Сиреневая цапля• 16 мая в 01:39
У вас много было поклонников в молодости?
Лет так 20-25
1
2
25
0
Ніколи не було прямо прихильників, але на вулиці заглядались постійно, робили компліменти, починаючи років з 15.
Много, но ни одного нормального
Все либо женатики крутились либо просто желающие потрахать, меня они бесили, и сейчас аж тошнит, как их в поминаю
Все либо женатики крутились либо просто желающие потрахать, меня они бесили, и сейчас аж тошнит, как их в поминаю
4
Был беспечным и наивным черепахи юной взгляд. Все вокруг казалось дивным триста лет тому назад...
Да только половых партнёров за 200 было.а не половых 🤣🤣🤣и это с 16 до 22лет.нагулялась вдоволь в браке верная жена уже 15 лет)
2
3
Ответ дляТушьмушьнюшь
Вы прям топ советчица. Здесь таких уважают и ставят в пример другим) ваш муж счастливчик 
А вы прям верите в 200?)
Нет, честно говоря. У меня был лишний вес, очень так себе стиль одежды, долбанутый слегка, а главное куча комплексов и нежелание никакого общения, отношений, заигрываний и прочего именно с моей стороны. Хотя дружить и общаться со мной на удивление, хотели многие. Но именно дружить.
Только годам к 27 стала на человека похожа, во всех смыслах.
Только годам к 27 стала на человека похожа, во всех смыслах.
Не було кавалерів, чомусь не подобалася чоловікам... хоча шикарна фігура, довгі ноги, 3 розмір грудей, красиве довге волосся. Обличчя симпатичне, в ліжку вогонь. Навіть пару раз моделлю підробляла демонструвала якусь колекцію одягу.
Але на побачення ніхто не запрошував. На вулиці познайомилася один раз, ну ото і зустрічалася дооооовго. Потім з чоловіком через родичів, типу давайте познайомимо, бо він хоче одружитися. На тому вся романтика кавалерів і закінчилася. І не у характері справа, бо в принципі не знайомилися щоб характер дізнатися.
Хоча щодня їздила на навчання і потім на роботу з 16 років через все місто і натовпу навколо було достатньо. Що в мені не так, зо не подрбаюся? не знаю....
Але на побачення ніхто не запрошував. На вулиці познайомилася один раз, ну ото і зустрічалася дооооовго. Потім з чоловіком через родичів, типу давайте познайомимо, бо він хоче одружитися. На тому вся романтика кавалерів і закінчилася. І не у характері справа, бо в принципі не знайомилися щоб характер дізнатися.
Хоча щодня їздила на навчання і потім на роботу з 16 років через все місто і натовпу навколо було достатньо. Що в мені не так, зо не подрбаюся? не знаю....
Прямо мене описали. Єдине, волосся посереднє. Навчалася в престижному ВУЗі, досить рано мала своє житло. Не подобалася, не знайомилися. Потім мамина подруга сказала, що є нормальний хлопець, друг її сина. А йому вона сказала: ’тобі треба одружитися, є хороша дівчина’. Домовилися про зустріч біля кінотеатра, я прийшла перша і досі пам´ятаю, з яким страхом дивилася на людей навколо, думаючи який же він. Спочатку не сподобався, але дуже уважна людина. Я вела себе ’, ’правильно’, судьба то судьба. А вже у шлюбі я дуже тепло, вдячно до нього відношуся, 15 років разом, чудова донька, я справжня господиня в родині, мене жаліють, люблять, допомагають.
1
Ответ дляТушьмушьнюшь
Вы прям топ советчица. Здесь таких уважают и ставят в пример другим) ваш муж счастливчик
Завидуй молча)))муж счастливчик что жена не гулящаая)
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу