В Раде зарегистрирован законопроект о лишении свободы на срок до трех лет за критику власти.
Депутат от Народного фронта Константин Матейченко подал в парламент законопроект, согласно которому будет увеличена ответственность за критику действий власти.
Законопроект № 2225 предлагает внести изменения в Уголовный кодекс Украины, согласно которому за «умышленные действия по подрыву авторитета государства и власти» будет усилено наказание, передает Новое время.
«Общественно опасные противоправные деяния, посягающие на авторитет Украины как суверенного государства, публичное унижение, надругательство, осквернение или иные действия, направленные на подрыв авторитета органов государственной власти, местного самоуправления и объединений граждан Украины, и/или циничное, пренебрежительное отношение и неприятие как отдельных структурных элементов системы государственного управления (его соответствующих органов), так и государства в целом должны быть наказаны исправительными работами на срок до двух лет, арестом до двух месяцев или лишением свободы на срок до трех лет», — говорится в законопроекте, опубликованном на сайте парламента.
В пояснительной записке также указано, что законопроект не требует консультаций с общественностью. Вот последняя фраза просто убила.
Депутат от Народного фронта Константин Матейченко подал в парламент законопроект, согласно которому будет увеличена ответственность за критику действий власти.
Законопроект № 2225 предлагает внести изменения в Уголовный кодекс Украины, согласно которому за «умышленные действия по подрыву авторитета государства и власти» будет усилено наказание, передает Новое время.
«Общественно опасные противоправные деяния, посягающие на авторитет Украины как суверенного государства, публичное унижение, надругательство, осквернение или иные действия, направленные на подрыв авторитета органов государственной власти, местного самоуправления и объединений граждан Украины, и/или циничное, пренебрежительное отношение и неприятие как отдельных структурных элементов системы государственного управления (его соответствующих органов), так и государства в целом должны быть наказаны исправительными работами на срок до двух лет, арестом до двух месяцев или лишением свободы на срок до трех лет», — говорится в законопроекте, опубликованном на сайте парламента.
В пояснительной записке также указано, что законопроект не требует консультаций с общественностью. Вот последняя фраза просто убила.
показать весь текст
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про внесення змін
до Кримінального кодексу України
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131)
(щодо захисту та збереження авторитету держави)»
_______________________________________________________
1. Обґрунтування необхідності прийняття акта
Формування правової, соціальної, демократичної української держави за умов сьогодення та зовнішніх й внутрішніх викликів сучасності вимагає постановки перед всім суспільством нових рубежів у своїй організації. Системні трансформації сфери державного управління в загальносоціальному руслі мають обов’язково враховувати й кримінологічну складову, як одну з пріоритетних, що зумовлює необхідність комплексного реформування апарату державного адміністрування на засадах поєднання правової, економічної, ідеологічної та кримінологічної політики. Дане переформатування системи соціального управління, з огляду на ступінь глибини та розгалуженості детермінаційного комплексу сучасної злочинності в Україні, слід здійснювати акцентуючи увагу на винятковій важливості зміцнення авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян шляхом запобігання посяганням на окреслену сферу суспільних відносин. Суспільна небезпечність злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об‘єднань громадян полягає в тому, що вони посягають на суспільні відносини , які забезпечують авторитет і достоїнство органів державної влади України, що публічно виражається у зневажливому, цинічному ставленні до них, паплюженні й неприйнятті їх як таких. Яскравим підтвердженням важливості правового врегулювання даних відносин є сьогоднішня ситуація з викликами нашій державності, територіальній цілісності та суверенітету України через агресію Росії стосовно нашої держави. Адже все це стало можливим через відсутність чітких правових визначень щодо неправомірності дій у сфері підриву авторитету держави, органів влади та її системи вцілому. Саме на цьому підґрунті, з використанням зовнішніх диверсійно-підривних заходів політики Росії, сьогодні й проявились такі явища як сепаратизм, анархія й беззаконня на Сході України та у Криму. Водночас слід зазначити те, що авторитет органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян розглядається як складова частина порядку управління. Тож посягаючи на конкретне – діяльність компетентних органів (публічне їх паплюження, цинічне ставлення до них), певний порядок управління у державі, шкода завдається й абстрактному – авторитету таких органів, де авторитет влади – це властивість класів та інших громадських груп, організацій здійснювати у різних сферах суспільного життя вплив на поведінку соціальної групи або іншої особистості шляхом неформального, ненасильницького впливу, що неминуче тягне за собою розбалансування суспільних відносин, які забезпечують нормальне функціонування органів влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій.
Ініціювання доповнення Кримінального кодексу статтею 339-1. “Умисні дії щодо підриву авторитету держави та її органів влади” спрямоване саме для запобігання й застереження посяганням на авторитет владних органів, а через авторитет і на діяльність цих структур, де авторитет як суспільне відношення становить собою різноманітні форми підпорядкування людей, соціальних груп, класів різним соціальним нормам, правилам, що є одним із засобів організації суспільного і державного життя, підтриманням порядку в суспільстві.
2. Мета і цілі прийняття законодавчого акта
Метою прийняття даної законодавчої ініціативи є доповнення правової класифікації системи злочинів спрямованих проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян, де чітко визначається об‘єкт злочину, що в свою чергу сприятиме більш чіткому визначенню суспільної сутності вчиненого злочину, ступеню його тяжкості, місця в системі злочинів та для вірної його кваліфікації. Серед основних цілей ініціювання доповнень до Кримінального кодексу стосовно кваліфікації умисних дій з підриву авторитету держави та її органів влади слід відзначити їх превентивний характер шляхом призначення кримінальної відповідальності за їх порушення; попередження й запобігання вчиненню інших небезпечних злочинів спрямованих проти основ національної безпеки та громадського порядку. А також, в цілому гармонізуватиме Розділ ХV. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян, Кримінального кодексу України.
3. Загальна характеристика та основні положення акта
Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс статтею яка визначає й кваліфікує злочинність дій спрямованих на підрив авторитету держави та її органів.
4. Стан нормативно-правової бази у вказаній сфері правового регулювання
Основними нормативно-правовими актами у даній сфері правового регулювання є: Конституція України, чинні міжнародні договори і ратифіковані Конвенції по боротьбі з корупцією, Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закони України та Постанови Пленуму Верховного Суду України, що стосуються питань кваліфікації протиправної діяльності при вчиненні злочинів спрямованих на підрив авторитету держави та її органів влади.
5. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо захисту та збереження авторитету держави)» не потребує додаткових витрат із Державного бюджету України.
6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проекту Закону
Прийняття законопроекту сприятиме належній кваліфікації злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян, що дозволить запобігати виникненню колізій при виясненні ступеня суспільної небезпеки й важкості вчиненого злочину, а відповідно, - забезпечити адекватне покарання осіб, винних у вчиненні злочинів направлених проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян щодо відповідальності за злочини у сфері службової і професійної діяльності, пов‘язаної з наданням публічних послуг. Не менш важливим позитивним наслідком прийняття даної законодавчої ініціативи є запобігання посяганням на належну діяльність компетентних органів влади та суспільний лад в цілому, шляхом підриву авторитету України як суверенної держави, що в свою чергу сприятиме попередженню таких важких злочинів як сепаратизм, порушення національної та державної безпеки, злочини проти громадського порядку.
7. Запобігання дискримінації
У проекті Закону відсутні положення, які містять ознаки дискримінації. Проект Закону не потребує проведення громадської антидискримінаційної експертизи.
8. Запобігання корупції
Проект Закону не містить правил та процедур, які можуть становити ризики вчинення корупційних правопорушень.
9. Громадське обговорення
Проект Закону не потребує проведення консультацій з громадськістю.
10. Оцінка регуляторного впливу
Проект Закону не є регуляторним актом, оскільки його положення не спрямовані на правове регулювання відносин між регуляторними органами та суб’єктами господарювання.
Народний депутат України К.МАТЕЙЧЕНКО
до проекту Закону України «Про внесення змін
до Кримінального кодексу України
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131)
(щодо захисту та збереження авторитету держави)»
_______________________________________________________
1. Обґрунтування необхідності прийняття акта
Формування правової, соціальної, демократичної української держави за умов сьогодення та зовнішніх й внутрішніх викликів сучасності вимагає постановки перед всім суспільством нових рубежів у своїй організації. Системні трансформації сфери державного управління в загальносоціальному руслі мають обов’язково враховувати й кримінологічну складову, як одну з пріоритетних, що зумовлює необхідність комплексного реформування апарату державного адміністрування на засадах поєднання правової, економічної, ідеологічної та кримінологічної політики. Дане переформатування системи соціального управління, з огляду на ступінь глибини та розгалуженості детермінаційного комплексу сучасної злочинності в Україні, слід здійснювати акцентуючи увагу на винятковій важливості зміцнення авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян шляхом запобігання посяганням на окреслену сферу суспільних відносин. Суспільна небезпечність злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об‘єднань громадян полягає в тому, що вони посягають на суспільні відносини , які забезпечують авторитет і достоїнство органів державної влади України, що публічно виражається у зневажливому, цинічному ставленні до них, паплюженні й неприйнятті їх як таких. Яскравим підтвердженням важливості правового врегулювання даних відносин є сьогоднішня ситуація з викликами нашій державності, територіальній цілісності та суверенітету України через агресію Росії стосовно нашої держави. Адже все це стало можливим через відсутність чітких правових визначень щодо неправомірності дій у сфері підриву авторитету держави, органів влади та її системи вцілому. Саме на цьому підґрунті, з використанням зовнішніх диверсійно-підривних заходів політики Росії, сьогодні й проявились такі явища як сепаратизм, анархія й беззаконня на Сході України та у Криму. Водночас слід зазначити те, що авторитет органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян розглядається як складова частина порядку управління. Тож посягаючи на конкретне – діяльність компетентних органів (публічне їх паплюження, цинічне ставлення до них), певний порядок управління у державі, шкода завдається й абстрактному – авторитету таких органів, де авторитет влади – це властивість класів та інших громадських груп, організацій здійснювати у різних сферах суспільного життя вплив на поведінку соціальної групи або іншої особистості шляхом неформального, ненасильницького впливу, що неминуче тягне за собою розбалансування суспільних відносин, які забезпечують нормальне функціонування органів влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій.
Ініціювання доповнення Кримінального кодексу статтею 339-1. “Умисні дії щодо підриву авторитету держави та її органів влади” спрямоване саме для запобігання й застереження посяганням на авторитет владних органів, а через авторитет і на діяльність цих структур, де авторитет як суспільне відношення становить собою різноманітні форми підпорядкування людей, соціальних груп, класів різним соціальним нормам, правилам, що є одним із засобів організації суспільного і державного життя, підтриманням порядку в суспільстві.
2. Мета і цілі прийняття законодавчого акта
Метою прийняття даної законодавчої ініціативи є доповнення правової класифікації системи злочинів спрямованих проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян, де чітко визначається об‘єкт злочину, що в свою чергу сприятиме більш чіткому визначенню суспільної сутності вчиненого злочину, ступеню його тяжкості, місця в системі злочинів та для вірної його кваліфікації. Серед основних цілей ініціювання доповнень до Кримінального кодексу стосовно кваліфікації умисних дій з підриву авторитету держави та її органів влади слід відзначити їх превентивний характер шляхом призначення кримінальної відповідальності за їх порушення; попередження й запобігання вчиненню інших небезпечних злочинів спрямованих проти основ національної безпеки та громадського порядку. А також, в цілому гармонізуватиме Розділ ХV. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян, Кримінального кодексу України.
3. Загальна характеристика та основні положення акта
Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс статтею яка визначає й кваліфікує злочинність дій спрямованих на підрив авторитету держави та її органів.
4. Стан нормативно-правової бази у вказаній сфері правового регулювання
Основними нормативно-правовими актами у даній сфері правового регулювання є: Конституція України, чинні міжнародні договори і ратифіковані Конвенції по боротьбі з корупцією, Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закони України та Постанови Пленуму Верховного Суду України, що стосуються питань кваліфікації протиправної діяльності при вчиненні злочинів спрямованих на підрив авторитету держави та її органів влади.
5. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо захисту та збереження авторитету держави)» не потребує додаткових витрат із Державного бюджету України.
6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проекту Закону
Прийняття законопроекту сприятиме належній кваліфікації злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян, що дозволить запобігати виникненню колізій при виясненні ступеня суспільної небезпеки й важкості вчиненого злочину, а відповідно, - забезпечити адекватне покарання осіб, винних у вчиненні злочинів направлених проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян щодо відповідальності за злочини у сфері службової і професійної діяльності, пов‘язаної з наданням публічних послуг. Не менш важливим позитивним наслідком прийняття даної законодавчої ініціативи є запобігання посяганням на належну діяльність компетентних органів влади та суспільний лад в цілому, шляхом підриву авторитету України як суверенної держави, що в свою чергу сприятиме попередженню таких важких злочинів як сепаратизм, порушення національної та державної безпеки, злочини проти громадського порядку.
7. Запобігання дискримінації
У проекті Закону відсутні положення, які містять ознаки дискримінації. Проект Закону не потребує проведення громадської антидискримінаційної експертизи.
8. Запобігання корупції
Проект Закону не містить правил та процедур, які можуть становити ризики вчинення корупційних правопорушень.
9. Громадське обговорення
Проект Закону не потребує проведення консультацій з громадськістю.
10. Оцінка регуляторного впливу
Проект Закону не є регуляторним актом, оскільки його положення не спрямовані на правове регулювання відносин між регуляторними органами та суб’єктами господарювання.
Народний депутат України К.МАТЕЙЧЕНКО
Кристалина• 01 марта 2015
Ответ дляyeseniy@
шло бы своим чередом,выбрали бы нормального президента и страна была бы живая и целая..
Озвучьте, пожалуйста, кого Вы имеете ввиду?
Кристалина• 01 марта 2015
Ответ дляMrsProf
вы написали, что известны мои взгляды - или это вы писали не обо мне?
разница в том, что вы предлагаете мне майданить, а я еще с 2004го уяснила, что майданы - это исключительно оплаченный инструмент для тех, кому надо забраться повыше
нас попользовани в 2004м
вас попользовали в 2014м
я выводы сделала, а вы нет
и благодаря вам, верящим в площадную демократию, очередные мерзавцы займут теплые кресла через месяц, год или пять лет - не знаю когда
разница в том, что вы предлагаете мне майданить, а я еще с 2004го уяснила, что майданы - это исключительно оплаченный инструмент для тех, кому надо забраться повыше
нас попользовани в 2004м
вас попользовали в 2014м
я выводы сделала, а вы нет
и благодаря вам, верящим в площадную демократию, очередные мерзавцы займут теплые кресла через месяц, год или пять лет - не знаю когда
Насчет исключительно проплаченного майдана Вы погорячились, меня вообще удивляет категоричность людей, которых там не было (или Вы из Запорожья увидели проплаты?), но авторитетно заявляют про печеньки. Но я Вам возражу - очень много людей там стояло как раз по идейным соображениям, другое дело, что у них не хватило элементарно продумать последствия своих, казалось бы благих дествий - на кого можно заменить казнокрада януковоща? Ведь ни тогда, ни сейчас у нас нет политической элиты, которая радеет о народе, а не про свои капиталы, и в ближайшей перспективе такие политики не предвидятся, имхо, это тупик, мы живем в эпоху расцвета пиздеца и безнадеги, увы.
Кристалина• 01 марта 2015
Ответ дляirina _d
им просто не объяснили, что Вселенная не воспринимает частичку ’не’, вот и поличили результат с точностью до наоборот
Да перестаньте уже ругать Европу, она-то как раз меньше всего виновата в наших бедах, более того, Запад регулярно нам даёт материальную помощь, то на медицину, то на реконструкцию дорог, то на коммунальное хозяйство и т.д. и т.п. и просит нас, ребята, проводите реформы, развивайте промышленность, вылезайте из задницы и главное, ПЕРЕСТАНЬТЕ ВОРОВАТЬ, потому что все эти транши распиливают до того, как они поступают на целевое назначение, у нас страна - коррупционная помойка, в нее сколько не забрось инвестиций, все-равно дороги будут дырявые, а судьи продажные, так что хватит все сваливать на Европу и США.
Ответ дляКристалина
Да перестаньте уже ругать Европу, она-то как раз меньше всего виновата в наших бедах, более того, Запад регулярно нам даёт материальную помощь, то на медицину, то на реконструкцию дорог, то на коммунальное хозяйство и т.д. и т.п. и просит нас, ребята, проводите реформы, развивайте промышленность, вылезайте из задницы и главное, ПЕРЕСТАНЬТЕ ВОРОВАТЬ, потому что все эти транши распиливают до того, как они поступают на целевое назначение, у нас страна - коррупционная помойка, в нее сколько не забрось инвестиций, все-равно дороги будут дырявые, а судьи продажные, так что хватит все сваливать на Европу и США.
Вы о чем-то своем, что ли ? Я хоть слово написала в сторону Европы ?
Если это по поводу фото, так речь не о Европе в моем комменте была
Если это по поводу фото, так речь не о Европе в моем комменте была
Кристалина• 01 марта 2015
Ответ дляirina _d
Вы о чем-то своем, что ли ? Я хоть слово написала в сторону Европы ?
Если это по поводу фото, так речь не о Европе в моем комменте была
Если это по поводу фото, так речь не о Европе в моем комменте была
ок, тогда извините, показалось.
Ответ дляbelnataha
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про внесення змін
до Кримінального кодексу України
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131)
(щодо захисту та збереження авторитету держави)»
_______________________________________________________
1. Обґрунтування необхідності прийняття акта
Формування правової, соціальної, демократичної української держави за умов сьогодення та зовнішніх й внутрішніх викликів сучасності вимагає постановки перед всім суспільством нових рубежів у своїй організації. Системні трансформації сфери державного управління в загальносоціальному руслі мають обов’язково враховувати й кримінологічну складову, як одну з пріоритетних, що зумовлює необхідність комплексного реформування апарату державного адміністрування на засадах поєднання правової, економічної, ідеологічної та кримінологічної політики. Дане переформатування системи соціального управління, з огляду на ступінь глибини та розгалуженості детермінаційного комплексу сучасної злочинності в Україні, слід здійснювати акцентуючи увагу на винятковій важливості зміцнення авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян шляхом запобігання посяганням на окреслену сферу суспільних відносин. Суспільна небезпечність злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об‘єднань громадян полягає в тому, що вони посягають на суспільні відносини , які забезпечують авторитет і достоїнство органів державної влади України, що публічно виражається у зневажливому, цинічному ставленні до них, паплюженні й неприйнятті їх як таких. Яскравим підтвердженням важливості правового врегулювання даних відносин є сьогоднішня ситуація з викликами нашій державності, територіальній цілісності та суверенітету України через агресію Росії стосовно нашої держави. Адже все це стало можливим через відсутність чітких правових визначень щодо неправомірності дій у сфері підриву авторитету держави, органів влади та її системи вцілому. Саме на цьому підґрунті, з використанням зовнішніх диверсійно-підривних заходів політики Росії, сьогодні й проявились такі явища як сепаратизм, анархія й беззаконня на Сході України та у Криму. Водночас слід зазначити те, що авторитет органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян розглядається як складова частина порядку управління. Тож посягаючи на конкретне – діяльність компетентних органів (публічне їх паплюження, цинічне ставлення до них), певний порядок управління у державі, шкода завдається й абстрактному – авторитету таких органів, де авторитет влади – це властивість класів та інших громадських груп, організацій здійснювати у різних сферах суспільного життя вплив на поведінку соціальної групи або іншої особистості шляхом неформального, ненасильницького впливу, що неминуче тягне за собою розбалансування суспільних відносин, які забезпечують нормальне функціонування органів влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій.
Ініціювання доповнення Кримінального кодексу статтею 339-1. “Умисні дії щодо підриву авторитету держави та її органів влади” спрямоване саме для запобігання й застереження посяганням на авторитет владних органів, а через авторитет і на діяльність цих структур, де авторитет як суспільне відношення становить собою різноманітні форми підпорядкування людей, соціальних груп, класів різним соціальним нормам, правилам, що є одним із засобів організації суспільного і державного життя, підтриманням порядку в суспільстві.
2. Мета і цілі прийняття законодавчого акта
Метою прийняття даної законодавчої ініціативи є доповнення правової класифікації системи злочинів спрямованих проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян, де чітко визначається об‘єкт злочину, що в свою чергу сприятиме більш чіткому визначенню суспільної сутності вчиненого злочину, ступеню його тяжкості, місця в системі злочинів та для вірної його кваліфікації. Серед основних цілей ініціювання доповнень до Кримінального кодексу стосовно кваліфікації умисних дій з підриву авторитету держави та її органів влади слід відзначити їх превентивний характер шляхом призначення кримінальної відповідальності за їх порушення; попередження й запобігання вчиненню інших небезпечних злочинів спрямованих проти основ національної безпеки та громадського порядку. А також, в цілому гармонізуватиме Розділ ХV. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян, Кримінального кодексу України.
3. Загальна характеристика та основні положення акта
Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс статтею яка визначає й кваліфікує злочинність дій спрямованих на підрив авторитету держави та її органів.
4. Стан нормативно-правової бази у вказаній сфері правового регулювання
Основними нормативно-правовими актами у даній сфері правового регулювання є: Конституція України, чинні міжнародні договори і ратифіковані Конвенції по боротьбі з корупцією, Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закони України та Постанови Пленуму Верховного Суду України, що стосуються питань кваліфікації протиправної діяльності при вчиненні злочинів спрямованих на підрив авторитету держави та її органів влади.
5. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо захисту та збереження авторитету держави)» не потребує додаткових витрат із Державного бюджету України.
6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проекту Закону
Прийняття законопроекту сприятиме належній кваліфікації злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян, що дозволить запобігати виникненню колізій при виясненні ступеня суспільної небезпеки й важкості вчиненого злочину, а відповідно, - забезпечити адекватне покарання осіб, винних у вчиненні злочинів направлених проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян щодо відповідальності за злочини у сфері службової і професійної діяльності, пов‘язаної з наданням публічних послуг. Не менш важливим позитивним наслідком прийняття даної законодавчої ініціативи є запобігання посяганням на належну діяльність компетентних органів влади та суспільний лад в цілому, шляхом підриву авторитету України як суверенної держави, що в свою чергу сприятиме попередженню таких важких злочинів як сепаратизм, порушення національної та державної безпеки, злочини проти громадського порядку.
7. Запобігання дискримінації
У проекті Закону відсутні положення, які містять ознаки дискримінації. Проект Закону не потребує проведення громадської антидискримінаційної експертизи.
8. Запобігання корупції
Проект Закону не містить правил та процедур, які можуть становити ризики вчинення корупційних правопорушень.
9. Громадське обговорення
Проект Закону не потребує проведення консультацій з громадськістю.
10. Оцінка регуляторного впливу
Проект Закону не є регуляторним актом, оскільки його положення не спрямовані на правове регулювання відносин між регуляторними органами та суб’єктами господарювання.
Народний депутат України К.МАТЕЙЧЕНКО
до проекту Закону України «Про внесення змін
до Кримінального кодексу України
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131)
(щодо захисту та збереження авторитету держави)»
_______________________________________________________
1. Обґрунтування необхідності прийняття акта
Формування правової, соціальної, демократичної української держави за умов сьогодення та зовнішніх й внутрішніх викликів сучасності вимагає постановки перед всім суспільством нових рубежів у своїй організації. Системні трансформації сфери державного управління в загальносоціальному руслі мають обов’язково враховувати й кримінологічну складову, як одну з пріоритетних, що зумовлює необхідність комплексного реформування апарату державного адміністрування на засадах поєднання правової, економічної, ідеологічної та кримінологічної політики. Дане переформатування системи соціального управління, з огляду на ступінь глибини та розгалуженості детермінаційного комплексу сучасної злочинності в Україні, слід здійснювати акцентуючи увагу на винятковій важливості зміцнення авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян шляхом запобігання посяганням на окреслену сферу суспільних відносин. Суспільна небезпечність злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об‘єднань громадян полягає в тому, що вони посягають на суспільні відносини , які забезпечують авторитет і достоїнство органів державної влади України, що публічно виражається у зневажливому, цинічному ставленні до них, паплюженні й неприйнятті їх як таких. Яскравим підтвердженням важливості правового врегулювання даних відносин є сьогоднішня ситуація з викликами нашій державності, територіальній цілісності та суверенітету України через агресію Росії стосовно нашої держави. Адже все це стало можливим через відсутність чітких правових визначень щодо неправомірності дій у сфері підриву авторитету держави, органів влади та її системи вцілому. Саме на цьому підґрунті, з використанням зовнішніх диверсійно-підривних заходів політики Росії, сьогодні й проявились такі явища як сепаратизм, анархія й беззаконня на Сході України та у Криму. Водночас слід зазначити те, що авторитет органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян розглядається як складова частина порядку управління. Тож посягаючи на конкретне – діяльність компетентних органів (публічне їх паплюження, цинічне ставлення до них), певний порядок управління у державі, шкода завдається й абстрактному – авторитету таких органів, де авторитет влади – це властивість класів та інших громадських груп, організацій здійснювати у різних сферах суспільного життя вплив на поведінку соціальної групи або іншої особистості шляхом неформального, ненасильницького впливу, що неминуче тягне за собою розбалансування суспільних відносин, які забезпечують нормальне функціонування органів влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій.
Ініціювання доповнення Кримінального кодексу статтею 339-1. “Умисні дії щодо підриву авторитету держави та її органів влади” спрямоване саме для запобігання й застереження посяганням на авторитет владних органів, а через авторитет і на діяльність цих структур, де авторитет як суспільне відношення становить собою різноманітні форми підпорядкування людей, соціальних груп, класів різним соціальним нормам, правилам, що є одним із засобів організації суспільного і державного життя, підтриманням порядку в суспільстві.
2. Мета і цілі прийняття законодавчого акта
Метою прийняття даної законодавчої ініціативи є доповнення правової класифікації системи злочинів спрямованих проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян, де чітко визначається об‘єкт злочину, що в свою чергу сприятиме більш чіткому визначенню суспільної сутності вчиненого злочину, ступеню його тяжкості, місця в системі злочинів та для вірної його кваліфікації. Серед основних цілей ініціювання доповнень до Кримінального кодексу стосовно кваліфікації умисних дій з підриву авторитету держави та її органів влади слід відзначити їх превентивний характер шляхом призначення кримінальної відповідальності за їх порушення; попередження й запобігання вчиненню інших небезпечних злочинів спрямованих проти основ національної безпеки та громадського порядку. А також, в цілому гармонізуватиме Розділ ХV. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян, Кримінального кодексу України.
3. Загальна характеристика та основні положення акта
Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс статтею яка визначає й кваліфікує злочинність дій спрямованих на підрив авторитету держави та її органів.
4. Стан нормативно-правової бази у вказаній сфері правового регулювання
Основними нормативно-правовими актами у даній сфері правового регулювання є: Конституція України, чинні міжнародні договори і ратифіковані Конвенції по боротьбі з корупцією, Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закони України та Постанови Пленуму Верховного Суду України, що стосуються питань кваліфікації протиправної діяльності при вчиненні злочинів спрямованих на підрив авторитету держави та її органів влади.
5. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо захисту та збереження авторитету держави)» не потребує додаткових витрат із Державного бюджету України.
6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проекту Закону
Прийняття законопроекту сприятиме належній кваліфікації злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян, що дозволить запобігати виникненню колізій при виясненні ступеня суспільної небезпеки й важкості вчиненого злочину, а відповідно, - забезпечити адекватне покарання осіб, винних у вчиненні злочинів направлених проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян щодо відповідальності за злочини у сфері службової і професійної діяльності, пов‘язаної з наданням публічних послуг. Не менш важливим позитивним наслідком прийняття даної законодавчої ініціативи є запобігання посяганням на належну діяльність компетентних органів влади та суспільний лад в цілому, шляхом підриву авторитету України як суверенної держави, що в свою чергу сприятиме попередженню таких важких злочинів як сепаратизм, порушення національної та державної безпеки, злочини проти громадського порядку.
7. Запобігання дискримінації
У проекті Закону відсутні положення, які містять ознаки дискримінації. Проект Закону не потребує проведення громадської антидискримінаційної експертизи.
8. Запобігання корупції
Проект Закону не містить правил та процедур, які можуть становити ризики вчинення корупційних правопорушень.
9. Громадське обговорення
Проект Закону не потребує проведення консультацій з громадськістю.
10. Оцінка регуляторного впливу
Проект Закону не є регуляторним актом, оскільки його положення не спрямовані на правове регулювання відносин між регуляторними органами та суб’єктами господарювання.
Народний депутат України К.МАТЕЙЧЕНКО
К чему это? Власть которая работает для народа, в объяснениях не нуждается.
Ответ дляКристалина
Да перестаньте уже ругать Европу, она-то как раз меньше всего виновата в наших бедах, более того, Запад регулярно нам даёт материальную помощь, то на медицину, то на реконструкцию дорог, то на коммунальное хозяйство и т.д. и т.п. и просит нас, ребята, проводите реформы, развивайте промышленность, вылезайте из задницы и главное, ПЕРЕСТАНЬТЕ ВОРОВАТЬ, потому что все эти транши распиливают до того, как они поступают на целевое назначение, у нас страна - коррупционная помойка, в нее сколько не забрось инвестиций, все-равно дороги будут дырявые, а судьи продажные, так что хватит все сваливать на Европу и США.
Девушка о Европе не писала.
А деньги дают из чистого альтруизма?
А деньги дают из чистого альтруизма?
Кристалина• 01 марта 2015
Ответ дляКиралим
Девушка о Европе не писала.
А деньги дают из чистого альтруизма?
А деньги дают из чистого альтруизма?
Мы с девушкой это уже обсудили, спасибо.
Про альтруизм - думаю, что нет. У вас по этому есть предположения - поделитесь.
Про альтруизм - думаю, что нет. У вас по этому есть предположения - поделитесь.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу