Шкала Радощів• 05 июля в 10:40
Ви допомагали батькам на городі в дитинстві?
Цікаво, яке ваше ставлення зараз до городу, полюбили чи ні?
50
0
Мене ніколи не змушували, виключно за власним бажанням. При чому бажання реально частенько було, бо на городі завжди було весело, вся родина, музику вмикали, щось смажили, особливо любила збір урожаю або жнива.
Зараз у нас немає городів, ставлення у мене нормальне, можливо колись на старості років заведу дачу.
Зараз у нас немає городів, ставлення у мене нормальне, можливо колись на старості років заведу дачу.
3
Фу, не напоминайте. Я так рада была когда уехала в город учиться и забылся этот огород как страшный сон. Я и полола, и сено гребла, и кукурузу прорывала, и тыквы таскала осенью, качаны ломала. Был гектар земли, пахать не перепахать.
Огород это хорошо когда для удовольствия что-то посадить по желанию, чтобы свое было
Огород это хорошо когда для удовольствия что-то посадить по желанию, чтобы свое было
14
Уникала цього як тільки могла. Поважаю людей, які працюють на землі, але це абсолютно не моє. Я білоручка.
3
Картоплю в лунки закидала, полола декілька разів, потім мама сказала не помагати 😄 бо те не так то се не так. До сих пір город не люблю, а мама б там подобово діжурила, любить таке
1
В дитинстві до бабусі приїжджали садити картоплю , інколи полола грядки , саджала цибулю або рвала. Збирала овочі,фрукти, ягоди. Але терпіти не можу це. Вважаю, що картопля, вирощена без допомогою техніки, має коштувати шалених грошей, тому що це важка праця,яка вбиває здоров´я.
Бабуся давно померла ,мама за станом здоров´я на дачі не може нічого робити, тож огородів більше немає.
Але квіти кімнатні обожнюю. Я терпіти не можу величезні масштаби копирсання в землі. В мене навіть руки до крові облазили.
Бабуся давно померла ,мама за станом здоров´я на дачі не може нічого робити, тож огородів більше немає.
Але квіти кімнатні обожнюю. Я терпіти не можу величезні масштаби копирсання в землі. В мене навіть руки до крові облазили.
1
1
Регулярно залучався
З того часу палко ненавиджу село і сільгоспроботи
Беру участь і зараз, але незрівнянно менше
З того часу палко ненавиджу село і сільгоспроботи
Беру участь і зараз, але незрівнянно менше
2
Ні - не полюбила, батьків жаліла, завжди допомогала - садила, полола, підгортала, збирала фрукти, ягоди, овочі. Усі вихідні на це йшли
1
Чесно кажучи допомоги від мене майже не було, хоча велика частина дитинства пройшла у селі. Бабуся з дідусем дуже мене балували.
Много работала в детстве. Ненавижу. Давно отказалась помогать, еще когда мама продолжала. Сейчас они с папой что-то садят немного. Я больше никогда помогать не стану. Чувства вины нет - уже так плевать на все.
2
Багато. Мама вдруге вийшла заміж за вдівця з 2 доньками, 90ті, без городів навіть не знаю як жилося, батькам по 6-9 місяців не виплачували з.плату... Майже всі основні продукти були з городу, хоч і місто.
1
1
Да, но у нас дача, хотя и 12 соток, но там и дом, и баня, и сад, т.е. огород небольшой. Так что отвращения не вызвало, сейчас с удовольствием ковыряюсь на своей даче.
2
Городи люблю. Але це пр йшло набагато пізніше, коли з першим чоловіком посадили в городі його тітки два відра картоплі, а зібрала два мішки. З мамою було важко боротися в одному городі, бо її правила диктатора, а з його тіткою все легко
1
У нас была дача в селе с огородом 0,25 га.
Мне поручались грядки морковки, буряка и укропа с петрушкой. Полола. Не могу сказать, что я страдала от этого. Молодая, гибкая. Мне даже нравилось сделать все чистенько от сорняков. Бабуля так искренне благодарила. Включала приемник, концерт по заявкам, и вперед. В те годы большинство детей не бунтовали, были частью семьи и делали то, что делала семья. Страшных воспоминаний не имею. Единственное, что никогда не торгуюсь с бабульками за их зелень, морковь и т.д. Помню, что это тяжелый многодневный труд.
Огородницы из меня не выросло. На моей даче скошеная трава и немного кустов роз.
Мне поручались грядки морковки, буряка и укропа с петрушкой. Полола. Не могу сказать, что я страдала от этого. Молодая, гибкая. Мне даже нравилось сделать все чистенько от сорняков. Бабуля так искренне благодарила. Включала приемник, концерт по заявкам, и вперед. В те годы большинство детей не бунтовали, были частью семьи и делали то, что делала семья. Страшных воспоминаний не имею. Единственное, что никогда не торгуюсь с бабульками за их зелень, морковь и т.д. Помню, что это тяжелый многодневный труд.
Огородницы из меня не выросло. На моей даче скошеная трава и немного кустов роз.
3
Так,пахали всі разом,робота дуже важка.Але жили бідно,була їжа-город,господарство в селі.Потім жила в центрі міста квартира,то звісно нічого.Пізніше купила будинок,маю свою полуницю,малину,пару дерев і трошки землі без картоплі.Приходжу після роботи і обробляю,я з дітьми сама і мама старенька,працюю лише я.Добре коли є черешня,зелень і все інше.Ціни дуже дорогі,я б не змогла це зараз купувати дітям,а так є необхідне і яйця,маю 5 курок.Вчора зірвали кг 3 черешні.Ну от і є.Вже пішла вишня.
4
1
Смородину збирала, у батьків було по периметру дачі посаджено багато кущів. По 14 відер збирали, це жах, досі не можу її їсти і навіть дивитися на неї
4
1
Збір урожаю ще нічого, коли порічки треба обібрати, а от коли картоплю копати - як я ненавиділа всім серцем, збирати ту картоплю у відра і тягати відра до мішків.
2
1
Жила з бабусею і дідусем, мама у місті.
В школу вже до мами переїхала.
Мене не сильно припрягали, бо єдина онука. Город був 15 соток.
Але садити картоплю, цибулю, часник, полоти, вибирати, рвати вишні і т.д. було треба. Фарбувати паркан, білити стіни. Катати банки.
Я ще доїла кіз в обід і ввечері (зранку доїла бабуся, не будила мене).
Я любила порпатися з курчатами, годувати їх, поки квочка висиджує решту.
Але жодного бажання мати власний будинок у мене немає й досі.
В школу вже до мами переїхала.
Мене не сильно припрягали, бо єдина онука. Город був 15 соток.
Але садити картоплю, цибулю, часник, полоти, вибирати, рвати вишні і т.д. було треба. Фарбувати паркан, білити стіни. Катати банки.
Я ще доїла кіз в обід і ввечері (зранку доїла бабуся, не будила мене).
Я любила порпатися з курчатами, годувати їх, поки квочка висиджує решту.
Але жодного бажання мати власний будинок у мене немає й досі.
3
1
Херачила як рабиня на тих городах, в дворі у баби і в хаті. Ненавиджу ті села. Зараз не їзджу допомагать, з батьками спілкуюсь вкрай рідко. Я робила все в квартирі-прання, прибирання мила ванну, туалет, кухню. А потім на вихідні, канікули нас перли в те ненависне село. А там все по колу, бо бабі з дідом тре допомагати. Господи, я як згадаю, аж тошно від всього того. Я ненавиділа літо, бо треба було збірати гнилі яблука в дворі і груші,обривать вишні, смородину, поливать городину, натягать води в літній душ, або митися в тазіку. Потім огірки, помідори консервувати. Матір каже, тоді всі так жили. А я все ж таки думаю, що люди жили по різному. Зіпсоване дитинство.
2
2
2
1
Я тоже так. Мои родители стали меньше засаживать только когда отказалась помогать, нужно куплю, но на огород нет. А так упахивалась до того что ночью лунатизм был. Потом раздавалось. Весной гора выбрасывалась всего.
6
2
Даже не пытайся. У папы до сих пор бизнес и они живут в достатке. Мама всю жизнь пахала и все раздавала. Оно нам нахер не нужно было никогда в таких количествах. Я убиваться там не стану никогда. Сами пусть хоть ползают - их выбор. Люди живут в достатке.
6
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу