Счастье_же_вот_оно• сегодня в 17:20
Свекруха і невістка. Відносини.
Хто з молоду був для свекрухи " невістка чужа кістка", а потім вона почала бути типу доброю, бо треба прислуга?
Як у вас склалось далі?
Як у вас склалось далі?
Танцепесенная• сегодня в 17:21
Ніяк не склалося. Спілкувалися 5 років, вже 10 не спілкуємось.
Мені геть байдуже чи треба їй прислуга
Мені геть байдуже чи треба їй прислуга
8
Смячиком• сегодня в 17:23
Ответ дляТанцепесенная
Ніяк не склалося. Спілкувалися 5 років, вже 10 не спілкуємось.
Мені геть байдуже чи треба їй прислуга
Мені геть байдуже чи треба їй прислуга
А дети ваши ездят к свекрови?
Заставляличка• сегодня в 17:24
Я досить терпляча, не люблю скандалів.
Не відвертаюсь, але і не напружуюсь.
Нагадую чоловіку, що він їхня дитина і ще його сестра. Я тільки по бажанню і настрою можу брати участь
Не відвертаюсь, але і не напружуюсь.
Нагадую чоловіку, що він їхня дитина і ще його сестра. Я тільки по бажанню і настрою можу брати участь
3
Танцепесенная• сегодня в 17:24
Ответ дляСмячиком
А дети ваши ездят к свекрови?
Дитина, раз чи два на рік, як і чоловік
Xвостокрутелка• сегодня в 17:27
Ответ дляНафаня Маня
Любимая свекровь и любимая невестка. Для прислуги у нее есть дочка
А сына почему у нее нет? А только дочка?
5
Фантазерша• сегодня в 17:30
Ніяк вона так і намагається бути доброю, а мені того вже не треба. Ми спілкуємося на свята і все. На її претензії що я ж намагаюся, а ти так і не простила, я відповідаю - що я вас також просила не влізати в сім´ю і не колотить сина? Було? Було! Тепер коли вам приперло і треба поміч, то ви згадали що десь там є я і онуки? Ну от тепер ви маєте те що хотіли - ігнор.
Пояснюю я ніколи не настроювала дітей проти бабусі, вони росли і бачили все що відбувалося, і відношення до онуків було як до чужих дітей. Тепер свекруха має рівно те чого все життя добивалися.
Чи хочу я в своєму житті стару жінку з гівняним характером?! Відповідь очевидна.
Так що сама, все сама і подалі від мене.
Можете кидати капці
Пояснюю я ніколи не настроювала дітей проти бабусі, вони росли і бачили все що відбувалося, і відношення до онуків було як до чужих дітей. Тепер свекруха має рівно те чого все життя добивалися.
Чи хочу я в своєму житті стару жінку з гівняним характером?! Відповідь очевидна.
Так що сама, все сама і подалі від мене.
Можете кидати капці
3
Xвостокрутелка• сегодня в 17:28
Ответ дляФантазерша
Ніяк вона так і намагається бути доброю, а мені того вже не треба. Ми спілкуємося на свята і все. На її претензії що я ж намагаюся, а ти так і не простила, я відповідаю - що я вас також просила не влізати в сім´ю і не колотить сина? Було? Було! Тепер коли вам приперло і треба поміч, то ви згадали що десь там є я і онуки? Ну от тепер ви маєте те що хотіли - ігнор.
Пояснюю я ніколи не настроювала дітей проти бабусі, вони росли і бачили все що відбувалося, і відношення до онуків було як до чужих дітей. Тепер свекруха має рівно те чого все життя добивалися.
Чи хочу я в своєму житті стару жінку з гівняним характером?! Відповідь очевидна.
Так що сама, все сама і подалі від мене.
Можете кидати капці
Пояснюю я ніколи не настроювала дітей проти бабусі, вони росли і бачили все що відбувалося, і відношення до онуків було як до чужих дітей. Тепер свекруха має рівно те чого все життя добивалися.
Чи хочу я в своєму житті стару жінку з гівняним характером?! Відповідь очевидна.
Так що сама, все сама і подалі від мене.
Можете кидати капці
Какие тапки кидать? Вы ей абсолютно ничего не должны. Если кто-то что-то и должен - то только ее сын. Вот все вопросы к нему должны быть, а не к вам
3
Ms. Скромность• сегодня в 17:35
В мене моя свекруха давила мене своєю хворою любов´ю. Вона хотіла від мене щоб і я любила як маму і ревнувала мене до мами, але взагалі не заморачувалась ставленням до мене. Я була повинна її любити бо вона ’ромашечка’. Важко все описати, але це був ппц, вона як не в собі була, а коли поруч був чоловік, то вела себе зовсім по іншому і адекватніше. Короче мій шок був в шоці від цієї жінки
автор
Счастье_же_вот_оно
• сегодня в 17:38
Ответ дляMs. Скромность
В мене моя свекруха давила мене своєю хворою любов´ю. Вона хотіла від мене щоб і я любила як маму і ревнувала мене до мами, але взагалі не заморачувалась ставленням до мене. Я була повинна її любити бо вона ’ромашечка’. Важко все описати, але це був ппц, вона як не в собі була, а коли поруч був чоловік, то вела себе зовсім по іншому і адекватніше. Короче мій шок був в шоці від цієї жінки
Ну жінки ще ті маніпулянтки. Моя при чоловікові: та синочок, та ми в усьому допоможемо. І внучку погледимо. Як тільки сина немає: ’скільки хочете стійко і подайте, мені ніхто не гледів і я нікому гледіти не буду’ і т.д.
2
Танцепесенная• сегодня в 17:41
Ответ дляСчастье_же_вот_оно
Ну жінки ще ті маніпулянтки. Моя при чоловікові: та синочок, та ми в усьому допоможемо. І внучку погледимо. Як тільки сина немає: ’скільки хочете стійко і подайте, мені ніхто не гледів і я нікому гледіти не буду’ і т.д.
Кажіть, ок і вас ніхто глядіти не буде, мамО
автор
Счастье_же_вот_оно
• сегодня в 17:44
Ответ дляТанцепесенная
Кажіть, ок і вас ніхто глядіти не буде, мамО
Я тоді нічого не сказала їй, бо власне я її нічого і не просила, просто з неї перло чим вона наповнена.
Вже пройшло достатньо часу і прийшов час коли її треба гледіти, а вона дуже розтроїна, що я цього не роблю і не збираюсь.
Вже пройшло достатньо часу і прийшов час коли її треба гледіти, а вона дуже розтроїна, що я цього не роблю і не збираюсь.
кураГАЛЯ• сегодня в 17:46
а мені навпаки 10 років хотілося, щоб із нею були стосунки, як і з мамою, бо моя була далеко. І подарунки, і солодощі, і парфуми дарувала, не дивлячись, що не один раз вона мені ’нагадувала’, що вона мені не мама. І козні теж мені робила, але я по молодості згодом прощала. Але коли у мене сталася біда, і один за одним помирали/гинули мої найрідніші люди, вона себе повела, як чужа людина. Більше не спілкуюся з нею, вже 2 роки, тільки чоловік. І на щастя чи на горе, вже в різних містах через війну. Чоловік спочатку хотів, щоб я знову прогнулася, але після того інциденту (а там було за що, ще й скрін є її відповіді), заспокоївся і мене не чіпає більше. Нехай зі своїми дітьми сама розбирається, я їй нічого не винна
Ліньки гуглить• сегодня в 17:47
Моя никогда не хотела меня в прислуги. Она вообще меня не хотела. Точнее она никого не хотела для своего сына. Самое большое ее желание- чтоб я куда то делась,смерть бы тоже подошла, но и развод сойдёт. Тогда бы сын жил с ней. А если б меня совсем не стало, то она бы жила с ним и нашей дочкой. Просто когда я была в реанимации, она уже батюшку готова была вести меня отпевать. Мы обе терпели друг друга с трудом 17 лет. Потом когда у нее появилась надежда, но я выжила, тогда у нее не стало сил больше притворяться. После большого скандала не общаемся уже несколько лет. До войны ещё было.
1
кураГАЛЯ• сегодня в 17:48
Ответ дляЛіньки гуглить
Моя никогда не хотела меня в прислуги. Она вообще меня не хотела. Точнее она никого не хотела для своего сына. Самое большое ее желание- чтоб я куда то делась,смерть бы тоже подошла, но и развод сойдёт. Тогда бы сын жил с ней. А если б меня совсем не стало, то она бы жила с ним и нашей дочкой. Просто когда я была в реанимации, она уже батюшку готова была вести меня отпевать. Мы обе терпели друг друга с трудом 17 лет. Потом когда у нее появилась надежда, но я выжила, тогда у нее не стало сил больше притворяться. После большого скандала не общаемся уже несколько лет. До войны ещё было.
як про мене. І де вони такі хворі на голову беруться(
автор
Счастье_же_вот_оно
• сегодня в 17:56
Ответ длякураГАЛЯ
а мені навпаки 10 років хотілося, щоб із нею були стосунки, як і з мамою, бо моя була далеко. І подарунки, і солодощі, і парфуми дарувала, не дивлячись, що не один раз вона мені ’нагадувала’, що вона мені не мама. І козні теж мені робила, але я по молодості згодом прощала. Але коли у мене сталася біда, і один за одним помирали/гинули мої найрідніші люди, вона себе повела, як чужа людина. Більше не спілкуюся з нею, вже 2 роки, тільки чоловік. І на щастя чи на горе, вже в різних містах через війну. Чоловік спочатку хотів, щоб я знову прогнулася, але після того інциденту (а там було за що, ще й скрін є її відповіді), заспокоївся і мене не чіпає більше. Нехай зі своїми дітьми сама розбирається, я їй нічого не винна
Мені не те щоб хотілось, але в моїй уяві було, що стосунки мають бути хорошими, чи нормальними. Теж подарунки, турбота, але у відповідь вічно якогось гівна на голову отримувала.
ФФФФристайла• 2 часа назад
Ответ длякураГАЛЯ
як про мене. І де вони такі хворі на голову беруться(
Скажіть. У мене таке саме. Може їх на фабриці якійсь клонують...
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу
