Добро с Кулаками• 02 августа 2014
Як далі жити?
Так сталося в житті, що знайомих багато а друзів з ким можна було б поділитися немає. А виговоритися так хочеться...
Живемо з чоловіком майже 5 років. Є синочок. Постійно зараз сваримося, не цінить сім´ю. Доходить вже до того,що мої істерики закінчуються викликом лікаря...непритомнію,голова постійно болить.
Просила щоб за літо зробив ремонт, каже потім і потім.З дитиною майже не бавиться,але все йому купляє. Один раз за літо нас завіз відпочити на озеро. Хоча сам з друзями їздить куди хочеш.мені не каже куди і з ким. Знаю,що винна сама я.бо завжди терпіла все і бігала перед ним на колінках,як воно це все починалося...а він цим і користувався,кожного разу все гірше і гіршає.знає що нікуди ми не втічемо.
Подумала,а за що так зі мною? чому здоров´я моє гробить? чого в істериці я біжу за ним,а не за дитиною? яка ж я мати після цього?Хіба вже я його зміню, перевиховаю?не можу взяти себе в руки...
Сьогодні приносили повістку. як нам далі бути? в понеділок мед.комісію треба пройти. як далі себе поводити?в голові все змішалося...
Живемо з чоловіком майже 5 років. Є синочок. Постійно зараз сваримося, не цінить сім´ю. Доходить вже до того,що мої істерики закінчуються викликом лікаря...непритомнію,голова постійно болить.
Просила щоб за літо зробив ремонт, каже потім і потім.З дитиною майже не бавиться,але все йому купляє. Один раз за літо нас завіз відпочити на озеро. Хоча сам з друзями їздить куди хочеш.мені не каже куди і з ким. Знаю,що винна сама я.бо завжди терпіла все і бігала перед ним на колінках,як воно це все починалося...а він цим і користувався,кожного разу все гірше і гіршає.знає що нікуди ми не втічемо.
Подумала,а за що так зі мною? чому здоров´я моє гробить? чого в істериці я біжу за ним,а не за дитиною? яка ж я мати після цього?Хіба вже я його зміню, перевиховаю?не можу взяти себе в руки...
Сьогодні приносили повістку. як нам далі бути? в понеділок мед.комісію треба пройти. як далі себе поводити?в голові все змішалося...
32
0
берегите себя для ребенка!он ни куда не денеться.а ребенок останеться без матери сиротой!какой бы отец не был он всегда найдет себе новую девулю,но только вы одна будете любить ребенка!пусть он ходит куда хочет-вы возьмите себя в руки и думайте о ребенке.ребенок подрастет пойдет в сад вы идите сразу на работу и там он за вами будет бегать!
У меня муж на войне, война исправляет людей, он как врачь говорит у людей чтото перемыкает в голове , мыслят совсем иначе
Все проблемы в нашей голове. Уйти от него можно, но для вас ситуация может остаться такой же. Мой опыт подсказывает (он конечно лично мой и не факт, что однозначно верный), что нужно работать над собой. С нами обращаются так, как мы позволяем с нами обращаться... А с войны можно и не вернуться. Стремно.
Важко просто взяти і відпустити його в армію.Люблю. але головою розумію,що треба щось міняти. хіба ж теж не людина?
я з Волині,а тут кожен день хоронять мобілізованих.
я з Волині,а тут кожен день хоронять мобілізованих.
Каравай-
каравай, ось і я хочу навчитися думати за себе а вже потім за його. треба вчитися керувати своїми емоціями.жити для себе і дитини. Немає людини, щоб поставила його на своє місце,вправила мізки.
Авторитет мають лише його такі ж самі друзі.
А війна...як би не було погано, та не хочу його хоронити.
каравай, ось і я хочу навчитися думати за себе а вже потім за його. треба вчитися керувати своїми емоціями.жити для себе і дитини. Немає людини, щоб поставила його на своє місце,вправила мізки.
Авторитет мають лише його такі ж самі друзі.
А війна...як би не було погано, та не хочу його хоронити.
Він хоче йти в армію. ’герой’. Десантник,сьогодні зі своїми друзями святкує десь на рибалці..ми йому не треба
Зараз чоловікам важко-вони хоч і розуміють,що не наша війна,але ж водночас сидіти вдома,коли гинуть твоі знайомі важко морально.Тому не треба йому тієї війни,і вам воно не треба.
я думаю,що вашому чоловіку до 25-27 рокув-вони в такому віці не всі цінують найдорожче-сімью.Варто потерпіти.
я думаю,що вашому чоловіку до 25-27 рокув-вони в такому віці не всі цінують найдорожче-сімью.Варто потерпіти.
Девушка! Вашего мужа призвали в армию! Как бы там ни было - у Вас было и счастье и горечь. Он отец вашего ребенка. У вас просто кризис в семье. Отставьте это на вечер, на день - вы провожаете мужа на войну так сказать! Вы можете его никогда не увидеть. Подарите ему в этот вечер тепло, заботу или хотя бы не ссортесь. Думаете легко ему? Может он и злой от этого, нервный. Уйти вы всегда успеете. Потом будете корить себя за то, что вы ссорились в последний миг.Проявите доброту, как бы вам не было тяжело и женскую заботу. А вот на войне он поймет как надо жить и кто ему нужен!!!! Ведь проблема выросла не сегодня и не вчера, вам видней что у вас в семье и почему так...но - ждите его с войны, если он прийдет и будет себя так же вести тогда вы сможете уйти, а за это время оба переоцените жизнь.
За это время, когда он будет на войне - пойдите в церковь, молитесь. Научитесь себя любить и быть уверенной в себе, иначе вы на нервной почве себя угробите.
Девушка! Вашего мужа призвали в армию! Как бы там ни было - у Вас было и счастье и горечь. Он отец вашего ребенка. У вас просто кризис в семье. Отставьте это на вечер, на день - вы провожаете мужа на войну так сказать! Вы можете его никогда не увидеть. Подарите ему в этот вечер тепло, заботу или хотя бы не ссортесь. Думаете легко ему? Может он и злой от этого, нервный. Уйти вы всегда успеете. Потом будете корить себя за то, что вы ссорились в последний миг.Проявите доброту, как бы вам не было тяжело и женскую заботу. А вот на войне он поймет как надо жить и кто ему нужен!!!! Ведь проблема выросла не сегодня и не вчера, вам видней что у вас в семье и почему так...но - ждите его с войны, если он прийдет и будет себя так же вести тогда вы сможете уйти, а за это время оба переоцените жизнь.
Йому 26.
Якщо нічого не міняти, а терпіти, то настане кінець моїй нервовій системі.
як навчитися не звертати увагу на його,бути байдужою? як зробити, щоб тепер він бігав за мною, як я завжди? як навчитися бути мудрою жінкою?
Якщо нічого не міняти, а терпіти, то настане кінець моїй нервовій системі.
як навчитися не звертати увагу на його,бути байдужою? як зробити, щоб тепер він бігав за мною, як я завжди? як навчитися бути мудрою жінкою?
Образливо, що навіть знаючи , що його беруть на війну, він час проводить з друзями, а не з нами. просто не цінить нас.
Вообще напишите подробней когда началось его такое поведение, я не могу отвечать не зная ситуации. Если так было все 5 лет, значит - один любит а другой позволяет себя любить. Вы уверенны что он вас любил даже тех же 5 лет назад? Было другое поведение или просто вы за ним бегали и он женился на вас, потому что вы его любили. Просто только вы знаете истинную причину такого поведения. Всегда есть причина и следствие.
Вы уверенны, что он гуляет с друзьями а не с другой женщиной? Вы пробывали с мужем поговорить на чистоту и серьезно? Спросить, почему такая перемена и в чем причина? Нужно хорошо поговорить и откровенно. Пусть скажет правду - если он вас не любит, так зачем мучать себя и мужа...у вас будет другой шанс, а если это просто временный сбой так сказать, так нужно обоим вам над собой работать и уважать друг друга и находить компромисы.
Поймите, вы нам пишете одну сторону медали, амы не знаем другую..Почему он ищет встречи с друзьями, а не с вами..неужели муж грубит вам постоянно и вытирает об вас ноги? Наверное же не всегда так бывает. Научитесь себя любить. Не бегайте за ним, и он задумается...мужчина начинает понимать что любит, когда теряет..пойдите с подругами тоже погуляйте, оставьте на него ребенка.
це не ви, часом, писали кілька днів тому, що чоловік схильний до випивки, палиння та кредитів? Бережіть себе
ні, не я писала.
Все змінилося в цьому році. Раніше так не було.він міг посидіти з друзями на свята,а зараз кожні вихідні, а інколи й у будні. Я ніколи не лишала дитину на його, щоб піти з подругами.завжди вдома. Якщо ідемо разом кудись, то до бабусі малечу. Завжди телефоную по кілька разів, хвилююся, як затримується на роботі. Запитую про його справи. А він ніколи не телефонує сам, не цікавиться моїми справами. Весною думала, можливо має іншу. поговорили відверто, ніби ні. Каже, що я себе накручую, що все життя він не буде сидіти біля мене. що мені завжди треба його допомога по дому, Йому зручно, що я сиджу вдома з дитиною а він робить, що хоче.
Все змінилося в цьому році. Раніше так не було.він міг посидіти з друзями на свята,а зараз кожні вихідні, а інколи й у будні. Я ніколи не лишала дитину на його, щоб піти з подругами.завжди вдома. Якщо ідемо разом кудись, то до бабусі малечу. Завжди телефоную по кілька разів, хвилююся, як затримується на роботі. Запитую про його справи. А він ніколи не телефонує сам, не цікавиться моїми справами. Весною думала, можливо має іншу. поговорили відверто, ніби ні. Каже, що я себе накручую, що все життя він не буде сидіти біля мене. що мені завжди треба його допомога по дому, Йому зручно, що я сиджу вдома з дитиною а він робить, що хоче.
пусть идет как должно. принесли повестку - пусть задумается, кто его и за какие заслуги будет ждать тут.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу