парИла я парИла• 20 июля 2017
Ви спілкуєтеся зі своїми братами чи сестрами?
Я в дуже хороших стосунках зі своєю сестрою і мій чоловік зі своєю сестрою теж. Ми багато часу проводимо разом. Вони мої справжні подруги. Я би хотіла, коли мої діти виростуть, щоб у них теж залишилися хороші стосунки.
У нашій сім´ї просто недавно сталася така неприємна ситуація: помер брат свекрухи, з яким вона до того не спілкувалася роками. Вони посварилися через житло їхніх батьків. Батько моєї свекрухи був партійним працівником і мав особистий будинок в обласному центрі, правда після виходу на пенсію і розпаду союзу вони збідніли, але своїх дітей житлом цей дідусь забезпечив по-повній (синові і дочці трикімнатну квартиру). Тобто ні в кого не було причини скаржитися. Але от цей будинок, ще за життя бабусі чоловіка за нього розгорілася справжня боротьба. Дружина брата моєї свекрухи зробила все можливе і неможливе, законне і не дуже, щоб цей будинок дістався тільки їм. Свекруха дуже образилася і перестала з ними спілкуватися. Навіть коли брат уже дуже захворів, вона не поїхала в лікарню, щоб помиритися.
Мені це дуже неприємно, я вважаю, що жодні матеріальні цінності не можуть бути причиною не спілкуватися з рідною людиною. Свекруха каже, що у них були хороші стосунки з братом, просто вмішалася його дружина. Я нікого в цій ситуації не засуджую, просто думаю про майбутнє.
Дуже не хочу, щоб мої діти перестали колись спілкуватися між собою, або сварилися з якихось причин коли стануть дорослими.
Тут я часто читала про те як дорослі люди ображаються на своїх братів чи сестер саме через якісь матеріальні блага, через те, кому більше допомагають батьки. Невже воно того варте?
У нашій сім´ї просто недавно сталася така неприємна ситуація: помер брат свекрухи, з яким вона до того не спілкувалася роками. Вони посварилися через житло їхніх батьків. Батько моєї свекрухи був партійним працівником і мав особистий будинок в обласному центрі, правда після виходу на пенсію і розпаду союзу вони збідніли, але своїх дітей житлом цей дідусь забезпечив по-повній (синові і дочці трикімнатну квартиру). Тобто ні в кого не було причини скаржитися. Але от цей будинок, ще за життя бабусі чоловіка за нього розгорілася справжня боротьба. Дружина брата моєї свекрухи зробила все можливе і неможливе, законне і не дуже, щоб цей будинок дістався тільки їм. Свекруха дуже образилася і перестала з ними спілкуватися. Навіть коли брат уже дуже захворів, вона не поїхала в лікарню, щоб помиритися.
Мені це дуже неприємно, я вважаю, що жодні матеріальні цінності не можуть бути причиною не спілкуватися з рідною людиною. Свекруха каже, що у них були хороші стосунки з братом, просто вмішалася його дружина. Я нікого в цій ситуації не засуджую, просто думаю про майбутнє.
Дуже не хочу, щоб мої діти перестали колись спілкуватися між собою, або сварилися з якихось причин коли стануть дорослими.
Тут я часто читала про те як дорослі люди ображаються на своїх братів чи сестер саме через якісь матеріальні блага, через те, кому більше допомагають батьки. Невже воно того варте?
11
0
У меня сестра родная. Мы очень близкие. Она моя единственная подруга. Младше на 9 лет. Папа к ней относится более тепло и финансово ей помогает. Мне нет. Обиды на неё и злости нет
И не такое бывает... Со мной перестала общаться семья брата , и собственно брат, после того , как мы с мужем приобрели своё жилье. С какого перепугу- до сих пор не пойму...
Не спілкуємося. Різниця 7 років. Я старша. Як зікінчила школу,поїхала вчитися змінилося його виховання. Раніше ми обоє були не дуже потрібні батькам. А тут його почали жаліти,дозволяти те,що мені досі заборонялося. В свої 10 років брат міг брати у друзів батьків гроші просто так,бо збирав на велосипед,що завжди заборонялося у нашій сім´ї. І взагалі ,мені і рота не можна було розкрити,а він міг говорити ,що хотів і на кого хотів. Не знаю чи Ви зрозуміли,але відношення до нас зовсім різне.
Саме по такій причині не спілкуємося.я з дому пішла з одною сумкою.а брату залишилося все.і ще постійно говорили щоб я виписалися.мама сказала що у мене є де жити(але це чоловіка батьки йому дали і його сестрі також).я кажу це чоловіка,а ви мені що дали,?все синочку.а як тільки якісь проблеми то до нас.але ми вже перекрили цю лавочку.ніхто ні з ким не спілкується.і добре.брат якби зміг то б і ще шкіру з мене зняв .вічно мало.
Так бывает часто( были у меня двоюродные сёстры, с одной из них общались ежрдневно по скайпу, т.к. проживаем в разных странах. Но когда умер мой отец, они приехали к лежачей бабушке в гости( к слову сказать, отец мой за ней 2 года ухаживал,т.к. она не ходила). И тут всплыло все дерьмо наружу. Мне очень жаль, что я 25 лет верила в дружбу и родство, оно все испарилось в считанные секунды. Так бывает, а жаль. Я очень любила одну из сестёр.
Мы с братом и сестрой самые лучшие друзья. Муж со своей сестрой вообще не общается уже лет 10, но там причина есть, я его понимаю.
з сестрою зрідка спілкуюся лише формально, а так ми абсолютно чужі і різні люди, говорити нема про що
А ещё и дозвониться нужно. Если не хотят разговаривать- ни за что не ответят на звонок. Как-то так...
Рідних сестер і братів немає, коли жила з батьками спілкувалась з двоюрідними і троюрідними, але зараз спілкуємось, якщо випадково десь зустрінемось, в мене бажання підтримувати зв´язок немає, абсолютно різні у нас погляди на життя.
Нет. Не общаемся. И причиной тому вовсе не материальное. Никогда не могла бы и подумать, что человек, которого практически вырастила на руках , может быть настолько подлым в жизненных ситуациях. Я в аналогичной ей помогала, несмотря на то, что это было с ущербом для меня. Даже не думала о себе - сестре помочь надо было. А когда пришлось мне, человек просто ради своего комфорта или чтобы его просто не тревожили, голову в песок, аки страус. На этом этапе у меня спали розовые очки с глаз и я начала переосмысливать все что было до и как происходит сейчас. И поняла, каким же лохом я была.
Автор, искренне рада, что у вас все отлично с сестрой. Я о своей мечтала... Родителям покоя не давала - родите сестру. И когда у мамы умерла девочка, новорожденная, для меня трагедия была...Наверное, не меньше чем для мамы, хотя мне было 8 лет тогда. И когда родилась эта сестра , то я пылинки сдувала. Она везде со мной была. Везде. Даже на свиданиях))) парни находили всегда ей развлечение, дарили сладости, развлекали. Ну в те далекие времена, когда я была молодой
у нас на свиданиях не принято было ахаться)) Поэтому ребенок мог помешать только парню поцеловать в щечку) И если ее не дай Бог обижали, то спокойная и уравновешенная я могла просто порвать на части. И вот спустя 25 лет я поняла, что на самом деле представляет из себя этот якобы родной человек...Это больно.
Девочки, близкими становятся не по крови. По крови - родственники. Все измеряется поступками. Проверено на себе. Не рекомендую повторять(
))Хотела написать ’нет, не общаюсь)))) простите за простынь. Тема болезненная по сей день.
Автор, искренне рада, что у вас все отлично с сестрой. Я о своей мечтала... Родителям покоя не давала - родите сестру. И когда у мамы умерла девочка, новорожденная, для меня трагедия была...Наверное, не меньше чем для мамы, хотя мне было 8 лет тогда. И когда родилась эта сестра , то я пылинки сдувала. Она везде со мной была. Везде. Даже на свиданиях))) парни находили всегда ей развлечение, дарили сладости, развлекали. Ну в те далекие времена, когда я была молодой
у нас на свиданиях не принято было ахаться)) Поэтому ребенок мог помешать только парню поцеловать в щечку) И если ее не дай Бог обижали, то спокойная и уравновешенная я могла просто порвать на части. И вот спустя 25 лет я поняла, что на самом деле представляет из себя этот якобы родной человек...Это больно. Девочки, близкими становятся не по крови. По крови - родственники. Все измеряется поступками. Проверено на себе. Не рекомендую повторять(
))Хотела написать ’нет, не общаюсь)))) простите за простынь. Тема болезненная по сей день.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу