Ноктюрн!

Это не моё!Стырила на Фейсбуке.Смеялась долго и Вам того желаю!



Ноктюрн
Прокурор сидів в броньованій квартірі, на броньованій вулиці, в броньованому кріслі, вкритий броньованим плєдом… Пив броньований чай з броньованого чайника і дивився броньований серіал з броньованого тепловізора…
Було скучно. Арестовувать в цій країні було абсолютно нікого… То родичі, то друзі, то нельзя, то повтікали…
Внізапно прокурору прийшла в голову геніальна мисль…Він встав, підійшов до столу і набрав на броньованому телефоні броньовану кнопку номер Один!
- Я от шо подумав, пане президенте, - А може Кравчука? Дєло “Бласко”, общественний резонанс так-сказать, і возмєздіє і чувство справедливості!
- Ні, - лаконічно сказали з того конця проводу
- А чіво?
- Кравчук – президент! Не можна трогать президентів, ні дєйствующих, ні прошлих ні даже будущих… Президент - це навсігда!
- А, - согласився прокурор
- То може Плюща?
- Плющ помер давно, - сказала трубка
- Ну то й шо?, - спитав прокурор
- Лягай спать іди – відповіла трубка номер Один!
-
- От я дебіл, - подумав прокурор… Підійшов до столу, взяв з нього канхвету “Корівка”, вмокнув в кетчуп і пожував без апетіта…
По полу прокурорової квартіри устало ходила сонна муха. – Шо? Не здохла ше? – спитав прокурор? – Нє, - відповіла муха… - Скоро здохнеш, - запевнив прокурор… - Я знаю, - відповіла муха…
В броньоване вікно глухо і часто лупили снайперські кулі, а потім падали на землю, їх там збирали голодні і худі ворони… - Лучше чєм нічєво, - казали ворони одна одній, самообманиваясь...
- Осінь, - догадався прокурор…