Вже в Польщі з березня 2022. Мені особисто дуже страшно за дитину, і знаючи свій є оцінний стан, я б не витримала постійного страху. Вже обжилися в Польші, і як би чоловік міг би виїхати , переїхали б назавжди. Але, багато факторів... а суть одна, сім’я не разом. .. не можу так вже. Єдине що з роботи пішла... хотіла шукати іншу, але дуже хочу додому. Просто в п набридло одній.... син без батька дорослішає.. і хочу все кинути і повернутися . Питаю без різних там підкова, бо стан моральний дуже тяжкий. Чи варто повертатися з дитиною. Миколаївська область. В місті тривоги часто, але більш менш, місто живе. До чого чекати, до якого місяця? І чи чекати взагалі ....
105
0
Я бы не возвращался, сидите до тех пор, пока война не закончится. Подумайте о безопасности ребенка и себя. Крайне! не рекомендую возвращатся.
8
Це вже ближче до Кіровоградської області. Ситуація відносно країни доволі спокійна і загрози такі ж, як в Києві чи Львові
18
Вы понимаете, что нам тут все равно, вернетесь вы или нет? Как я могу советовать вам? Я заграницу не выезжала, хотя муж выездной. Мы с апреля в Киеве, нам норм. Поэтому я вам объективно не могу советовать.
22
Вже в Миколаїв знайомі вертаються. Жаліються на воду. В Первомайську не все так сумно, була там недавно
5
Я в Київ повернулася у серпні, не шкодувала ані разу, дуже задоволена, діти-підлітки також. Але це моє життя, моя відповідальність.
У вас все своє, ніхто за вас приймати рішення не буде.
У вас все своє, ніхто за вас приймати рішення не буде.
12
Автор, чувствуется что Вам там мучительно. Возвращайтесь. Может по возможности на ЗУ. Тут уже такой период начался, что не играет роль до лета Вы ждать будете или до осени
4
Люди різні, відчувають і проживають по-різному. Міста різні. Родини різні.
Як правильно, не знає ніхто.
Загалом, ті, хто залишився, вже звикли до нових умов життя, мешканцями Миколаєва (Харкова, Одеси, Києва тощо) ситуація сприймається менш трагічно, ніж тими, хто виїхав рік назад.
Вам шлях сприйняття і подолання страхів доведеться проходити з початку, чи потрібно це вам, знаєте лише ви
Як правильно, не знає ніхто.
Загалом, ті, хто залишився, вже звикли до нових умов життя, мешканцями Миколаєва (Харкова, Одеси, Києва тощо) ситуація сприймається менш трагічно, ніж тими, хто виїхав рік назад.
Вам шлях сприйняття і подолання страхів доведеться проходити з початку, чи потрібно це вам, знаєте лише ви
11
Я такая же как Вы. Тоже с Польшой, квартирой, подружками))) Все неплохо , если со стороны смотреть. Муж был на фронте, сейчас перевёлся в Киев. Я сейчас с детьми на вокзале в Пшемышле, ждём поезд. Еду в разведку на 10 дней. Посмотрю как обстановка, узнаю о своей предыдущей работе. Вообщще, планирую, что дети доучатся до конца июня и будем в июле возвращаться в Киев. Думаю что-то решится в военном плане, ну либо останется как есть. Если будет не хуже, чем сейчас, то возвращаемся. Но я Вас понимаю, везти детей в войну, и не важно в какой регион, это странно. Темболее имея полностью налаженный быт.
15
Вы откуда ?
В Киеве полно мам с грудными детьми в колясках и никто не боится , а вы прям ужасы описываете .
И явно же не из приграничного города
В Киеве полно мам с грудными детьми в колясках и никто не боится , а вы прям ужасы описываете .
И явно же не из приграничного города
17
Так в мае же контрнаступ. Лучше переждите
Вон Соловьев сегодня опять призвал нанести удар ядерным оружием по Украине:
«Зачем мы ждём контрнаступления? Нанести удар тактическим ядерным оружием по местам дислокации и расположения. По центрам принятия решений в Украине».
Вон Соловьев сегодня опять призвал нанести удар ядерным оружием по Украине:
«Зачем мы ждём контрнаступления? Нанести удар тактическим ядерным оружием по местам дислокации и расположения. По центрам принятия решений в Украине».
1
Вам нічим не допоможе чужий досвід. Люди різні. Хтось може міцно спати, коли у декількох кілометрах працює артилерія, а хтось в істерить під час тривоги у сусідній області
9
У вас в місті, здається, жодного прильоту не було. І коли скрізь виключали світло, то в Первомайську лише годинки на 2.
11
Тому кто живет в регулярно обстреливанном городе трудно что либо советовать. Мы, взрослые , можем жить и приспосабливаться. Но нужно ли это детям? Что им там делать ? У меня дочь подросток и я не хочу везти ее в Харьков. Не боюсь, а просто это не жизнь для подростков, когда самое главное в таком возрасте социализация. Сама сижу думаю как поступить.
2
Я вас розумію, я теж поверталася в тил, бо набридло самій бути, але досі не впевнена що вірно зробила. Від тривог ще тіпає, хоча більшості вже все-одно. У вас Миколаївська обл, не знаю, як на мене дуже ризиковано... Пріоритет все ж безпека дитини. Почекайте, можливо, пару місяців, раптом почнеться наш наступ, може бути гаряче...
1
Комментарии к ответу