Як у ваших дітей проходив/проходить перехідний вік?

Авторе, видихайте і потерпіть до 16 В мене був такий самий треш, і на додачу ще фарбування волосся, пірсинг і тату, які набив собі сам. І звичайно мама не авторитет, нічого не розуміє. Як я його не прибила, не знаю, але у нас ще додалася депресія. Слава Богу не було наркотиків, алкоголю чи куріння, і на тому Слава Богу. Два роки я його просто любила. Чим було ближче до 16 йому почало розвиднятися, тепер я знову найкраща мама, немає вже отих проявів ’індивідуальності’, виглядає як нормальний гарний хлопець. Тільки залишилися тату і сережка в вусі, але з тим що було з 14 до 16 небо і земля. Тому можу порадити тільки постаратися не зіпсувати стосунки поки його не попустить.

Ваша адекватеість в тому, щоб привселюдно принизити вашу дорослу дитину? Ви мати чи кат?

Деякі їхні бзіки треба просто пережити, а не ’вдінься, як людина!’, ’ану пострижись, на кого ти похожий, чучело ти’ і тд. Десь і дійсно можна змовчати, бо вони аж наче ждуть цього протесту. Я працюю з підлітками, один є з дуже довгим волоссям і манікюром і видно, що звик, що його тюкають за це, уже наче і готовий до протесту чи закритися знову, а я абсолютно спокійно з ним спілкувалася, на рівних, як і має бути - і він прямо розквітнув, ми знайшли спільну мову. Інший постійно в капюшоні, мама дзвонила попереджала, що це завжди так, вибачалася, що почнеться істерика, якщо пристати до нього через той капюшон. Я просто не звертала на це уваги, як наче все норм - і дійсно дитина розслабилась і працює добре, ніщо нам не заважає. По суті, це такі деталі насправді, вони не варті того, щоб аж так іти на принцип чи підвищувати голос. Те, що стосується навчання, безпеки - тут так, треба тримати планку, але знову-таки домовлятися спокійно, не принижувати, не тиснути, а знайти правильні слова, домовлятися на рівних, бо він особистість (а тим більше, вашого тригерить зазіхання на його свободи і ваше неприйняття його як особистості). 1 і 3 пункт з вами описаного дійсно не аж такий доленосний, щоб роздувати проблему і затівати сварку,як на мене.

Он их приглашал,они к нему пришли ?

Объясняла. И сам процесс, и что это гормон, а не просто ’для сна’. И про спиртное аналогично объясняла. 17 лет. Бесполезно даже в этом возрасте.

В целом всё прошло нормально, с 12 до 15 лет были резкие перепады настроения, плач без причины, хлопанье дверей, нежелание куда либо идти и вообще выходить на улицу. Но при этом, дочь отличница, учится сама с 1 класса, поэтому с моей стороны не было упрёков, каких-то требований, ссор. Ну, и я себя вела ужасно в переходном возрасте, уходила из дома, курила, не знаю, как родители смогли при этом оставаться спокойными и любить меня... Поэтому старалась быть мягче с дочерью, чаще обнимать её, поддерживать. Сейчас ей 16 и она снова милый, ласковый ребёнок.

Вы меньше распыляйтесь. Главное - учеба. Уборка, пусть сидит в грязи, а на семейном торжестве, хоть в железной маске.)

Це його гості, він їх запрошував?

Я- мать неудачница. Единственную дочь похерила- курит, красится, как мультяшка аниме, не учится, ничего не делает, ничего не хочет(

Ми прийшли в гості, та яка різниця? Є загальноприйняті правила поведінки.

Який вік?

В 18 потрохи прчадо попускати. Але вона зараз віншій країні, не в мене на очах, то мені трохи легше. Да і трохи змінюватися почала після загибелі чоловіка, мені здається вона просто зрозуміла, що може і мене втратити, почала стримуватися

15 лет

Є різниця. Його поведінка має ознаки протесту, то напевно він не дуже хотів йти у ці ваші ’гості’

Хотів іти. Це було дн бабусі.

Що вам вона на все оце каже?

Те ж саме.
Сину 14.
Раніше все з ним обговорювали, разом багато гуляли, їздили в різні місця.
Тепер сам все знає, ні про що поговорити не можна, вчитись не хоче.
Зʼявилась дівчина. При чому дівчинка гарна.
Але ж спитати нічого не можна, особливо про те, що купував чи що подарував.
Радує, хоч не тиняється містом без діла, категорично проти куріння, алкоголю та енергетиків. Займається футболом в ДЮСШ, горить цим.
Аби не футбол, то ще би в дурню якусь вліз би.

Ви войовниче не хочете розуміти, що відбувається з вашою дитиною.

Слухайте, ви сильно хотіли вчитися в 14 років?

Да

Я чудово розумію, він відкрито хамить і протестує. Права свої знає, а обовязки не дуже.

по логике вещей муж должен обьяснить права и обязанности, а не вы

Це було риторичне питання.
Іншої відповіді я й не очікувала. Звісно, всі матусі в своєму підлітковому віці хотіли вчитися, ні про що крім навчання не думали. Саме так і було

Які в нього обов´язки і звідки вони взялися

💯
Працюю в коледжі.
Студенти 15-20 років.
Якщо до дітей з повагою, спокійно, десь з гумором, то і я від них жодного недоброзичливого ставлення до себе не відчувала. Також треба бути справедливою, знати собі ціну, а не «добренькою». Чомусь доброту вони сприймають за слабкість.
Але є у нас викладачі, особливо 60+, які намагаються гнобити дітей. То сучасні діти мовчати та терпіти не будуть. І це правильно. Чудово, що у них є своя думка і немає страху перед неадекватним дорослим.

Мені син розповідає про своїх вчителів. І так, одних діти поважають, а інших ні. І от цікавий факт, діти одні й ті самі, а вчителі різні. То може справа все ж у вчителях?

А то, что условия могут не соблюдаться, вам не приходило в голову?

Так воно і є.
У нас гарні підлітки. Вони розумні, активні, творчі, чудово розбираються в техніці.
Вони просто інші, ніж ми.
Вони впевнені в собі.
У нас з деякими викладачами постійні конфлікти з року в рік. Все їм діти наглі. В собі проблеми не бачать.

Ремня ему.

Йому на ваших гостей, пробачте, насрати. Сидіть тоді сама зними, а він нехай у кімнаті, якщо ван не зручно, що скажуть люди про сина.