КаваЗМолоком• вчера в 17:40
Хочу другі сережки на вухо з бриліантів, порадьте де і як обрати чи щось інше об
обрати як другу пару на вушко. Захотілось зробити додаткові 2 проколи і щось невелике, взагалі ношу великі кольца чи геометрію. Чи варто обрати щось інше, простіше. Дівчата порадьте як зараз носять і що.
1
19
3
Давно так уже не носять)
Але теоритично можна маленькі гвіздки з діамантами.
Але мені воно якось нежіночно, ті 2 і 3 проколи.
Ношу пусети з діамантами як основні і все
Але теоритично можна маленькі гвіздки з діамантами.
Але мені воно якось нежіночно, ті 2 і 3 проколи.
Ношу пусети з діамантами як основні і все
4
1
Ніколи не чула. Дійсно цікаво. Блиск: Переливається всіма кольорами веселки сильніше за діамант.
1
Поважна пані-вчителько, по-перше, відкрийте українські словники , по-друге, я не так давно почала розмовляти українською, шкільні роки провела в іншій країні і в російськомовній школі, тому цілком нормально відношусь до процесу і вживанню запозичених слів русизмів. А висміювати під анонімом - нетактовно мінімум. Раджу взяти уроки етикету.
1
Ответ дляБяки-козяки
З бриліііііііааааантіііів 
Ахахаха
Це топ!!!!!
брИИИИИИліант
Ахахаха
Це топ!!!!!
брИИИИИИліант
Що вас так розвеселило? Насміхатись під анонімом точно не ввічливо і не культурно. Розумію, чому люди продовжують російською говорити і кажуть, що з них насміхаються. Я в процесі переходу після російськомовної школи і проживання в іншій країні.Пройдіть лікбез і ви. Бриліантів зустрічається в українській мові?
Так, слово «бриліант» (та його форма родового відмінка множини «бриліантів») зустрічається в українській мові і зафіксоване в академічних словниках.
Проте тут є важливий мовний нюанс:
Найкращий вибір: У сучасній українській літературній мові та ювелірній термінології правильно і більш природно використовувати слово «діамант» (відповідно — «сережки з діамантів»).
Чому так: Слово «бриліант» (або «брильянт») історично походить від французького brillant (блискучий), але в українській мові воно часто сприймається як русизм або калька з російського «бриллиант».
Тому авторку теми на форумі, звісно, всі чудово зрозуміють, але якщо ви хочете говорити чи писати бездоганною українською, краще вживати слово діамант.
Правильно: Хочу другі сережки на вухо з діамантів, порадьте.
в яких академічних словниках це слово зустрічається і як вживається
Слово «брильянт» (або у варіанті бриліант) дійсно зафіксоване в академічних словниках української мови, зокрема у Словнику української мови в 11 томах (СУМ-11) — головному академічному тлумачному словнику радянського періоду (виданому в 1970–1980 роках).
Ось як воно подається та вживається:
1. Де і як воно зафіксоване?
СУМ-11: Слово подається переважно через форму «брилья́нт» (з м´яким знаком), хоча сучасний правопис допускає і спрощену форму бриліант.
Тлумачення: Визначається як «відшліфований і гранований коштовний камінь; алмаз».
Приклади вживання з класичної літератури (які наводить словник):
«Брильянт на перстені в пана старости блиснув до сонячного світла» (Іван Франко).
«Виблискували золоті персні: з рідкісним чорним брильянтом..» (Семен Скляренко).
Також раніше це слово зустрічалося в похідних термінах, наприклад, у медичній чи технічній лексиці (як-от «зелень брильянтова» для позначення розчину зеленки).
2. Як воно вживається у мовній практиці?
Як літературне запозичення: Слово прийшло до європейських мов (і згодом до української) з французької мови (brillant — блискучий). Проте через тривалий вплив російської мови на українську (де використовується форма бриллиант) це слово набуло ознак русизму або кальки.
Співвідношення з «діамантом»: У сучасній лексикографії та стилістиці перевагу віддають слову діамант (або алмаз). У словниках слово «діамант» є повноправним первинним терміном для позначення огранованого каменя, тоді як «бриліант/брильянт» найчастіше маркується як розмовне або застаріле.
Висновок: Слово є у словниках завдяки історичній традиції та фіксації в класичній літературі XIX–XX століть, проте в сучасній українській мові воно вважається менш бажаним для вживання порівняно зі словом діамант.
Так, слово «бриліант» (та його форма родового відмінка множини «бриліантів») зустрічається в українській мові і зафіксоване в академічних словниках.
Проте тут є важливий мовний нюанс:
Найкращий вибір: У сучасній українській літературній мові та ювелірній термінології правильно і більш природно використовувати слово «діамант» (відповідно — «сережки з діамантів»).
Чому так: Слово «бриліант» (або «брильянт») історично походить від французького brillant (блискучий), але в українській мові воно часто сприймається як русизм або калька з російського «бриллиант».
Тому авторку теми на форумі, звісно, всі чудово зрозуміють, але якщо ви хочете говорити чи писати бездоганною українською, краще вживати слово діамант.
Правильно: Хочу другі сережки на вухо з діамантів, порадьте.
в яких академічних словниках це слово зустрічається і як вживається
Слово «брильянт» (або у варіанті бриліант) дійсно зафіксоване в академічних словниках української мови, зокрема у Словнику української мови в 11 томах (СУМ-11) — головному академічному тлумачному словнику радянського періоду (виданому в 1970–1980 роках).
Ось як воно подається та вживається:
1. Де і як воно зафіксоване?
СУМ-11: Слово подається переважно через форму «брилья́нт» (з м´яким знаком), хоча сучасний правопис допускає і спрощену форму бриліант.
Тлумачення: Визначається як «відшліфований і гранований коштовний камінь; алмаз».
Приклади вживання з класичної літератури (які наводить словник):
«Брильянт на перстені в пана старости блиснув до сонячного світла» (Іван Франко).
«Виблискували золоті персні: з рідкісним чорним брильянтом..» (Семен Скляренко).
Також раніше це слово зустрічалося в похідних термінах, наприклад, у медичній чи технічній лексиці (як-от «зелень брильянтова» для позначення розчину зеленки).
2. Як воно вживається у мовній практиці?
Як літературне запозичення: Слово прийшло до європейських мов (і згодом до української) з французької мови (brillant — блискучий). Проте через тривалий вплив російської мови на українську (де використовується форма бриллиант) це слово набуло ознак русизму або кальки.
Співвідношення з «діамантом»: У сучасній лексикографії та стилістиці перевагу віддають слову діамант (або алмаз). У словниках слово «діамант» є повноправним первинним терміном для позначення огранованого каменя, тоді як «бриліант/брильянт» найчастіше маркується як розмовне або застаріле.
Висновок: Слово є у словниках завдяки історичній традиції та фіксації в класичній літературі XIX–XX століть, проте в сучасній українській мові воно вважається менш бажаним для вживання порівняно зі словом діамант.
1
Я також думаю над цим, але іноді зустрічаю на фото де дуже маленькі прикраси по 2-3 і здається дуже непогано і навіть жіночно. Аліша Діксон, ведуча Х фактор, завжди вражає своїми прикрасами, я люблю великі, тому після неї вже не здається, що це забагато)).
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу