Хата на мати• 08 марта в 08:48
Жалію що 4 роки назад не виїхали сімєю
Застряли в цьому болоті і сидимо під обстрілами, граючи в 50/50 кожен раз.
Люди які виїхали всі знайомі вже чогось подобивалися там, а ми просрали шанс на світле майбутнє
Люди які виїхали всі знайомі вже чогось подобивалися там, а ми просрали шанс на світле майбутнє
показать весь текст
92
42
32
14
4
3
2
454
0
И я сделала - сохранить семью. Или семья для вас - пустой звук? Для меня нет. Я не готова была ее разрушать и не готова сейчас.
7
4
Значит ваш приоритет не детство ребенка, а семья. Тогда это ваш выбор, а не выбор вашего мужа. Нет смысла злиться.
21
2
Я теж злюся. Чоловік затормозив. Через своїх батьків! Вони б..дь не відпускали, бо хто ж їх няньчить сук буде
15
12
4
1
Ответ дляОколовита
Теж жалкую, що одразу не виїхали з рідними, а лише через рік. Притому що у нас і нерухомість була не в Україні. Чого чекали не знаю. Ще і мої дурники пішли воювати, як виявилося за бубочку, щоб воно побільше царювало та крало
Мой муж тоже подрывался идти воевать. Криками, матами заставила его выехать. Несколько месяцев меня ненавидел. А сейчас доволен
7
1
Я себя так тоже пытаюсь успокаивать. Но не получается. Потому что все белое/чёрное. Да. Мой выбор-семья. И я злюсь, что мужа выбор - родители. В общем, как-то так. Понятное дело, что нет смысла.
3
Вы не думайте, що за кордоном все так круто. Мої рідні виїхали з дитиною маленькою і це була Швейцарія (вона не ЄС) підробіток був але сезонний, погуляти ніде, просто ось пройтись по рівній дорозі, в селі жили по нашому було. До цього в гуртожитку з циганами нашими були. І повернулися додому. Зараз знову плани на Німеччину, а теракти будуть напевно і це страшно. Але я в цій ситуації не вирішую.
9
3
Така ж сама історія. І досі соплі жує його мама, що її дітки не з нею під бочком під ракетами. Коли чоловік сказав татові, що потрібно виїжджати, він сказав ’тільки мамі не говори, вона засмутиться’. Це просто треш. Я останній раз, коли їх бачила прямим текстом їм і сказала, що він залишився через них і,що аргументи ’батькам краще, коли діти в безпеці’ не працюють. Вона промовчала. Хоча я знаю, що вона про це думає. Але там клініка. Там сыночек в 44 роки і насрати та того синочку та онуків. Головне під бочком та поруч. Егоїзм.
9
3
2
Ответ дляОколовита
Теж жалкую, що одразу не виїхали з рідними, а лише через рік. Притому що у нас і нерухомість була не в Україні. Чого чекали не знаю. Ще і мої дурники пішли воювати, як виявилося за бубочку, щоб воно побільше царювало та крало
А как выцепили обратно своих дурникив?
4
1
О, ще один мамкин пиріжок. Як у мене . Через своїх клятих батьків. Батько його через пів року здох, а ви робіть що хочете
13
6
6
2
ну то поки війни йде, ще встигнете закріпитись, а то через 4 роки буде нове виття ’шкодую, що під закінчення війни не виїхали’))
Німеччина, передмістя Франкфурта, чоловік спочатку працював помічником інженера, пройшов процес омологації диплома і вже інженер (в Києві був інженером).
Подруга, через рік (вчила мову, закінчували курси) в Чехії почала працювати ’здравотнім асистентом’ (щось по типу мол. медсестри), вже працює медсестрою (в Україні була медсестрою).
Подруга, через рік (вчила мову, закінчували курси) в Чехії почала працювати ’здравотнім асистентом’ (щось по типу мол. медсестри), вже працює медсестрою (в Україні була медсестрою).
7
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу