З вишневого садка• 26 июля в 22:28
Тут є ті, хто міняв роботу після 2+ років роботи в компанії? Як ви це пережили?
Моя перша серйозна робота після університету, 2 роки тут, раптове звільнення
Вже є офер в іншу компанію на вищу зарплату, але звичка тримає так, що готова йти цілувати ноги людині яка мене звільнила і благати залишитись.
Як це пережити? Здається що це кінець
Вже є офер в іншу компанію на вищу зарплату, але звичка тримає так, що готова йти цілувати ноги людині яка мене звільнила і благати залишитись.
Як це пережити? Здається що це кінець
3
2
17
0
Брала пример с коллеги, которую собирались турнуть, а у нее ребенок и она потребовала аналогичную должность в компании группы. Им пох на вас, помните об этом.
2
Нормально все будет, никого молить на коленях не нужно. Менять работу скорей хорошо, чем плохо, не оглядывайтесь да и все. Ну только ж выводы сделайте, если можете, из увольнения.
Поддерживаю. Мне кажется, автор стебется.
Автор, через 3 года напишите тут, каково ваше общение с коллегами бывшими) и если еще вы не навязываетесь, поздравляя первой.
Автор, через 3 года напишите тут, каково ваше общение с коллегами бывшими) и если еще вы не навязываетесь, поздравляя первой.
2
Это ваша тема была сегодня про то, что уволили как анаоитика с зп 35, нашли работу офис-менеджером на 45, но боитесь отупеть на такой работе?
Була в такій же ситуації, скільки виплакала сліз одному Богу відомо, але через 10 років і зміни ще 3 робіт впевнено кажу - це найкраще, що було зі мною, бо на тій роботі не мала б точно ані досвіду, ані посади, ані зп. Тому тільки вперед!
У вас будет куча коллег за всю жизнь. И это просто коллеги. Это не парень, не муж, не родители, не братья-сестры. И далеко не всегда это друзья. Это временные попутчики
В чомусь я вас розумію. Нова робота - це як переїзд в нову квартиру.
З одного боку: нові можливості, часто- покращення життя, якісь цікаві враження...
З іншого: додаткове емоційне напруження, зміна звичного укладу, розрив якихось звичних зв´язків...
Ще деякий час буде тягнути повернутися, хоча б ненадовго. З кимось зустрітися чи просто посидіти, умовно, на улюбленій лавочці. Але потім втягуєшся, звикаєш, з´являються нові звички і прив´язаність. І все стає добре.
Так що, не сумуйте. Це просто ще один етап життя. Таких у вас буде ще багато.
З одного боку: нові можливості, часто- покращення життя, якісь цікаві враження...
З іншого: додаткове емоційне напруження, зміна звичного укладу, розрив якихось звичних зв´язків...
Ще деякий час буде тягнути повернутися, хоча б ненадовго. З кимось зустрітися чи просто посидіти, умовно, на улюбленій лавочці. Але потім втягуєшся, звикаєш, з´являються нові звички і прив´язаність. І все стає добре.
Так що, не сумуйте. Це просто ще один етап життя. Таких у вас буде ще багато.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу