Світла пам’ять Юрію Вербицькому сьогодні могло виповниться 63 роки

Він урятував двох людей у горах. А коли брат просив не їхати на Майдан, відповів: якщо всі залишаться вдома, його розженуть.
Львівський сейсмолог і програміст понад 20 років працював в Інституті геофізики НАН України. Він створив більш як 100 програм, які збирали й аналізували інформацію із сейсмічних станцій у Карпатах. Частина цих розробок працювала ще багато років після загибелі науковця.
3 грудня 2013 року Юрій успішно захистив кандидатську дисертацію. Того ж дня вперше прийшов на Майдан.
Він любив рок-музику та наукову фантастику, сам навчився грати на гітарі, сопілці й дримбі. Був прямим і надзвичайно чесним: не нав’язував іншим своїх поглядів, але не мовчав, коли бачив несправедливість.
Іншою великою пристрастю Юрія були гори. Він мав 1-й розряд з альпінізму, долав маршрути найвищої складності й підкорив 5193-метрову Шхару.
Під час одного зі сходжень Юрій урятував дружину брата, яка зірвалася на сніжному схилі й летіла до 60-метрового обриву. Іншим разом серед ночі разом із товаришем знайшов та витягнув альпіністку, яка провалилася у глибоку тріщину.
Політиком Юрій не був, але байдужим також не залишався. У 1990 році стояв у живому ланцюзі єднання між Львовом і Києвом, у 2004-му підтримав Помаранчеву революцію.
На Майдані він навмисно чергував уночі — обирав ту барикаду, де було найменше людей. Розносив чай і канапки, намагався переконувати силовиків не виступати проти власного народу.
Перед останньою поїздкою брат просив його залишитися у Львові хоча б на свято. Юрій відмовився: якщо людей буде мало, Майдан розженуть.
Уночі 21 січня 2014 року на Грушевського уламок гранати поранив йому око. Активіст Ігор Луценко відвіз Юрія до Олександрівської лікарні. Просто з лікарняного кабінету обох викрала група тітушок, яка, за даними слідства, діяла у зв’язці з представниками тодішнього МВС.
Далі були майже 12 годин знущань — спочатку в лісі, потім у гаражі. Викрадачі вимагали розповісти, хто організовує та фінансує Майдан. За свідченням Ігоря Луценка, коли вони почули, що Юрій зі Львова, поводитися з ним стали ще жорстокіше.
Юрій просив не бити по нозі, пошкодженій під час падіння в горах. Його не почули.
Тяжко травмованого Юрія без теплого одягу залишили в лісі. Тієї ночі температура опустилася до –10 °C. Самостійно дістатися до дороги він уже не міг. Експертиза встановила, що причиною смерті стало переохолодження.
Уранці 22 січня Юрія знайшли місцеві лісники. Йому було 50 років.
У 2021 році суд засудив Олександра Волкова до 9 років ув’язнення за організацію викрадення та жорстокого побиття Юрія Вербицького й Ігоря Луценка.
Однак у серпні 2024 року апеляційний суд звільнив Волкова від покарання через закінчення строків давності. Справи щодо інших причетних досі не завершені.
Юрій Вербицький став одним із перших загиблих Героїв Небесної Сотні. Посмертно йому присвоїли звання Героя України.
На улюбленій футболці Юрія було написано: «Альпінізм проти злоби та ненависті».
Це було не просто гасло. Так він жив.