Сметчица• вчера в 13:23
Засудженим дозволять ходити на побачення та працювати у ФОПах
Депутати підготували до другого читання законопроект № 10157 від 17.10.2023 про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо особливостей залучення засуджених до праці та ведення господарської діяльності в пенітенціарній системі).
Проектом Закону передбачається внести зміни до статей 60, 60-1 Кримінально-виконавчого кодексу України в частині встановлення можливості засудженим до обмеження волі працювати на підставі цивільно-правових договорів, що надасть можливість залучення потенційних роботодавців, які під час здійснення господарської діяльності надають перевагу укладанню цивільно-правових договорів, а також у зв’язку з необхідністю забезпечення участі у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні засуджених, які працюють за договорами цивільно-правового характеру.
Також КВК України доповнюється новими статтями 60-2 та 118-1 в частині законодавчого врегулювання можливості залучення до праці засуджених до обмеження волі або позбавлення волі у період дії воєнного стану та протягом двох років після його припинення або скасування.
Пропонується додати в КВК України нові статті 60-3 та 122-1 для законодавчого врегулювання умов зарахування коштів засудженим до обмеження або позбавлення волі. Заробітна плата (винагорода), пенсія, державні виплати, інші доходи засудженого до обмеження волі зараховуються на рахунок установи за місцем відбування покарання засудженого. Після здійснення відрахувань кошти зараховуються на особовий рахунок (розрахунковий рахунок) засудженого.
Статті 60 та 118 КВК України хочуть розширити новими положеннями, якими визначається, що при нарахуванні засудженому заробітної плати (винагороди) фізична особа - підприємець або юридична особа, для яких засуджені до позбавлення волі здійснюють виконання робіт чи надання послуг (за винятком випадків виконання робіт (надання послуг) за договорами цивільно-правового характеру з неприбутковими організаціями), спрямовує виправній колонії суму у розмірі 25 відсотків від фактично нарахованої засудженому заробітної плати (винагороди).
Також закріплюється можливість збільшити кількість годин можливого щоденного залучення засуджених до обмеження або позбавлення волі, які не залучені до оплачуваної праці, до робіт з благоустрою колоній, а також поліпшення житловопобутових умов засуджених.
З метою створення додаткових стимулів для залучення засуджених до праці проектом Закону доповнюється статття 130 КВК України новою частиною другою, згідно з якою у разі відсутності не знятих або не погашених в установленому законом порядку стягнень, залучення до праці після відбуття не менше половини строку покарання до засуджених, які тримаються в дільниці ресоціалізації виправної колонії, може застосовуватися заохочення у виді надання тривалого побачення з близькими родичами за межами виправної колонії тривалістю до двох діб в межах населеного пункту, де розташована колонія.
Проектом Закону вносяться зміни до Закону України «Про попереднє ув’язнення», зокрема в частині визначення порядку вилучення, реалізації, знищення грошей, продуктів харчування, предметів та речей, заборонених в місцях попереднього ув’язнення. А саме.
“Особи, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, підлягають обшуку, медичному огляду, дактилоскопуванню і фотографуванню; їх ознайомлюють з правами, обов’язками та вимогами режиму. Речі, які є при зазначених особах, а також передачі, посилки та бандеролі, що надходять на їх ім’я, підлягають огляду, а листування – перегляду. Обшук співробітника кадрового складу розвідувального органу України, взятого під варту, та огляд його речей здійснюються тільки в присутності офіційних представників цього органу. Гроші, продукти харчування, предмети та речі, заборонені для зберігання в місцях попереднього ув’язнення, вилучаються, про що складається протокол.
Вилучені у вперше прибулих осіб, взятих під варту, гроші зараховуються на їх особові рахунки, а продукти харчування, предмети та речі, заборонені для зберігання в місцях попереднього ув’язнення, за рішенням начальника установи для попереднього ув’язнення здаються на зберігання на склад цієї установи. За письмовою заявою осіб, взятих під варту, вилучені у них продукти харчування, предмети та речі повертаються їх родичам чи іншим особам або знищуються за письмовою згодою осіб, взятих під варту, про що складається акт про знищення. Гроші, вилучені у осіб, взятих під варту, під час їх перебування в місцях для попереднього ув’язнення, або власник яких не встановлений, зараховуються до державного бюджету, а продукти харчування, предмети та речі, заборонені для зберігання в місцях попереднього ув’язнення підлягають реалізації або знищенню в установленому законодавством порядку. У разі вилучення речей (наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, зброї тощо), за обіг яких передбачено кримінальну відповідальність, адміністрація місця попереднього ув’язнення повідомляє органи поліції для прийняття рішення в установленому законодавством порядку.
Обшук осіб, взятих під варту, огляд їх особистих речей, посилок, передач та бандеролей, які надходять на їх адресу, можуть проводитися з використанням технічних засобів.”
До персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України не будуть належати працівники, які працюють за строковими трудовими договорами, із числа засуджених, які працюють на посадах в установах виконання покарань (слідчих ізоляторах) відповідно до Кримінально-виконавчого кодексу України.
Також вносяться зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», відповідно до яких передбачається встановити для підприємств, установ та організацій, інших юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, а також фізичних осіб – підприємців, що використовують працю засуджених, нарахування ЄСВ на суму фактично нарахованої заробітної плати за працюючих на умовах строкового трудового договору або за цивільно-правовим договором засуджених.
Фахівці звертають увагу, що перерахування фактично нарахованої засудженим заробітної плати на фінансове забезпечення Державної кримінально-виконавчої служби України, само по собі виглядає дискусійним, зокрема, з огляду на те, що вказані кошти є власністю зазначених осіб.
Зі змісту законопроекту логічно виникає питання, чому засуджені до обмеження волі, які залучаються до оплачуваної праці щодо виконання робіт з господарського обслуговування у виправному центрі, можуть бути залучені до їх виконання виключно за їхньою згодою, тоді як у період дії воєнного стану та протягом двох років після його припинення або скасування засуджені до обмеження волі зобов’язані працювати за умови забезпечення їх оплачуваною працею.
Варто зауважити, що нововведення щодо зменшення з 22 до 10 відсотків для засуджених платників єдиного внеску його розміру у рамках солідарної системи пенсійного страхування суперечитиме основному принципу загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, який передбачає рівноправність застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов’язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов´язкове державне пенсійне страхування (абз. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»). Запровадження пільг стосовно сплати єдиного внеску для окремих категорій платників викликає зауваження щодо даної пропозиції, яка містить суттєву дискримінаційну складову, що у подальшому може призвести до внесення законопроектів щодо надання відповідних пільг іншим категоріям платників єдиного внеску.
Проектом Закону передбачається внести зміни до статей 60, 60-1 Кримінально-виконавчого кодексу України в частині встановлення можливості засудженим до обмеження волі працювати на підставі цивільно-правових договорів, що надасть можливість залучення потенційних роботодавців, які під час здійснення господарської діяльності надають перевагу укладанню цивільно-правових договорів, а також у зв’язку з необхідністю забезпечення участі у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні засуджених, які працюють за договорами цивільно-правового характеру.
Також КВК України доповнюється новими статтями 60-2 та 118-1 в частині законодавчого врегулювання можливості залучення до праці засуджених до обмеження волі або позбавлення волі у період дії воєнного стану та протягом двох років після його припинення або скасування.
Пропонується додати в КВК України нові статті 60-3 та 122-1 для законодавчого врегулювання умов зарахування коштів засудженим до обмеження або позбавлення волі. Заробітна плата (винагорода), пенсія, державні виплати, інші доходи засудженого до обмеження волі зараховуються на рахунок установи за місцем відбування покарання засудженого. Після здійснення відрахувань кошти зараховуються на особовий рахунок (розрахунковий рахунок) засудженого.
Статті 60 та 118 КВК України хочуть розширити новими положеннями, якими визначається, що при нарахуванні засудженому заробітної плати (винагороди) фізична особа - підприємець або юридична особа, для яких засуджені до позбавлення волі здійснюють виконання робіт чи надання послуг (за винятком випадків виконання робіт (надання послуг) за договорами цивільно-правового характеру з неприбутковими організаціями), спрямовує виправній колонії суму у розмірі 25 відсотків від фактично нарахованої засудженому заробітної плати (винагороди).
Також закріплюється можливість збільшити кількість годин можливого щоденного залучення засуджених до обмеження або позбавлення волі, які не залучені до оплачуваної праці, до робіт з благоустрою колоній, а також поліпшення житловопобутових умов засуджених.
З метою створення додаткових стимулів для залучення засуджених до праці проектом Закону доповнюється статття 130 КВК України новою частиною другою, згідно з якою у разі відсутності не знятих або не погашених в установленому законом порядку стягнень, залучення до праці після відбуття не менше половини строку покарання до засуджених, які тримаються в дільниці ресоціалізації виправної колонії, може застосовуватися заохочення у виді надання тривалого побачення з близькими родичами за межами виправної колонії тривалістю до двох діб в межах населеного пункту, де розташована колонія.
Проектом Закону вносяться зміни до Закону України «Про попереднє ув’язнення», зокрема в частині визначення порядку вилучення, реалізації, знищення грошей, продуктів харчування, предметів та речей, заборонених в місцях попереднього ув’язнення. А саме.
“Особи, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, підлягають обшуку, медичному огляду, дактилоскопуванню і фотографуванню; їх ознайомлюють з правами, обов’язками та вимогами режиму. Речі, які є при зазначених особах, а також передачі, посилки та бандеролі, що надходять на їх ім’я, підлягають огляду, а листування – перегляду. Обшук співробітника кадрового складу розвідувального органу України, взятого під варту, та огляд його речей здійснюються тільки в присутності офіційних представників цього органу. Гроші, продукти харчування, предмети та речі, заборонені для зберігання в місцях попереднього ув’язнення, вилучаються, про що складається протокол.
Вилучені у вперше прибулих осіб, взятих під варту, гроші зараховуються на їх особові рахунки, а продукти харчування, предмети та речі, заборонені для зберігання в місцях попереднього ув’язнення, за рішенням начальника установи для попереднього ув’язнення здаються на зберігання на склад цієї установи. За письмовою заявою осіб, взятих під варту, вилучені у них продукти харчування, предмети та речі повертаються їх родичам чи іншим особам або знищуються за письмовою згодою осіб, взятих під варту, про що складається акт про знищення. Гроші, вилучені у осіб, взятих під варту, під час їх перебування в місцях для попереднього ув’язнення, або власник яких не встановлений, зараховуються до державного бюджету, а продукти харчування, предмети та речі, заборонені для зберігання в місцях попереднього ув’язнення підлягають реалізації або знищенню в установленому законодавством порядку. У разі вилучення речей (наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, зброї тощо), за обіг яких передбачено кримінальну відповідальність, адміністрація місця попереднього ув’язнення повідомляє органи поліції для прийняття рішення в установленому законодавством порядку.
Обшук осіб, взятих під варту, огляд їх особистих речей, посилок, передач та бандеролей, які надходять на їх адресу, можуть проводитися з використанням технічних засобів.”
До персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України не будуть належати працівники, які працюють за строковими трудовими договорами, із числа засуджених, які працюють на посадах в установах виконання покарань (слідчих ізоляторах) відповідно до Кримінально-виконавчого кодексу України.
Також вносяться зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», відповідно до яких передбачається встановити для підприємств, установ та організацій, інших юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, а також фізичних осіб – підприємців, що використовують працю засуджених, нарахування ЄСВ на суму фактично нарахованої заробітної плати за працюючих на умовах строкового трудового договору або за цивільно-правовим договором засуджених.
Фахівці звертають увагу, що перерахування фактично нарахованої засудженим заробітної плати на фінансове забезпечення Державної кримінально-виконавчої служби України, само по собі виглядає дискусійним, зокрема, з огляду на те, що вказані кошти є власністю зазначених осіб.
Зі змісту законопроекту логічно виникає питання, чому засуджені до обмеження волі, які залучаються до оплачуваної праці щодо виконання робіт з господарського обслуговування у виправному центрі, можуть бути залучені до їх виконання виключно за їхньою згодою, тоді як у період дії воєнного стану та протягом двох років після його припинення або скасування засуджені до обмеження волі зобов’язані працювати за умови забезпечення їх оплачуваною працею.
Варто зауважити, що нововведення щодо зменшення з 22 до 10 відсотків для засуджених платників єдиного внеску його розміру у рамках солідарної системи пенсійного страхування суперечитиме основному принципу загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, який передбачає рівноправність застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов’язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов´язкове державне пенсійне страхування (абз. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»). Запровадження пільг стосовно сплати єдиного внеску для окремих категорій платників викликає зауваження щодо даної пропозиції, яка містить суттєву дискримінаційну складову, що у подальшому може призвести до внесення законопроектів щодо надання відповідних пільг іншим категоріям платників єдиного внеску.
2
2
1
0
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу