Корпоративні ігри. На чий бік стати? Як залишитись при вигоді?

2 роки працюю на простій, але доволі важливій посаді.
2 роки тому я прийшла у маленьку компанію, яка зараз розрослась до гіганта ринку.
І 2 роки у мене був керівник, з яким ми жили-не тужили. Не без нюансів: були і сварки, і притирки, але в цілому стосунки можна охарактеризувати як гарні.
І були вони гарними до моменту появи нового керівника. Раніше у нас навіть посади такої не було
Керівник мого керівника, для зручності назвемо його Петром.
Мого керівника назвемо Олегом.
Олег дико боявся Петра.
А Петро, навпаки, почав дуже активно напосідати на мене: постійно заходив, допомагав, говорив. Нічого зайвого я не розповідала, але поточні питання обговорювала. Олег впадав в істерику, казав, щоб я подалі трималась від Петра
Олег сказав мені не спілкуватись з ним, але я не могла просто взяти й послати топ-менеджера коли він задає питання. Та і не хотіла показати себе некомпетентною, невпевненою дівчинкою. Мене дивувало, що Петро дозволяє собі обговорювати зі мною мого керівника в негативному ключі, але я стояла за нього горою: ні слова не сказала , тільки захищала свого керівника.
Олег помітив, що Петро до мене постійно ходить. Що ми проводимо багато часу разом.
І почав під мене копати - пару разів при Петрові ставив мене у незручне положення. Петро мене обидва рази захистив. Далі ми декілька разів спілкувались всі разом: Петро постійно до мене озирався, жартував, ми переглядались. і з цього моменту Олег змінився: він різко став відстороненим. Спілкуватись суто офіційно. Ніяких жартів. Припинив підвозити мене додому, як було по дорозі. Став холодним. Мене відсторонюють від справ, стараються розповідати менше.
Мені шукають помічницю, підвищили зарплату.
Петро ставиться чудово: дуже приязно.
Але я відчуваю, що щось не так.
Відчуваю, що зʼявляється якась яма, в яку я падаю і не можу зрозуміти.
Що мені робити? На чий бік стати, якщо така історія? Що вигідніше?