Девочки, бегу к директору в школу... Помогите советом!!!

Куда звонить? Кому писать? Дайте координаты плиииз!

и обязательно поговорите с родителями. А то часто такие родители живут в полной уверенности, что их ребенок ангел, и потом с пеной у рта доказывают что такое впервые. Моего сына ударил мальчик во втором классе ногой в живот. Я позвонила учительнице и предупредила о ситуации, позвонила папе мальчика и спокойно предупредила что у моего сына неадекватные родители, которые с сегодняшнего дня разрешили сыну давать сдачу, куда попадет. (С сыном мы поговорили, и на самом деле сказали что драться в крайнем случае, начали показывать как правильно за себя постоять словами). Отец мне кричал в трубку, что такого быть не может, но тем не менее моего сына больше не трогает этот мальчик, извинился. И очень адекватно общается с ним. Но буквально на днях я видела как этот мальчик ударил другого по голове пакетом с сменной обувью. Я позвонила опять его папе, так он уже спокойно общался и извинялся, сказал что к сожалению, да, ему часто говорят родители с нашего класса о таких случаях, и что после нового года он будет водить его к психологу, если не поможет - он переведет с след. года его в другую школу.

Шановні батьки!
Якщо дитину цькують однолітки, якщо назріває подібна ситуація, доцільно звернутися на національну дитячу ’гарячу’ лінію 0-800-500-225 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних), або 116-111 (безкоштовно з мобільних). Лінія працює в будні з 12.00 до 20.00, в суботу з 12.00 до 16.00. Спеціально підготовлені консультанти навчать дитину, як поводити себе в подібних ситуаціях. На цю дитячу «гарячу» лінію також можуть телефонувати і самі батьки, причому не тільки стосовно таких ситуацій, а з будь-яких питань, пов’язаних із дітьми. Там на телефонах не лише «дитячі консультанти», а й юристи, психологи та інші фахівці.
P.S.
Міністерство освіти і науки України розіслало обласним та міським управлінням освіти лист від 27.07.2017 pоку № 1/9-41, в якому зокрема йдеться: ’Просимо поширити серед учасників навчально-виховного процесу інформацію та розмістити на сайтах навчальних закладів електронні банери Національної дитячої «гарячої» лінії’.

P.S. P.S.
На дитячу «гарячу лінію» діти звертаються з абсолютно різними питаннями, наприклад:
- коли хтось ображає, принижує, б´є і дитина не знає, як вирішити ситуацію і зупинити конфлікт;
- коли посварилися з батьками, братами чи сестрами, друзями чи однокласниками;
- коли виникають конфлікти з вчителями та вихователями;
- коли почуваються самотньо і немає з ким поговорити, поділитися своєю радістю чи сумом;
- коли закохуються і хочуть дізнатися, як про це сказати коханій людині, або коли закохалися і не отримують взаємності, коли посварилися зі своєю коханою людиною і не знають як помиритися;
- коли хочуть поділитися своїм позитивом з приводу отримання гарної оцінки в школі, з приводу того, як вони бачать своє майбутнє і які плани на нього мають тощо.

Національна дитяча «гаряча» лінія є наставником і порадником для тих дітей, які на неї звертаються. Консультанти завжди підтримають дитину, розділять її смуток і радість.

У 2016 році на цю дитячу «гарячу» лінію зателефонувало і отримало допомогу близько 45 тисяч дітей з різних куточків України.

Еще один способ.Просите учителя собрать род.собрание.И при всех родителях называете фамилии родителей и начинаете их при всех отчитывать.Им стыдно станет и они со своих детей дурь выбьют

Шановні батьки!
Якщо дитину цькують однолітки, якщо назріває подібна ситуація, доцільно звернутися на національну дитячу ’гарячу’ лінію 0-800-500-225 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних), або 116-111 (безкоштовно з мобільних). Лінія працює в будні з 12.00 до 20.00, в суботу з 12.00 до 16.00. Спеціально підготовлені консультанти навчать дитину, як поводити себе в подібних ситуаціях. На цю дитячу «гарячу» лінію також можуть телефонувати і самі батьки, причому не тільки стосовно таких ситуацій, а з будь-яких питань, пов’язаних із дітьми. Там на телефонах не лише «дитячі консультанти», а й юристи, психологи та інші фахівці.
P.S.
Міністерство освіти і науки України розіслало обласним та міським управлінням освіти лист від 27.07.2017 pоку № 1/9-41, в якому зокрема йдеться: ’Просимо поширити серед учасників навчально-виховного процесу інформацію та розмістити на сайтах навчальних закладів електронні банери Національної дитячої «гарячої» лінії’.

P.S. P.S.
На дитячу «гарячу лінію» діти звертаються з абсолютно різними питаннями, наприклад:
- коли хтось ображає, принижує, б´є і дитина не знає, як вирішити ситуацію і зупинити конфлікт;
- коли посварилися з батьками, братами чи сестрами, друзями чи однокласниками;
- коли виникають конфлікти з вчителями та вихователями;
- коли почуваються самотньо і немає з ким поговорити, поділитися своєю радістю чи сумом;
- коли закохуються і хочуть дізнатися, як про це сказати коханій людині, або коли закохалися і не отримують взаємності, коли посварилися зі своєю коханою людиною і не знають як помиритися;
- коли хочуть поділитися своїм позитивом з приводу отримання гарної оцінки в школі, з приводу того, як вони бачать своє майбутнє і які плани на нього мають тощо.

Національна дитяча «гаряча» лінія є наставником і порадником для тих дітей, які на неї звертаються. Консультанти завжди підтримають дитину, розділять її смуток і радість.

У 2016 році на цю дитячу «гарячу» лінію зателефонувало і отримало допомогу близько 45 тисяч дітей з різних куточків України.

Може й не вихід, але я уявляю як тяжко йти дитині в школу де її травлять. І як показує практика зробити з цим не можливо нічого. Навіть якщо вони перестануть відкрито її заціпати, дитині буде некомфортно поряд з ними.

И каждый раз бегать со школы в школу, от одной проблемы к другой
Управа есть - жалоба на имя директора , требование о постановке на школьный учёт с обязательным контролем у школьного психолога и полицейского. Будут какие-то действия предпринимать/ заявление в полицию, подкреплённое предыдущей жалобой.

И каждый раз бегать со школы в школу, от одной проблемы к другой
Управа есть - жалоба на имя директора , требование о постановке на школьный учёт с обязательным контролем у школьного психолога и полицейского. Будут какие-то действия предпринимать/ заявление в полицию, подкреплённое предыдущей жалобой.

Пусть в следующий раз будут пресовать берет что то тяжелое в руки и кидает в обидчиков.Например стул.Можно и стол.С психами никто не хочет связываться.Второй способ-дать отпор.Словесный,физический.

Согласна... Мой ребенок учится хорошо, не конфликтный, за что в другую школу? Пускай таких нервно больных, как они, переводят.

Куда звонить? Кому писать? Дайте координаты плиииз!

Автору потрібно працювати зі своєю дитиною, щоб не втікати з шкіл. Конфлікту вже рік , а віз і нині там. Час упущено. Автору треба було відразу активно боротись з цим. А так шансів мізер.

Еще один способ.Просите учителя собрать род.собрание.И при всех родителях называете фамилии родителей и начинаете их при всех отчитывать.Им стыдно станет и они со своих детей дурь выбьют

жаль, что анонимно нельзя писать тут))). Зачастую сам ребенок и не виноват, и не давал повода. Просто выбрали ’психа’ над которым можно издеваться.

написала

Я не сидела, сделав руки, я переписку скопировала с ВК передала классной, они разобрались, но видно ещё не дошло с кем связываться, я это так не оставлю... Порвут за своего ребенка...

Автору потрібно працювати зі своєю дитиною, щоб не втікати з шкіл. Конфлікту вже рік , а віз і нині там. Час упущено. Автору треба було відразу активно боротись з цим. А так шансів мізер.

Вот подписываюсь под каждым словом.

Автор я из за таких в своё время просто не пошла в 10-й класс. Сказала маме что просто не приняли. Правда когда классная с учителями пришли звать меня в 10-й всё вскрылось. Но я всё равно больше месяца в 10-м не осталась. Это при том что я всегда могла за себя постоять. И ответить, и в лаз дать при необходимости)
Это очень тяжело именно морально. Ну переведут этих девочек, останутся другие дети видевшие как травят ребёнка. Они просто переймут эстафету.
И это только моя ситуация. А таких вагон и маленькая тележка. И очень положительно действует перевод в другую школу.

Интересная позиция.. то есть девочек хулиганок вообще не трогать? только со своим ребенком работать, переводить и т.д.?

Вот подписываюсь под каждым словом.

Автор я из за таких в своё время просто не пошла в 10-й класс. Сказала маме что просто не приняли. Правда когда классная с учителями пришли звать меня в 10-й всё вскрылось. Но я всё равно больше месяца в 10-м не осталась. Это при том что я всегда могла за себя постоять. И ответить, и в лаз дать при необходимости)
Это очень тяжело именно морально. Ну переведут этих девочек, останутся другие дети видевшие как травят ребёнка. Они просто переймут эстафету.
И это только моя ситуация. А таких вагон и маленькая тележка. И очень положительно действует перевод в другую школу.

Я так понимаю, у автора лицей и ее все устраивает. кроме этих девочек. Я согласна. что ребенка можно перевести в другую школу. НО, это если только ребенок сам просит!

Я так понимаю, у автора лицей и ее все устраивает. кроме этих девочек. Я согласна. что ребенка можно перевести в другую школу. НО, это если только ребенок сам просит!

Ви читаєте мене чи ні? Мама довго жувала соплі, її дитину вже рік травлять (хоч я думаю довше, а рік це вже як активно), а мама лише тепер вирішила активно діяти. Все це що радять автору - потрібно було робити рік назад на початку конфлікту, тепер це навряд дасть результат. Якщо конфлікт за рік не вирішився, шанси вирішити його мізерні. Я б ситуації автора забрала б дитину.

Я не согласна с Вами, меня травили в классе 2 года, была добрым , тепличным ребенком. Травили вообще не за что .И когда я больше уже просто не могла , я пошла к брату старшему и сказала, ’я не могу, я в школу больше не пойду’ Он сразу спросил кто достает мальчики или девочки? Сказал, если мальчики , то я разберусь, если девочки , то тебе прийдеться самой, но я подскажу как. Сказал, что толпа унижающая, это не проблема, потому что главное найти лидера и бороться с ним, а остальные это массовка которая примет сторону победившего.Мы с ним проговорил часа два точно. Он сказал, ты должна научиться прилюдно унижать их и быть готовой драться физически.По другому они не поймут. В общем это работа не одного дня, противостояние будет длится месяцами.В моем случае это длилось где то пол года, я реально была на войне, но я победила. Вы должны понять просто , что девочку нужно научить защищаться, как словами так и физически.Таких девочки будут ей встречаться и во взрослой жизни и она должна быть к этому готова. Если она будет уверенна в своих силах и в вашей поддержке, то они это будут прекрасно осознавать и доставать ее перестанут. Если девочки вообще неадекватны и некотролируемы, то я бы посоветовала поговорить с каждой лично и не при свидетелях . И просто объяснить им , как сильно вы любите и дорожите своим ребенком и что несчастные случаи случаются очень часто и с людьми разного возраста .

Я читаю вас. И не увидела, чтобы что то посоветовали сделать в отношении обидчиц... то есть пусть им все сходит с рук?

Переведіть в іншу школу, не мучте дитину.

Я уверена просто что это не первый год такое. Дети родителям обычно сразу не бегут жаловаться. Бегут когда уже совсем караул.

В любом случае автору надо поговорить со своей дочкой в первую очередь.