Пыхтелка• 28 октября 2015
Как же меня все достало...
Меня все раздражает вокруг... даже собственные дети. В последнее время часто на них срываюсь по мелочам. Я не бегу смотреть что случилось, если кто-то из них заплакал, мне не хочется их жалеть... Мне вообще ничего не хочется, я устала от них. Что я за мать, которая не любит своих детей?? Понимаю, что веду себя по отношению к ним жестоко и это отразится на них, но ничего не могу с собой поделать. Получается замкнутый круг, я на них кричу, от этого они тоже начинают плакать, меня это выводит из себя. Муж меня не понимает вообще в этом плане, он не понимает что такое сидеть дома с двумя детьми (старшей 3,5 года, младшему 1год) еще и поубирать в квартире, приготовить покушать, покормить детей, выйти на прогулку, спать уложить... Он думает что я дома отдыхаю с детьми, а он на работе очень сильно устает. Причем на работу он идет часам к 11:00 т.к. до 9:00 он спит, и соответственно возвращается с работы к 21:00 уставший. На выходных ему хочется отдохнуть с друзьями и я опять остаюсь одна с детьми. Я уже мечтаю выйти на работу, чтобы освободиться от этого всего. Задумывалась о няне, но с нашими доходами будет тяжело себе это позволить. Хотела бы сходить к психотерапевту, пока в поисках толкового специалиста...
Тему создала чтобы кому-то выговориться, не могу в себе уже все держать, накипело...
Тему создала чтобы кому-то выговориться, не могу в себе уже все держать, накипело...
18
0
Я такая же. С одним ребенком, а тоже задерганная и задроченная.
Но у меня муж понятливый. Месяц назад оставила его до обеда с малым, пришла, а он такой ’наконецто!! Я пойду на работу, ОТДОХНУ там!’. После этого вечером ребенок на нем...
Но у меня муж понятливый. Месяц назад оставила его до обеда с малым, пришла, а он такой ’наконецто!! Я пойду на работу, ОТДОХНУ там!’. После этого вечером ребенок на нем...
напрягайте мужа, привелкайте бабушке, берите няню почасово - как угодно дайте себе ОТДОХНУТЬ хоть немного
Рядом только мама мужа, но она такая бестолковая по отношению к детям, после одного случая я ей больше не доверяю детей.
У Вас есть возможность хоть на 2 дня отдать детей к бабушкам? Если есть, только отдых, только ВЫ и только попробуйте убираться и готовить. Вам будет этих 2 х дней достаточно,чтобы прийти в себя. Мы женщины сильные. Потом на какое-то время легче станет. Я отдыхала на улице,когда ребенок сам находил себе занятие. Поэтому с маленьким гуляла по 3 час. Дома ехала крыша. Вообще сочувствую, мамочки с такими маленькими детками героини.
Я тоже как аниматор-повар-уборщица-медсестра-врач в одном флаконе и каждый день. Эмоциональное перегорание конкретное. Хочу на работу.
А якщо взагалі дітей не народжувати, то ще класніше буде. Можна пропердіти (вибачте, нічого особистого) все своє життя в своє ж задоволення... В мене діти вже дослі, пізно про щось таке й думати, а якби повернути час, то народила б ще, не задумуючись... Головне правильно розподілити час...
а я бы не сказала,что мне сейчас легче-вторую неделю хожу на работу,сын в саду,постоянно плачет,и я рыдаю,теперь себя вену за то что вышла на работу,а может еще рано его оставлять(ему 2.2)
ну в мене ваша ситуація з одного боку - і взагалі інакша постановка пріорітетів з другого.
діти 4 і 5 р ( старша в цьому році пішла в 1 клас, ну це окрема історія). я працюю з пів року молодшому. працюю вдома. заробляю прекрасно ( по нармах нашого містечка таку зп мають одиниці). в чоловіка дуже відповідальна робота - постійно напруженаЮ, але більше ніж перспективна, ну і масса контактів, які треба підтримувати.
діти втомлюють, але не так як вас, я іноді беру паузу, не відповідаю зразу на питання і тд, пояснюю, що обдумаю, тоді обговорим. чим старші стають діти, тим більше уваги вони потребують - не хочеться виростити щось бездушне і егоїстичне чи непристосоване до життя. якщо що - інстинкт мами в мене мало виражений - всі моменти виховні мушу обдумувать - інтуїтивно не знаю, як правильно. чоловік весь вільний час приділяє нам. навіть досить часто на неформальні ділові зустрічі забирає дітей. побут на мені завжди, але якщо скажу - звари сам борщ і покорми дітей - зварить))
мені подобається, як я живу. зараз думаєм над 3 дитиною;)
вашу ситуацію від моєї відрізняє наступне - незрозуміла позиція чоловіка ( яка зумовлена в великій мірі тим, що ви ніякого власного доходу не маєте і як фахівець не розвиваєтесь, а це суттєво), небажання відноситись до дітей на рівних - ви намагаєтесь керувати процесом, а не підсказувати. з дітьми старше 3-4 місяців так не можна, як на мене. ну і невміння організовувати свій час. якщо це виправити - все буде ок. вибачте за прямоту.
діти 4 і 5 р ( старша в цьому році пішла в 1 клас, ну це окрема історія). я працюю з пів року молодшому. працюю вдома. заробляю прекрасно ( по нармах нашого містечка таку зп мають одиниці). в чоловіка дуже відповідальна робота - постійно напруженаЮ, але більше ніж перспективна, ну і масса контактів, які треба підтримувати.
діти втомлюють, але не так як вас, я іноді беру паузу, не відповідаю зразу на питання і тд, пояснюю, що обдумаю, тоді обговорим. чим старші стають діти, тим більше уваги вони потребують - не хочеться виростити щось бездушне і егоїстичне чи непристосоване до життя. якщо що - інстинкт мами в мене мало виражений - всі моменти виховні мушу обдумувать - інтуїтивно не знаю, як правильно. чоловік весь вільний час приділяє нам. навіть досить часто на неформальні ділові зустрічі забирає дітей. побут на мені завжди, але якщо скажу - звари сам борщ і покорми дітей - зварить))
мені подобається, як я живу. зараз думаєм над 3 дитиною;)
вашу ситуацію від моєї відрізняє наступне - незрозуміла позиція чоловіка ( яка зумовлена в великій мірі тим, що ви ніякого власного доходу не маєте і як фахівець не розвиваєтесь, а це суттєво), небажання відноситись до дітей на рівних - ви намагаєтесь керувати процесом, а не підсказувати. з дітьми старше 3-4 місяців так не можна, як на мене. ну і невміння організовувати свій час. якщо це виправити - все буде ок. вибачте за прямоту.
Спасибо за Ваш пример. Да, с организацией времени у меня проблема, но это связано с моей работой, я работаю на дому и время, которое нужно уделить работе не нормировано. Хотя это наверное мои отговорки... На счет отношений с детьми согласна, хотелось бы научиться общаться на равных. У меня не всегда такое состояние как сейчас, в периоды затишья я стараюсь, но не всегда получается.
На счет позиции мужа, скорее всего он просто так воспитан, в его семье все было на маминых плечах. Возможно мое состояние еще усугубляет обида на мужа(из-за его нежелания помогать)...
На счет позиции мужа, скорее всего он просто так воспитан, в его семье все было на маминых плечах. Возможно мое состояние еще усугубляет обида на мужа(из-за его нежелания помогать)...
А если муж не гоняется а бабушки или далеко или пожилын-больные-работают или просто НЕ ХОТЯТ тянуть на себе 2-х таких маленьких детей! Они своих вырастили!!! Давайте ВЫ прийдите и помогите автору.... а то за чужой счет ВСЕ добрые :(( По-теме меня так замучал 1!! ребенок без всякой помощи что о втором не думаю вообще...И советчиков-родственников которые за 10 лет только фотографировались с ребенком раз в год посылаю далеко и советы старшая почти выросла и буде нянькой прошу оставить при себе... Успокоительное и ПАХАТЬ дальше :((( С подводной лодки не убежишь :(
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу