З понеділка на дієті• 16 мая в 17:59
Такое может быть? Причина для расставания с жизнью.
Девушка искала счастливых отношений, куча неудачных попыток, хотела почувствовать себя любимой, но все тщетно. Завязался флирт с одним, через время они переспали и на утра, когда он сказал, чтобы она принесла ему кофе в постель - она встала и ушла. А потом придя домой и осознав, что никогда не будет отношений где будут любить ее и заботиться, а не наоборот, она покончила собой?
Такое может быть?
Если знаете истории, когда кончали с жизнью из-за ситуаций, которые по вашему и выеденного яйца не стоят, то напишите.
Такое может быть?
Если знаете истории, когда кончали с жизнью из-за ситуаций, которые по вашему и выеденного яйца не стоят, то напишите.
показать весь текст
1
4
7
47
0
У вас здесь посмотрю, только один вывод- местный дрочер. Интеллект зашкаливает.. Придти в голову, советчица, может все что угодно, что может заставить суициднуться
1
2
Це просто була остання крапля, психіка була давно перевантажена, тому не ця ситуація, так інша.
1
1
всегда есть последняя капля, и часто именно последняя капля может казаться пустяковой, но она капнула и сосуд переполнен((
5
1
Оу неё была депрессия.
При депрессии нужно лечится, а не пытаться отношения заводить.
А спусковым крючком может быть что угодно. Конечно, важна поддержка близких, но если её нет, то финал предсказуем.
При депрессии нужно лечится, а не пытаться отношения заводить.
А спусковым крючком может быть что угодно. Конечно, важна поддержка близких, но если её нет, то финал предсказуем.
4
Не бывает последней каплей у психически здорового человека - даже в концлагерях люди хотели жить. Те, что хотят умереть изначально ошибка природы и скорее всего или сохраненная беременность или наследственность. Раньше считали самоубийц до 7 колена перед тем как жениться, чтобы не плодить брак
7
2
Как думаете- измена мужа стоит жизни? Вероятно, нет! Но у женщины, находящейся в стрессовом состоянии может показаться, что ’ это конец жизни’, ’ нет смысла жить’. Большинство справляется, но есть и другие финалы. Напомню историю около 7-9 летней давности на Позняках, где молодая женщина выбросила из окна кота, маленького ребенка и выпрыгнула сама с 13 этажа.
2
1
Она скорее всего страдала от послеродовой депрессии - да, таким размножаться дальше не надо - естественный отбор в действии
6
1
Брат подруги повісився в 14 років через погану оцінку.
Батьки не сварили за оцінки.
Написав записку.
Вчителю умовний дали.
Батьки не сварили за оцінки.
Написав записку.
Вчителю умовний дали.
1
Я тут вижу только одного психически нездорового человека и это не обсуждаемый пример автора...
2
1
Мій двоюрідний брат повісився . Але я тоді була мала,точних причин не знаю досі.
Більше ніяких суіцидників особисто не знаю.
Жаль цих людей. Невже і справді у них безвихідь....
Більше ніяких суіцидників особисто не знаю.
Жаль цих людей. Невже і справді у них безвихідь....
Есть такое понятие - последняя капля. Последний триггер, катализатор. Вот вы же пишете - куча неудачных попыток, скорее всего она уже давно пребывала не в самом мягко говоря, счастливом расположении духа.
Кстати - закидывайте синими мордами, но мое скромное мнение, основание на личных наблюдениях - гиперфикс на отношениях, это уже психопроблема. Это определенный дефицит, дырка в самом ядре личности, который пытаются заткнуть другим человеком - что в принципе невозможно.
Кстати - закидывайте синими мордами, но мое скромное мнение, основание на личных наблюдениях - гиперфикс на отношениях, это уже психопроблема. Это определенный дефицит, дырка в самом ядре личности, который пытаются заткнуть другим человеком - что в принципе невозможно.
1
1
Я могу представить суицид из-за причины смерти кого-то из близких. Из-за болезни человека, например, депрессия. В других случаях, причина не стоит выеденного яйца.
3
Причина може і здаватися дріб´язковою, але тільки для людини з стійкою психікою.
А люди бувають високо чутливими, вразливими, без міцної внутрішньої опори, з травмами прив´язаності і загалом могли виховуватися в дисфункційних сім´ях. Для такої людини будь який дріб´язок може стати останньою краплею.
Нещодавно колеги обговорювали, що умовно потрібно надавати по жопі дітям/підліткам зі спробою суїциду, бо через якісь дрібниці завдають батькам болю своїм вчинком.
А я згадала себе в 12 - я тоді випила всі ліки, які були в аптечці. Благо, що ліків було мало і я ними взагалі не отруїлася. Останньою краплею стала сварка з мамою. І найболісніше, що мама навіть нічого не помітила.
