У Німеччині скасують допомогу «бюргергельд» для українських біженців

Бундестаг Німеччини 5 березня схвалив законопроєкт про реформу системи соціальної допомоги для безробітних. Документ передбачає скасування громадянської допомоги Bürgergeld у її нинішньому вигляді та запровадження нової системи базової соціальної підтримки для людей, які шукають роботу.

Після набрання законом чинності зміняться правила отримання соціальної допомоги, а також обов’язки отримувачів виплат. Про це пише Deutsche Welle.

У Німеччині діють два види соціальної підтримки для безробітних.

Перший — допомога з безробіття (Arbeitslosengeld), яку отримують люди, що нещодавно втратили роботу. Її розмір становить приблизно дві третини від останньої заробітної плати, і вона виплачується максимум два роки.

Якщо людина залишається безробітною довше, їй призначають громадянську допомогу Bürgergeld. Це соціальна допомога з бюджету, яка надається людям, не здатним самостійно забезпечити прожитковий мінімум.

Наразі допомогу Bürgergeld отримують понад 5,5 млн осіб, із них близько 3,95 млн — працездатні дорослі. Саме для цієї категорії правила будуть суттєво змінені.

Останніми роками змінювалася і структура отримувачів допомоги. Якщо до 2015 року близько 75% отримувачів були громадянами Німеччини, то до 2025 року їхня частка скоротилася до 52%. Водночас збільшилася кількість мігрантів і біженців, особливо після початку повномасштабної війни Росії проти України.

За даними на жовтень 2025 року, у Німеччині проживали 1,26 млн українських біженців. Українці становлять 13% усіх отримувачів Bürgergeld — це найбільша група. Сирійці займають близько 9%, афганці та турки — приблизно по 3,5%.

З набранням законом чинності зміняться правила отримання виплат.

Громадянську допомогу буде перетворено на систему базової соціальної підтримки для людей, які шукають роботу. При цьому обов’язки отримувачів допомоги стануть суворішими.

Зокрема, посилюються санкції за відмову співпрацювати з центрами зайнятості:

пропуск зустрічі в центрі зайнятості призведе до повторного запрошення;
за другу неявку виплати скоротять на 30%;
після третього пропуску виплати будуть повністю припинені;
якщо людина продовжить ігнорувати зустрічі, держава може припинити оплату житла та опалення.
Водночас отримувачу допомоги повинні надати можливість пояснити причину неявки — наприклад, телефоном або під час особистої зустрічі.

Повністю припинятися виплати також будуть тим, хто без поважних причин відмовляється від запропонованої роботи. Винятки передбачені, зокрема, за станом здоров’я. Людей із психічними захворюваннями захищатимуть від повної втрати допомоги.

Більш жорсткий підхід передбачено і щодо майна отримувачів соціальної допомоги. Законопроєкт скасовує фіксований пільговий період, протягом якого не враховуються власні заощадження. Надалі перед отриманням допомоги заявник повинен буде використовувати власні доходи та майно. Розмір захищених заощаджень залежатиме від віку. Витрати на житло передбачається визнавати лише в обмеженому обсязі. Також скасовується пільговий період для оплати завищених витрат на оренду житла.

Що зміниться для українських біженців

За даними Федерального агентства з питань праці, станом на березень 2025 року право на отримання Bürgergeld мали 701 тисяча українських біженців, із яких 502 тисячі — працездатні.

За статистикою, 58% працездатних українцівнамагаються влаштуватися на допоміжні роботи, які зазвичай не потребують професійної освіти, ще 36% шукають кваліфіковану роботу. Крім того, близько 24 тисяч українців відвідували курси німецької мови при центрах зайнятості.

Однак новий закон змінить правила для частини біженців.

Українці, які прибули до Німеччини після 1 квітня 2025 року, більше не отримуватимуть Bürgergeld. Натомість вони підпадатимуть під дію закону про допомогу шукачам притулку.

Розмір такої виплати становить приблизно 410 євро на місяць.