, а вона в душ, потім макіяж, потім дитину годує, з дитиною книжку читає, ми 1.5 години шуршим, а во5а своїми справами займається. Накриємо, за стіл сядемо, ще її кличемо, вона з третього разу приходиьь і починають її кружити, бо вона сама ж не може собі накидати салат, не може кампоту налити, всі починають її обслуговувати, вона за всю п´янку рота не відкриє, вся така прошена. Зато до нас прийде і починає, того вона не їсть, а це з пармезаном, аааа, ні, вона тільки пармезан, а це вино яке, ааа, таке не буде...кумарила просто

Иначе они не приедут. Зачем звала, если не наготовила,а? Родных то детей со своими половинками

Для вас ноом, що ваші діти приїдуть до вас і у вас шаром покати?

Да, для меня норм, что я в свой день рождения не готовлю, не стираю, не убираю и всем хвосты не заношу. На то он и день рождения, чтобы праздновать, а не проводить день у плиты.
И как-то ещё никто голодным не остался)))

Саме так і є. Команда тільки мені і сестрі чоловіка. Але та приїздить пізніше, то їй перепадає лише сервіровка столу)

Зараз поясню. Приїздимо ми, готуємо. Потім йде обзвонювання решту гостей, типу приходьте і все. Так завжди було.

У мене баба така була, листи нам писала, щоб приїхали у гості, ми на поріг, а вона вже з сапкою- посапати, викопати, там паркан починити, ми день добираємся, голодні, втомлені, напашемся, думаєм, от зараз повечеряємо, а баба: готуйте собі що хочете, мені нічого не шкода, а в хаті ні одного яйця, на другий день з 6 ранку радіо на всю, підйом, на город, без сніданку і в обід на віихід, голодні, баба чаю ні разу не заварила, ми ненавиділи туди їздити, бо нас як робочу силу лиш, а от у другої бабусі завжди було наготовлено, півник запечений, салатики, холодець, кров´янка, пиріжки, бабуся нас виглядала- чекала, вранці під грушею газеткою накритий сніданок, яєчня на салі, запіканка картопляна, всі веселі щасливі, бабуся кожного обцілує, обожнювала її, хотіла доньку на честь її назвати але син народився.

Так справа не в тому як приготувати, а в тгму, що людина делегувала свої обов´язки

Учу.
Хорошо поесть дома, вы и дети.
Приехать, сказать, что голова болит, вам надо прилечь, и попросить водички запить таблетку.
Мужу и свекрови: дети на вас, я может засну, пройдет.Пролежать в телефоне.Выползти с несчастной мордой, спиртное не пить: типа вы что, я пила таблетку.Спросить, почему плохо смотрели за детьми.
Как-то так.
Или.Накануне, пока мужа нет, перемотать правую руку.Типа ушибли, болит.Приехать.Сидеть, страдать.Рука болит- не могу ничего поднять, резать.Выпила обезбол, еле сижу.
3 вариант, сказать мужу, что задержка, что вам тошнит и надо полежать.Чтоб мамке не говорил.Пусть пере...т немного, шашлычник ваш.
Могу продолжать.
Я в свое время была простая хамка, кривила морду и ничего не делала.Через 2 раза отстали и не просили никогда.А перед ’ гостями’, я в мак заезжала.Мне потом было все равно, что они с утра не жрали, ждали как мы быстро тут все счас накроем.Можете не накрывать.Я чайку могу попить и домой.