Як у ваших дітей проходив/проходить перехідний вік?

Сумнівна стратегія, дуже

Знала і знаю. Він в мене поначитувався якихось своїх прав ітд.
1) в кімнаті срач, прошу прибрати, а у відповідь : це моя кімната, мене все влаштовує!
2) прошу лишити комп в зайнятися уроками, у відповідь: куплений за мої гроші (з дн) ти не маєш права мене обмежувати в моїх правах.
3) сімейне свято, сів за стіл в капюшоні, попросили зняти, у відповідь: не дивіться на мене, шо хочу те і роблю.
І так можна ше міліон прикладів навести!

Міняйте тон. Вчіть сестру не лізти та інше. Часи змінюються. Утримати авторитет можна, але вже не тому що ’ я мама’, ’ я старша’ . Його вже потрібно заслужити.

Вам хоть так теперь не обидно. А когда сама была правильной и подростковый возраст прошел где-то рядом, то нам не понять вот этого всего((

Вот и я также.Я понимаю,тяжело,война,денег в семье стало меньше,а проблем больше.Ну так и в нашем подростковом возрасте была куча проблем,союз развалился,тоже безденежье,непонимание полное,что дальше.Я своих родителей только по ночам и в выходные видела,бедность была такая одни штаны,одни сапоги,на помаду и тушь копили,и тоже хотелось и выглядеть ,и на море,бесилась внутри себя,что ездили на огород по выходным,чтоб вырастить овощи и фрукты на даче.Но родителей я уважала и жалела,и понимала,что придется поступать самой,значит надо учиться.А сейчас тикток головного мозга,у кого есть предрасположенность,так по мозгам им бьют эти рилсы,неформалов,аниме и прочее лайно,а что делать ,непонятно

Деякі їхні бзіки треба просто пережити, а не ’вдінься, як людина!’, ’ану пострижись, на кого ти похожий, чучело ти’ і тд. Десь і дійсно можна змовчати, бо вони аж наче ждуть цього протесту. Я працюю з підлітками, один є з дуже довгим волоссям і манікюром і видно, що звик, що його тюкають за це, уже наче і готовий до протесту чи закритися знову, а я абсолютно спокійно з ним спілкувалася, на рівних, як і має бути - і він прямо розквітнув, ми знайшли спільну мову. Інший постійно в капюшоні, мама дзвонила попереджала, що це завжди так, вибачалася, що почнеться істерика, якщо пристати до нього через той капюшон. Я просто не звертала на це уваги, як наче все норм - і дійсно дитина розслабилась і працює добре, ніщо нам не заважає. По суті, це такі деталі насправді, вони не варті того, щоб аж так іти на принцип чи підвищувати голос. Те, що стосується навчання, безпеки - тут так, треба тримати планку, але знову-таки домовлятися спокійно, не принижувати, не тиснути, а знайти правильні слова, домовлятися на рівних, бо він особистість (а тим більше, вашого тригерить зазіхання на його свободи і ваше неприйняття його як особистості). 1 і 3 пункт з вами описаного дійсно не аж такий доленосний, щоб роздувати проблему і затівати сварку,як на мене.

Це було риторичне питання.
Іншої відповіді я й не очікувала. Звісно, всі матусі в своєму підлітковому віці хотіли вчитися, ні про що крім навчання не думали. Саме так і було

Ви розумієте, це не те, щоб страх отримати двійку. Я навіть не думала про те. Просто вчилась. Ми не знали, як по іншому.
Мої 14 років — це 95 рік.

Зараз у дітей набагато краще та різноманітніше життя.

С чужими так легко,чужие грязные,вонючие и лохматые не раздражают,и пофиг,как они потом закончат.Со своим по другому

Ну не гнобить же дитину - це ж все рівно нічого не дасть конструктивного. Чи люди думають, якщо сильніше накричати, то він такий: ’о, точно, вона ж авторитет, буду її поважати тепер!’ Так не працює

А как работает?гладить по голове, поощрять?разводить демократию?вот это точно не работает.Они тогда просто считают родителей слабаками и все.

Знайти золоту середину

Уточните,что вы имеете в виду?

І не затюкувать дитину, і не служити їй

Это все слова ни о чем.Вот пример:дочка не хочет мыть голову и чистить зубы,вообще в принципе,ей это не интересно.Я говорю,а что в школе скажут.Ей плевать.Что в этой ситуации значит,и не затюкивать ,и не служить?

Знала і знаю. Він в мене поначитувався якихось своїх прав ітд.
1) в кімнаті срач, прошу прибрати, а у відповідь : це моя кімната, мене все влаштовує!
2) прошу лишити комп в зайнятися уроками, у відповідь: куплений за мої гроші (з дн) ти не маєш права мене обмежувати в моїх правах.
3) сімейне свято, сів за стіл в капюшоні, попросили зняти, у відповідь: не дивіться на мене, шо хочу те і роблю.
І так можна ше міліон прикладів навести!

Донька 13 років. Тривожно депресивний розлад, окр, істеричний тип реагування на рівні хвороби, анорексія((

А вы двиньте ее с размаху, ну чтоб не смела вам возражать. Ведь именно на этом и держалось ваше ’уважение’ к родителям.

Ужас, то украинские дети культурные ещё

Вот и я также.Я понимаю,тяжело,война,денег в семье стало меньше,а проблем больше.Ну так и в нашем подростковом возрасте была куча проблем,союз развалился,тоже безденежье,непонимание полное,что дальше.Я своих родителей только по ночам и в выходные видела,бедность была такая одни штаны,одни сапоги,на помаду и тушь копили,и тоже хотелось и выглядеть ,и на море,бесилась внутри себя,что ездили на огород по выходным,чтоб вырастить овощи и фрукты на даче.Но родителей я уважала и жалела,и понимала,что придется поступать самой,значит надо учиться.А сейчас тикток головного мозга,у кого есть предрасположенность,так по мозгам им бьют эти рилсы,неформалов,аниме и прочее лайно,а что делать ,непонятно

Моєму 16. Палить з 11. Раніше шукав собі пригод, кілька разів довелося спілкуватися із пдн щодо нього, але зараз, на щастя, в нього дівка, і трохи менше лазить де зря. Правда, вчора бачила тест на вагітність в його на столі, правда, з однією смужкою. Відповів, ’то в неї дах їде, і їй постійно вважається, що вона вагітна’. Їй 15, 9 клас, вчиться в вечірній школі, бо тупа, як пробка.
Ну а так все зашибісь. Моя надія і опора. Як щось треба - завжди допоможе, ізде зі мною, куди мені треба, із малими дітьми допомагає. Я із чоловіком, наприклад, боюся їхати лаятися до квартирантів, а із ним - ні. Дуже розумний, по життю розумний. Наприклад, я можу щось купити, розвернутися і попертися з магазину, а як з ним купляємо, він все скаже йому перевірити, щоб не був брак, і тд.

Із друзями вже ганяють на машинах, ментам платять, як зупиняють. Одного разу потрапив в участок, але тоді за кермом був не він, то ж його відпустили, а другові влетіло, батьки приїжджали, і машину евакуатор забрав. Влітку було діло, стирив мої ключи, і вночі возив свою кохану нічним містом. Треба ключи десь ховати, до речі. А так - цяцечка мій синочок, просто дорослий не за віком, він в мене найкращий

Вибачте, що питаю. В якій професії бачить себе в майбутньому ваша дитина? Як навчається? Що буде робити, якщо дівчина завагітніє? 15 років нареченій якось ранувато.