Чесно, мені тоді настільки було погано морально, що я б радше умовно надавала тоді по жопі дорослим, які довели до цього стану.
А зовні моя батьківська сім´я взагалі здавалася благополучна і любляча.
Що мене підштовхнуло - з дитинства я сприймала докори рідних на свою адресу і вважала себе винною, що народилася хворою, зіпсувала мамі життя і не виправдала очікувань. Мама була владною, гіперопікаючою та контролюючою. Потім в мої 10-12 мама плакалась мені на зради батька, розповідала про його численних коханок, істерила і казала, що не хоче йти до дому і я її більше не побачу. Тато ще й піднімав руки на маму. Потім мама пішла зі мною жити до родичів, була істерична і виснажена, до мене діла не було. В мене почався підлітковий вік і я різко поправилася, це засуджували усі родичі. Тато і його родина зникли на пів року з мого життя і я з дуже домашньої залюбленої дитини стала нікому не потрібною. На вулиці і в транспорті чіплялися якісь збоченці неадеквати, хоча я не давала їм приводу. Було страшно, але нікому не зізнавалася. В школі булили через вагу, в тому числі хлопчик, в якого закохалася. В навчанні сильно з´їхала і були проблеми з вчителями.
В той день мама знайшла мій особистий щоденник, насварила, засоромила, що цікавлюся хлопцями, принесу в подолі, не виправдала її очікувань. Це і стало останньою краплею.
Через рік після цього суїцид вчинив мій дідусь і я знайшла його першою. Потім ще багато трешу було в стосунках з батьками.
До речі, в подолі так і не принесла, взагалі заміжня не була і мала єдині стосунки. Дітей нема і вже не буде.
Все це вищеописане зараз опрацьовую в психотерапевта.
Хтось з міцнішою психікою на подібні ситуації не відреагував би і жив спокійне доросле життя. Мене ж в дитинстві наче зламали морально.
А люди бувають високо чутливими, вразливими, без міцної внутрішньої опори, з травмами прив´язаності і загалом могли виховуватися в дисфункційних сім´ях. Для такої людини будь який дріб´язок може стати останньою краплею.
Нещодавно колеги обговорювали, що умовно потрібно надавати по жопі дітям/підліткам зі спробою суїциду, бо через якісь дрібниці завдають батькам болю своїм вчинком.
А я згадала себе в 12 - я тоді випила всі ліки, які були в аптечці. Благо, що ліків було мало і я ними взагалі не отруїлася. Останньою краплею стала сварка з мамою. І найболісніше, що мама навіть нічого не помітила.
Чесно, мені тоді настільки було погано морально, що я б радше умовно надавала тоді по жопі дорослим, які довели до цього стану.
А зовні моя батьківська сім´я взагалі здавалася благополучна і любляча.
Що мене підштовхнуло - з дитинства я сприймала докори рідних на свою адресу і вважала себе винною, що народилася хворою, зіпсувала мамі життя і не виправдала очікувань. Мама була владною, гіперопікаючою та контролюючою. Потім в мої 10-12 мама плакалась мені на зради батька, розповідала про його численних коханок, істерила і казала, що не хоче йти до дому і я її більше не побачу. Тато ще й піднімав руки на маму. Потім мама пішла зі мною жити до родичів, була істерична і виснажена, до мене діла не було. В мене почався підлітковий вік і я різко поправилася, це засуджували усі родичі. Тато і його родина зникли на пів року з мого життя і я з дуже домашньої залюбленої дитини стала нікому не потрібною. На вулиці і в транспорті чіплялися якісь збоченці неадеквати, хоча я не давала їм приводу. Було страшно, але нікому не зізнавалася. В школі булили через вагу, в тому числі хлопчик, в якого закохалася. В навчанні сильно з´їхала і були проблеми з вчителями.
В той день мама знайшла мій особистий щоденник, насварила, засоромила, що цікавлюся хлопцями, принесу в подолі, не виправдала її очікувань. Це і стало останньою краплею.
Через рік після цього суїцид вчинив мій дідусь і я знайшла його першою. Потім ще багато трешу було в стосунках з батьками.
До речі, в подолі так і не принесла, взагалі заміжня не була і мала єдині стосунки. Дітей нема і вже не буде.
Все це вищеописане зараз опрацьовую в психотерапевта.
Хтось з міцнішою психікою на подібні ситуації не відреагував би і жив спокійне доросле життя. Мене ж в дитинстві наче зламали морально.
1
1
Есть два типа - травмированые, что просто ищут внимания и угрожают суицидом, но редко применяют или их просто не успевают спасти, хотя они все делают так, чтобы их спасли и психически нездоровые, что просто убивают себя - продумывают план и тихо делают это. Людей этих не жаль - это просто факты. Вы же не жалеете кошку за то, что она кошка? Но тут любят всякие драмы и сердобольных - но на самом деле это эволюционная выбраковка.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу