Сплюшка• вчера в 08:30
Я вже не вивожу службу чоловіка
Дівчата, хочу поділитися своєю історією. Можливо, хтось зараз живе так само.
Ми з чоловіком разом уже п’ять років. Він прикордонник, і всі наші стосунки припали на війну. Я завжди його підтримувала, їздила до нього навіть у бойові міста, намагалася бути поруч. Але зараз я зрозуміла, що в мене просто більше немає сил.
Моє рідне місто залишилося в окупації. Я залишилася сама з двома дітьми, далеко від дому, без рідних і без підтримки. Чоловіка постійно переводять, тому ми майже не живемо як сім’я. Усі проблеми, хвороби, побут, діти — усе на мені.
Кілька разів ми намагалися переїхати за ним, але це великий стрес для дітей, і вони більше не хочуть змінювати школи та починати все спочатку.
Чоловік часто каже: «Ти сильна, ти впораєшся». Але я вже не хочу бути сильною. Я хочу, щоб мене підтримали. Від постійного стресу я почала втрачати здоров’я й усе частіше думаю: чи нормально взагалі так жити, коли ти постійно сама?
Дівчата, якщо серед вас є дружини військових або ті, хто був у схожій ситуації, поділіться, будь ласка, своїм досвідом. Як ви справлялися? До яких висновків прийшли? Бо я відчуваю, що мої сили вже майже закінчилися.
Ми з чоловіком разом уже п’ять років. Він прикордонник, і всі наші стосунки припали на війну. Я завжди його підтримувала, їздила до нього навіть у бойові міста, намагалася бути поруч. Але зараз я зрозуміла, що в мене просто більше немає сил.
Моє рідне місто залишилося в окупації. Я залишилася сама з двома дітьми, далеко від дому, без рідних і без підтримки. Чоловіка постійно переводять, тому ми майже не живемо як сім’я. Усі проблеми, хвороби, побут, діти — усе на мені.
Кілька разів ми намагалися переїхати за ним, але це великий стрес для дітей, і вони більше не хочуть змінювати школи та починати все спочатку.
Чоловік часто каже: «Ти сильна, ти впораєшся». Але я вже не хочу бути сильною. Я хочу, щоб мене підтримали. Від постійного стресу я почала втрачати здоров’я й усе частіше думаю: чи нормально взагалі так жити, коли ти постійно сама?
Дівчата, якщо серед вас є дружини військових або ті, хто був у схожій ситуації, поділіться, будь ласка, своїм досвідом. Як ви справлялися? До яких висновків прийшли? Бо я відчуваю, що мої сили вже майже закінчилися.
показать весь текст
41
15
3
1
335
3
В стартовому пості ви описали незрозуміло. Якщо це ваші спільні маленькі діти, то було б зрозуміло жити і їздити за ним, а так ваші діти доволі дорослі і у ваших дітей уже є певне життя(друзі, школа і т.п.) і ІНТЕРЕСИ ВАШИХ ДІТЕЙ
Цей чоловік може мати в кожному місці зупинки новий роман і не факт, що ви для нього кохана і єдина, а не просто зручна жінка, яка за ним бігає.
Цей чоловік може мати в кожному місці зупинки новий роман і не факт, що ви для нього кохана і єдина, а не просто зручна жінка, яка за ним бігає.
Прекрасно. Саме час вам, як мамі ваших дітей подбати про їх майбутнє! Попереду осінь і важка зима.
Чи готовий рідний батько прийняти дітей до себе?
Чи готовий рідний батько прийняти дітей до себе?
Простите, вы с мужем 5 лет в отношениях, зачем вы вышли за такого чёрствого? Притворялся хорошим или что?
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу