Шмоточницаца• 28 февраля в 21:58
Агорафобія. Ніколи не думала, що бувають такі симптоми в людей. Мені дуже важко.
Я часто плачу, бо моє життя стало обмежене. Я вийду з цього коли-небудь? Чому так сталось, я не розумію
33
0
Таблеток у психіатра візьміть. Воно пройде потихеньку, а таблетки допоможуть жити нормально. В приятеля таке сталось, десь за 40 йому було, з квартири ледь виповзав, так накривало. Нічого, попив таблеток, відпустило з часом.
3
Я також ледь з квартири, це жахливо.
Живеш собі і одного дня відбувається щось неймовірне про що навіть було важко уявити...
Живеш собі і одного дня відбувається щось неймовірне про що навіть було важко уявити...
1
Так у всіх домогосподарок. Сидять собі в тік токах, постійно хворі і немочні. Потім їм страшно в люди вийти, їм потрібно все в клювіку, бо вони себе сильно люблять.
6
1
У меня тоже агорафобия с чего вы взяли что человек не работает
Может до работы и обратно доходит или рабоьа онлайн.
Может до работы и обратно доходит или рабоьа онлайн.
2
Попробуйте ад или психотерапевта.Но мне не помогает.У меня давно.Если у вас только недавно началось ,то пробуйте пролечиться
Мій одногрупник одного разу так не зміг вийти з будинку і з того часу і не відновивсь. Вже більше 10 років. Хоча і працює з психотерапевтом. Але мені здається там щось глибше ще сидить.
Я сама тривожним розладом страждаю. Теж так хочеться його просто позбутись. Чому люди вигадали купу зброї і полетіли на Марс. А ліків від таких розладів, так щоб раз і назавжди позбавитись, не вигадали.
Я сама тривожним розладом страждаю. Теж так хочеться його просто позбутись. Чому люди вигадали купу зброї і полетіли на Марс. А ліків від таких розладів, так щоб раз і назавжди позбавитись, не вигадали.
1
нет, срочно ад
назначает психиатр
и по не могу выходить на возможные близкие расстояния
У меня было такое. Спрашивайте)
назначает психиатр
и по не могу выходить на возможные близкие расстояния
У меня было такое. Спрашивайте)
Уявляю, через що ви перейшли. Но це неймовірна радість, що більше цього немає🥹
Я вже почала виходити. Але я не розумію, вибрала дистанцію, йду один день, найстрашніше, другий, третій день на пару % менш страшніше , але страх все ще є. Чому він не минає, я ж пройшла в перший день і мозок мав би запам´ятати, що нічого не сталося. Скільки треба перейти, щоб воно відступило
Я вже почала виходити. Але я не розумію, вибрала дистанцію, йду один день, найстрашніше, другий, третій день на пару % менш страшніше , але страх все ще є. Чому він не минає, я ж пройшла в перший день і мозок мав би запам´ятати, що нічого не сталося. Скільки треба перейти, щоб воно відступило
1
а після чого з вами таке сталося ? це отруює життя, я вас розумію. і десяти життів не вистачить, щоб повністю дослідити наш мозок і розкрити всі його секрети. але ж причина точно є. диму без вогню не буває. якийсь стресс на це точно вплинув. якби знайти причину, то й лікування б легше було.
Та був жах, в мене ще крім агорофобіі був страх залишатися сама вдома, це просто не передати.
Допомогли ад в зараз приймаю, літаю сама у літаках в інші країни ))
Допомогли ад в зараз приймаю, літаю сама у літаках в інші країни ))
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу