А вот недавно• вчера в 21:16
Кто начинал все с начала? Без денег, родных, поддержки, работы,
близкого человека...Когда остаешься один на один с собой и понимаешь, вот тот момент, когда или ты справишься или... Кто прошел этот путь? Получилось у Вас? Как поддерживали себя в трудные моменты, когда просто хочется выть от бессилия и отчаяния, что не понимаешь, в какую сторону двигаться и пробуешь сразу много всего и опять неудача...
9
2
23
3
Гораздо тяжелее, когда на тебе ещё дети и старые больные родители. А когда отвечаешь только за себя - это ещё лайт вариант.
16
У меня такое было. Нашла папика и расслабилась. Страшненький, конечно, но с закрытыми глазами пойдёт.
7
2
1
1
Я сейчас в таком состоянии... Осталась без ничего и никого, бьюсь как рыба об лёд 
просвета не вижу
Когда летит шахед, уже не прячусь
просвета не вижу Когда летит шахед, уже не прячусь
10
Было такое. Сама с ребенком заграницей. За жильё и всё остальное надо заплатить. А я работать не могу-подозрение на рак. Ребенку 10 лет и мы сами в этгм мире. Слава Богу, всё обошлось
8
3
Було таке, нервова система досі страждає, сиве волосся. Чоловік став інвалідом, просто привезли і віддали і я на 9 місяці. З квартири, де наймали вигнали...
Минуло 12 років. В нас свій будинок, чоловіка поставила на ноги, навчила заново ходити. Син чудовий.
Батьки мої лишилися на вже окупованій території. Його сказали ви там якось самі розберіться. Поки він лежав в лікарні пів року, вони жодного разу не приїхали його навіть провідати. У них своє життя.
Що допомагало? Нічого. Інколи хотілося повіситися.
Минуло 12 років. В нас свій будинок, чоловіка поставила на ноги, навчила заново ходити. Син чудовий.
Батьки мої лишилися на вже окупованій території. Його сказали ви там якось самі розберіться. Поки він лежав в лікарні пів року, вони жодного разу не приїхали його навіть провідати. У них своє життя.
Що допомагало? Нічого. Інколи хотілося повіситися.
8
2
Життя може загнати. Тим паче війна і тут не знаєш що берез секунду буде. У всіх втрачений контроль
6
Так, це його батьки, я не влажу в їхні стосунки і прошу щоб мені не дорікав за вибір моїх лишитися там.
2
Боже мій, я читаю і в мене сльози. Скільки ж ви пройшли та змогли досягнути. Ви неймовірна. Хай вас оберігає Всесвіт та дарує все найкраще! Обіймаю вас, та дякую щиро, що відповили.
6
Я теж на це сподіваюся.
Спитайте у людей з Маріуполя, Ірпеня, Бучі , помогла їм соломка чи ні. Чи тих в кого був приліт
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу