Карамелька• 08 сентября 2017
Мне 24 года. Я СТАРАЯ!!!
Мне недавно исполнилось 24 года. Чувствую, что молодость закончилась. Плакать хочется. Ничего толком не добилась, ничего не сделала, чем могла бы гордиться. Я не живу полной жизнью, не развлекаюсь, не хожу на свидания, не работаю даже (уже больше года). Так получилось, что из-за болезни я выпала из жизни на несколько лет. Если бы я не заболела, все было бы иначе. Я была бы сейчас другим человеком. Я ненавижу это! Почему я? Почему эта чертова болезнь отняла у меня столько времени и неизвестно еще сколько я буду справляться с этим... Непрекращающаяся депрессия из-за собственной неполноценности. А теперь меня еще и давит этот возраст. Ничего не хочу. Не могу определиться чем заниматься в жизни. Не вижу никаких перспектив. 24 года.. Это уже не 23! Это ДВАДЦАТЬ ЧЕТЫРЕ!!! Это уже.. взрослость. Это не молодость. не юность... А у меня такое ощущение, что я что-то упустила в жизни. Как будто опоздала куда-то. В этом возрасте принято уже иметь семью, хорошую рработу, быть КЕМ-ТО. А я.. комок комплексов. Я не ощущаю себя на этот возраст. Я хочу быть все той же 20-летней.
41
0
Ладно, повернемося до проблем автора.
Дорога моя дівчинко, вік тут геть ні до чого!
24 - це фактично початок життя. Гарантую!
Ви ще зелене дівчисько, а не стара.
Ваші проблеми лежать в інші площині. Можливо, хвороба підкосила, депресія, ще щось.
Таке буває.
Втратили оптимізм, енергію, через це й лізуть дурнуваті думки в голову.
Вам треба розібратися з собою, що там у Вас всередині, в душі, що за комплекси, і навіщо вони Вам.
Важко так на відстані щось радити, звісно, тим паче не знаючи конкретної ситуації та конкретної людини.
Тому найкраще буде, це якщо знайдете хорошого психолога, можу порекомендувати арт-терапію, або гештальт, або щось аналогічне. Вам треба вивільнити Ваші комплекси та страхи, позбавитися їх, і повірте, життя до Вас повернеться.
Дорога моя дівчинко, вік тут геть ні до чого!
24 - це фактично початок життя. Гарантую!
Ви ще зелене дівчисько, а не стара.
Ваші проблеми лежать в інші площині. Можливо, хвороба підкосила, депресія, ще щось.
Таке буває.
Втратили оптимізм, енергію, через це й лізуть дурнуваті думки в голову.
Вам треба розібратися з собою, що там у Вас всередині, в душі, що за комплекси, і навіщо вони Вам.
Важко так на відстані щось радити, звісно, тим паче не знаючи конкретної ситуації та конкретної людини.
Тому найкраще буде, це якщо знайдете хорошого психолога, можу порекомендувати арт-терапію, або гештальт, або щось аналогічне. Вам треба вивільнити Ваші комплекси та страхи, позбавитися їх, і повірте, життя до Вас повернеться.
псих болезнь. а еще я почти перестала есть, похудала месячные стали скудные..сбился гормональный фон ( нет я не стала анорексичкой)
автор, мены 32, і я вважаю, что 24 - це тільки тільки початок молодості, саме молодості а не юнності. Носолоджуйтесь!
Мне 33. Я замужем. Но детей пока нет. Я потеряла не одну беременность. Работа так себе. С мужем живем так себе. Доходы так себе. Единственное, что квартира моя есть однокомнатная. Последние пол-года - одни болячки. Теперь не могу очухаться от невроза и ВСД. И я считаю себя молодой, и верю в то, что все будет ОК. Жизнь впереди!
Вы что себе придумали? 25-27 лет - это самый прекрасный возраст!!!! У Вас все впереди.
Все у нас в голове. Поймите, пока Вы все не переосмыслите, ничего не поменяется. Будут болячки, хандра, безысходность.
Мой Вам совет, походите к психологу. Это не страшно и не стыдно. Я ходила, и это помогает!!!!
Вы что себе придумали? 25-27 лет - это самый прекрасный возраст!!!! У Вас все впереди.
Все у нас в голове. Поймите, пока Вы все не переосмыслите, ничего не поменяется. Будут болячки, хандра, безысходность.
Мой Вам совет, походите к психологу. Это не страшно и не стыдно. Я ходила, и это помогает!!!!
Ответ дляБаба на горошине
Ладно, повернемося до проблем автора.
Дорога моя дівчинко, вік тут геть ні до чого!
24 - це фактично початок життя. Гарантую!
Ви ще зелене дівчисько, а не стара.
Ваші проблеми лежать в інші площині. Можливо, хвороба підкосила, депресія, ще щось.
Таке буває.
Втратили оптимізм, енергію, через це й лізуть дурнуваті думки в голову.
Вам треба розібратися з собою, що там у Вас всередині, в душі, що за комплекси, і навіщо вони Вам.
Важко так на відстані щось радити, звісно, тим паче не знаючи конкретної ситуації та конкретної людини.
Тому найкраще буде, це якщо знайдете хорошого психолога, можу порекомендувати арт-терапію, або гештальт, або щось аналогічне. Вам треба вивільнити Ваші комплекси та страхи, позбавитися їх, і повірте, життя до Вас повернеться.
Дорога моя дівчинко, вік тут геть ні до чого!
24 - це фактично початок життя. Гарантую!
Ви ще зелене дівчисько, а не стара.
Ваші проблеми лежать в інші площині. Можливо, хвороба підкосила, депресія, ще щось.
Таке буває.
Втратили оптимізм, енергію, через це й лізуть дурнуваті думки в голову.
Вам треба розібратися з собою, що там у Вас всередині, в душі, що за комплекси, і навіщо вони Вам.
Важко так на відстані щось радити, звісно, тим паче не знаючи конкретної ситуації та конкретної людини.
Тому найкраще буде, це якщо знайдете хорошого психолога, можу порекомендувати арт-терапію, або гештальт, або щось аналогічне. Вам треба вивільнити Ваші комплекси та страхи, позбавитися їх, і повірте, життя до Вас повернеться.
да олезнь подкосила. раньше была жизнерадостная здоровая, нормальная, девочка...сейчас абы шо..сама не своя. этим думаю многих и многое от себя оттолкнула.
и эта боязнь жизнь...то ли сил нет, то ли просто плохо все..да конечно плохо, я ж не добилась хорошей жизни...
страх жить...смело. комплексов тоже достаточно
и эта боязнь жизнь...то ли сил нет, то ли просто плохо все..да конечно плохо, я ж не добилась хорошей жизни...
страх жить...смело. комплексов тоже достаточно
Вам надо лечиться. Психолог, психотерапевт. В этом нет ничего страшного. Поверьте. Никто Вас не станет запирать в больнице. В каком городе живете?
Если вы так решили - таки да, вы старая. В 40 будете дряхлая, по вашим же меркам. Многие умирают в 25, а хоронят их только в 75, как кто-то умный сказал. Это про вас.
А вообще, экзистенциальный кризис, это не есть плохо. Вас это должно стимулировать к поискам себя и своего места в жизни, если, конечно, мозг есть. Судя по тому, что вы сюда пишете именно так .... есть траблы, мягко говоря. Но не все потеряно, ищите -и откроется вам
А вообще, экзистенциальный кризис, это не есть плохо. Вас это должно стимулировать к поискам себя и своего места в жизни, если, конечно, мозг есть. Судя по тому, что вы сюда пишете именно так .... есть траблы, мягко говоря. Но не все потеряно, ищите -и откроется вам
Ответ дляБаба на горошине
Ладно, повернемося до проблем автора.
Дорога моя дівчинко, вік тут геть ні до чого!
24 - це фактично початок життя. Гарантую!
Ви ще зелене дівчисько, а не стара.
Ваші проблеми лежать в інші площині. Можливо, хвороба підкосила, депресія, ще щось.
Таке буває.
Втратили оптимізм, енергію, через це й лізуть дурнуваті думки в голову.
Вам треба розібратися з собою, що там у Вас всередині, в душі, що за комплекси, і навіщо вони Вам.
Важко так на відстані щось радити, звісно, тим паче не знаючи конкретної ситуації та конкретної людини.
Тому найкраще буде, це якщо знайдете хорошого психолога, можу порекомендувати арт-терапію, або гештальт, або щось аналогічне. Вам треба вивільнити Ваші комплекси та страхи, позбавитися їх, і повірте, життя до Вас повернеться.
Дорога моя дівчинко, вік тут геть ні до чого!
24 - це фактично початок життя. Гарантую!
Ви ще зелене дівчисько, а не стара.
Ваші проблеми лежать в інші площині. Можливо, хвороба підкосила, депресія, ще щось.
Таке буває.
Втратили оптимізм, енергію, через це й лізуть дурнуваті думки в голову.
Вам треба розібратися з собою, що там у Вас всередині, в душі, що за комплекси, і навіщо вони Вам.
Важко так на відстані щось радити, звісно, тим паче не знаючи конкретної ситуації та конкретної людини.
Тому найкраще буде, це якщо знайдете хорошого психолога, можу порекомендувати арт-терапію, або гештальт, або щось аналогічне. Вам треба вивільнити Ваші комплекси та страхи, позбавитися їх, і повірте, життя до Вас повернеться.
Ой как хорошо написали,я не автор но на душе потеплело.А еще на родном языке,читаю и получаю удовольствие.Выросла здесь,училась в русской школе,думаю на русском,так сложилось.Читаю и получаю удовольствие.Вы не педагог?
Странно, а мне 53, и я не чувствую старости. Есть моя семья - муж, дочка, зять, скоро будет внучка. Жива моя мама, которая в свои 82 при уме и памяти( слава Богу) и щелкает кроссворды, сама варит вкуснейший борщ ( это ее инициатива и желание). Есть две верные подруги, с которыми дружим больше 45 лет.
А в 24 жизнь у меня только началась.. Поэтому пересмототрите свои взгляды на жизнь. Болезнь -это плохо, но это не повод впадать в такое уныние
А в 24 жизнь у меня только началась.. Поэтому пересмототрите свои взгляды на жизнь. Болезнь -это плохо, но это не повод впадать в такое уныние
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу