Як зозуміти що хоче чоловік?

У него просто женщина есть, и он боится вам сказать. Вам пора начать принимать реальность.

Вы пишете что основное содержание было на нем

Ми живемо окремо. Чого боятись? Вірніше не потрібно прям повідомляти що в нього жінка з´явилась.
Але і з подарунками точно немає потреби ходити

Так, в наші золоті часи. Поки я дітей вирощувала. Потім я вже стабільно працювала і заробляла не менше.
А от коли сталась криза я на себе дві роботи взяла

Кхм. Ну так це ж я тему створила. Пишу як воно є.
Не зрозуміло що я мала по вашому зробити.
А щодо психолога. Саме вона допомогла в цій ситуації бачити не тільки себе а і партнера

Вже запрошувала. Не йде

У него бабааа. Нафиг ему к вам идти)))

Довга історія. Він уникаючий тип.
Мені потрібен контакт.
Я намагалась по хорошому говорити. Він ховався.
Тоді я його ображала щоб хоч якось достукатись

Менше думайте, що він хоче, а більше що хочете ви))) Мені колишній коханець вже 8 років на ДН і НР скидає гроші. Ми в одному місті. Я його 8 років не бачила)))))Бо давно маю чоловіка. Скидає і прекрасно. Вітає з ДН ,питає як я. І все.Ніяких подробиць. Поняття не маю чи він має жінку,чи ні. Де він живе і як. До речі на дитину (не його,звісно),а від першого шлюбу теж кидає гроші. на ДН (пам´ятає коли народилась дочка).

Лох какой то

бо я це знаю. ви живете сама і ваш організм знову згадав що ви жінка. а з ним у вас яйця і лібідо зникає. Тіло ніколи не бреше. зараз ви сама і ви жінка. а з ним ні. Задумайтеся

Бо я краща.
Навіть не так.
Найкраща!

Прочитала ваш опус. Але. Як можна хотіти і любити слабкого чоловіка? як у вас на нього стоїть? згадайте, що ви жінка, а не кобила. А з ним ви кобила. і знову хочете в це повернутись. Ваше одоробло ніяких кроків не зробить,бо він слабка баба. він чекає, аби ви купили подарунки і приїхали до нього проситися. ви його ображали, бо казали що він слабкий? він смієтесь? я своєму чоловіку колишньому в очі казала, що він гімно, а не чоловік,бо він ніколи нічого не міг вирішити. Бо все тягнула я. Але це ненормальна ситуація. Мені набридло. і я покинула і перехрестилася. ви просто ніколи не були ЗА чоловіком і не розумієте наскільки кайфово розслабитися і не думати як виживати,що їсти і т.д. Ви звикли бути кобилою. Але кобила ламається теж. Це не ви маєте вважати себе винною.То він має як чоловік проаналізувати і згадати,нарешті,кому Бог яйця дав і вести себе як чоловік,а не як сопля якась. І зрозуміти,що жінка втомилася волочити на собі роль мужика і тому виникла ось така ситуація! ви втомилися волочити 2 ролі. А йому було ЗРУЧНО! Розійшлись і слава богу. Полюбіть себе,а не повзайте перед тим,кого навіть чоловіком назвати важко. Ви зддуріли геть. Ви своєю недостойною поведінкою жінки даєте йому зрозуміти,що його поведінка слабака- це норма! Мені за вас соромно.
знаєте чому він не подає на розлучення? Бо він ніякого рішенн яне може прийняти. він слабак.

Ви собака на сіні. Був поряд - гнобили, пішов - гори звернете, щоб повернути і далі гнобити.
Тому він тримає дистанцію.

Це було жорстко

🤣 бляха, таке враження що ви знаєте мене в житті

бо я була у цій ролі.правда недовго.5 років. покинула.і ніколи не хотіла вернутись.вийшла заміж вдруге. за дійсно справжнього чоловіка. Тепер він у керма. Я б на вашому місці взагалі двері йому не відчинила.До чого ці приїзди??? Що вони дадуть. За цей час він мав би усвідомити чому так вийшло і серйозно з вами поговорити, що він був неправий. Що тепер він одягне на себе роль чоловіка,а ви будете дівчинкою. .а він морозиться,а ви вибачаєтесь.ну просто на голову не налазить)))

бо я така була у 26 років . до 32. а потім покинула і довго була сама. не хотіла нікого,бо думала,що у шлюбі завжди так-усе тягне жінка.зустрічалася, а заміж -ні. і тепер.чоловіку довелося дуже гарно постаратися знову мене переконати що бути у шлюбі за справжнім чоловіком це добре))). що в сім´ї біля керма має бути чоловік а не навпаки. і як виживати має думати не жінка.
Мій чоловік каже, що коли жінка задоволена- це щастя у сім´ї.бо добре усім. а коли вона нещаслива-горе в сім´ї

А проста щира розмова, нє?
Без підготовки, типу ’нам треба поговрити’ і тд.
Коли прийде, почати типу, я багато думала, зрозуміла.... і тепер я хочу.... Можливо, давай спробуємо ще раз.

І будьте готові, що він може відмовити. Який би чудовий він не був, боріться зі своїм почуттям вини і пробуйте жити без нього. Менше уваги, заглядань в очі і тд. Так або ні. Можна роками подібну тягомотіну розводити. Хоча якщо для цього є внутрішній ресурс, це теж норм.

Он по своему прав. И автор права. Он не сможет себя сломать, стать не таким как он есть, а таким как хочет автор. Так не бывает. Нельзя менять человека, нельзя его ломать себе в угоду. Он такой, какой он есть. Автор просто не приняла его изначально таким какой он есть. Она сильнее его. Но она не может воспринимать рядом с собой мужчину слабее себя. Я тоже не могу. Это нормально. Но нельзя ломать человека в угоду себе. Автору бы тоже не понравилось, если бы ее кто-то годами ломал в угоду себе. Она такая какая есть. Я уже писала несколько раз. Никто не плохой. Они просто разные. Поэтому не смогли ужиться. Если поначалу на что-то закрывались глаза с обеих сторон, то потом просто пересталось это делаться. И пошло раздражение. И систематическая неприязнь накопилась. Вот и все. Автор задавила его своим авторитетом, он не выдержал. Автору нужен мужчина сильнее нее. И все.

Ви праві. Але історія розвивалась дещо в і́ншому руслі. Спочатку в сім´ю я у ввійшла як слабка жінка що народжує виховує дітей, а чоловік утримує. Бо я мала таку модель поведінки. І нормально їхало наше сімейне життя. Звісно коли я вийшла на роботу, почала заробляти, успіхи на роботі, повага людей мій погляд на світ став дещо більший. Ні, я не почала вимагати від чоловіка золотих гор. Мені стало цікаво самій ті гори покоряти. І цей етап ми прекрасно жили. Ми жили як два рівних партнера. Захоплюючись один одним.
Проблеми почались коли із за бід і не гараздів ми залишились з голою жопою. Обнулились. Це був страшенний стрес для обох. Ну і потрібно було рухатись. Я розуміла що кожен включається в боротьбу з різною швидкістю. І я не сильно трогала чоловіка. Я пропонувала йому певні варіанти. Але не давила. А сама на себе взяла груз обов´язків. Коли вже пройшло декілька років я почала говорити, гей, ну мені важко, я виснажуюсь.
А він закритий. Все нормально. А що я можу робити. Ну і там вже пішла лавина образ принижень і вирізування його проблем щоб показати, ти не зміг це зробити! А я зробила.
На своє виправдання скажу що в мене нерви на той час були розбиті вхлам.

Все правильно. Кто-то быстрее расчехляется, кто-то медленнее, кто-то вообще не расчехляется. В любом случае Вы сильнее его. Просто это не так было заметно возможно в спокойный период. Вы умеете горы сворачивать, он не умеет. Но Вы заставляли его это делать. А он не способен. Это классический вариант. Если женщина сильнее мужчины, то она либо соглашается в итоге все тянуть на себе и его не трогать совсем, либо он от нее постепенно отползает. Я знаю такие семьи, где женщины тянут все на себе. Они не стонут, их все устраивает. Она добытчик - у него лапки. Там полная идилия и взаимоуважение. Никто никого не трогает. И не давит. Мне такая модель не сильно понятна и она меня подбешивает. Как бы я не любила мужчину, но я конем не стану при здоровом мужике. Мы сейчас не берём в рассмотрение случаи по утрате здоровья мужчины и дееспособности. Но когда мужчина здоровый отдал руль жене, а он занял роль кота в доме - я бы больше месяца с таким мужчиной не жила. Я могу заработать деньги, но я не согласна их тратить на мужа. А кто-то может. Запросто. Только такие семьи остаются семьями. Если женщина его совсем не трогает. Вам это не подходит. Мне бы такое не подошло. Я сейчас с мужчиной, который сильнее меня. Сильнее меня духом скажем так. С таким мужчиной я чувствую себя в безопасности. Мне не нужны золотые горы, но мне нужен сильный духом человек рядом. Со слабым я не могу. Были отношения со слабым - это пздц. И Вы не можете. Это нормально. Не ломайте себя в угоду кому-то, потому что эта жертва все равно не оценится.

Ахаха. Ви навіть не уявляєте наскільки ви права!

Дай Бог чтобы и автор поняла разницу. Как это быть за мужчиной. А не все время все тянуть на себе.

Ми живемо окремо. Чого боятись? Вірніше не потрібно прям повідомляти що в нього жінка з´явилась.
Але і з подарунками точно немає потреби ходити

упасть перед ним на колени

Не факт что ей понравится быть ведомой и не всегда иметь право голоса