Оч@ров@Шк@• 17 апреля 2018
Подскажите стихотворение на украинском
Дочери нужно выучить красивый трогательный стих про маму.Посоветуйте .Можно классиков , или современных молодых авторов.На украинском языке.
16
0
Симоненко В.
Вклонися їй
..жінки — матері нашого народу
О. Довженко
Коли малим ти вперше став
на ноги -
Яка ж то радість матері
була!
Від тихої колиски до порога
Вона тебе за руку провела.
Вона прибігла стомлена
з роботи,
І, може, сон їй очі замикав,
А дома - новий клопіт і турботи,
І довга низка непочатих справ.
І ти не знав, що терпли в неї руки,
Коли вона сідала до стола
І, затаївши біль в душі і муку,
Із батьком річ проникливу вела.
Вона писала: «Добре нам живеться,
Ти ж про одне, про перемогу дбай.
Уже синок наш бігає й сміється...
Скоріше окупантів добивай».
Вона усе тоді робити вміла,
Вона усе тоді робить могла,
Вона усім нам щедро уділила
І ласки, і сердечного тепла,
Їй не шкодуй синівської любові,
Її мозолі й зморшки -
все шануй,
Вклонися їй, скажи привітне слово
І руки працьовиті поцілуй.
Навчись її всім серцем поважати
І берегти від злоби і наруг:
Радянська жінка - трудівниця, мати, -
Вона твій перший і надійний друг.
Їй по плечу, здається, світ підняти,
Їй справи по плечу - великі і малі,
Бо це ж вона, вона народу мати,
А значить -
Мати правди на землі.
Вклонися їй
..жінки — матері нашого народу
О. Довженко
Коли малим ти вперше став
на ноги -
Яка ж то радість матері
була!
Від тихої колиски до порога
Вона тебе за руку провела.
Вона прибігла стомлена
з роботи,
І, може, сон їй очі замикав,
А дома - новий клопіт і турботи,
І довга низка непочатих справ.
І ти не знав, що терпли в неї руки,
Коли вона сідала до стола
І, затаївши біль в душі і муку,
Із батьком річ проникливу вела.
Вона писала: «Добре нам живеться,
Ти ж про одне, про перемогу дбай.
Уже синок наш бігає й сміється...
Скоріше окупантів добивай».
Вона усе тоді робити вміла,
Вона усе тоді робить могла,
Вона усім нам щедро уділила
І ласки, і сердечного тепла,
Їй не шкодуй синівської любові,
Її мозолі й зморшки -
все шануй,
Вклонися їй, скажи привітне слово
І руки працьовиті поцілуй.
Навчись її всім серцем поважати
І берегти від злоби і наруг:
Радянська жінка - трудівниця, мати, -
Вона твій перший і надійний друг.
Їй по плечу, здається, світ підняти,
Їй справи по плечу - великі і малі,
Бо це ж вона, вона народу мати,
А значить -
Мати правди на землі.
Это так кажется....ищу уже третий час...либо на русском либо ..все одинаковое и не интересное.За душу ничего не берет...нужен такой, чтоб ’зал рыдал’
ДУЖЕ ЛЮБЛЮ
Матусю, дай ручки твої поцілую,
За шийку тебе обійму
І щічки погладжу.
Ти знаєш, матусю,
Як дуже тебе я люблю!
І ти мене любиш, хоч я неслухняна,
Частенько і шкоду роблю.
Та ти все пробачиш, мене поцілуєш,
І я тебе дуже люблю!
К. Перелісна
ЧИ Є В СВІТІ ЩО СВІТЛІШЕ?
Чи є в світі що світліше,
Як мамині очі,
Що все зорять за дітками,
Як вдень, так і вночі?
Чи є в світі що щиріше,
Як серденько мами,
Яке б’ється для дитини
Днями і ночами?
Чи є в світі що дорожче,
Як мама кохана,
Що трудиться для дитини
До ночі від ранку?
І. Блажкевич
МОЇЙ МАМІ
Мамо люба, добра, мила…
Як іще назвать тебе?
Це ж для мене ти пошила
З шовку плаття голубе.
Ти мені читаєш книжку,
Хочеш розуму навчить.
Ляжу спати – ходиш нишком,
Все боїшся розбудить.
Захворію хоч злегенька –
Цілу ніч не будеш спать.
То ж дозволь, тебе, рідненька,
За усе поцілувать!
М. Познанська
Матусю, дай ручки твої поцілую,
За шийку тебе обійму
І щічки погладжу.
Ти знаєш, матусю,
Як дуже тебе я люблю!
І ти мене любиш, хоч я неслухняна,
Частенько і шкоду роблю.
Та ти все пробачиш, мене поцілуєш,
І я тебе дуже люблю!
К. Перелісна
ЧИ Є В СВІТІ ЩО СВІТЛІШЕ?
Чи є в світі що світліше,
Як мамині очі,
Що все зорять за дітками,
Як вдень, так і вночі?
Чи є в світі що щиріше,
Як серденько мами,
Яке б’ється для дитини
Днями і ночами?
Чи є в світі що дорожче,
Як мама кохана,
Що трудиться для дитини
До ночі від ранку?
І. Блажкевич
МОЇЙ МАМІ
Мамо люба, добра, мила…
Як іще назвать тебе?
Це ж для мене ти пошила
З шовку плаття голубе.
Ти мені читаєш книжку,
Хочеш розуму навчить.
Ляжу спати – ходиш нишком,
Все боїшся розбудить.
Захворію хоч злегенька –
Цілу ніч не будеш спать.
То ж дозволь, тебе, рідненька,
За усе поцілувать!
М. Познанська
В школу мама відправляла
Дівчинку маленьку.
Вже годину тормошила:
Геть стомилась ненька
Сто разів просила доню:
«Відкривай же вічка,
Треба йти, знання збирати,
Закінчилась нічка!»
А дитя сопе в подушку
І не чує матір.
Сняться їй далекі далі,
Булочки й солодка вата.
Мама ж зовсім не здається,
З ліжечка виймає,
З кофтинкою в’ючиться,
Сон активно проганяє.
От уже в колготах ніжки,
Коса колоситься,
Сидить доня над тарілкою,
Каша геть не їсться.
Ложку соває по столу,
Малює узори,
Вівсяна вежа будується -
Їй треба простору.
Мама знов прийшла свариться
Чому не порядок?
Де ж йому узятись,
Не маю відгадок!
Довго так збирались,
Рюкзак вже на плечах.
В очах ще сни літають,
Та треба йти малечі.
Двері зачинились,
В хаті тихо стало…
Мама вже й занудилась
Без малої кралі.
Дівчинку маленьку.
Вже годину тормошила:
Геть стомилась ненька
Сто разів просила доню:
«Відкривай же вічка,
Треба йти, знання збирати,
Закінчилась нічка!»
А дитя сопе в подушку
І не чує матір.
Сняться їй далекі далі,
Булочки й солодка вата.
Мама ж зовсім не здається,
З ліжечка виймає,
З кофтинкою в’ючиться,
Сон активно проганяє.
От уже в колготах ніжки,
Коса колоситься,
Сидить доня над тарілкою,
Каша геть не їсться.
Ложку соває по столу,
Малює узори,
Вівсяна вежа будується -
Їй треба простору.
Мама знов прийшла свариться
Чому не порядок?
Де ж йому узятись,
Не маю відгадок!
Довго так збирались,
Рюкзак вже на плечах.
В очах ще сни літають,
Та треба йти малечі.
Двері зачинились,
В хаті тихо стало…
Мама вже й занудилась
Без малої кралі.
ЯК В ГНІЗДЕЧКУ ПТАШКА
Як в гніздечку пташка
Пташенят голубить,
Так і кожна мама
Діток ніжно любить.
Полетять з гніздечка
Діти-пташенята,
Та завжди матуся
Буде їх чекати.
Пригорне до серця
Теплими руками.
Дітям і дорослим
Добре біля мами.
О. Роговенко
НІЧ НАД МІСТОМ
Ніч над містом засвітила
Зоряну доріжку,
Мама стомлена присіла
Коло мого ліжка.
Ти, матусю, не хвилюйся,
Я вже підростаю.
Місяць в небі усміхнувся:
Зірочку вітає.
Завтра вранці вийде сонце,
Щоб весну зустріти,
А у вазі на віконці —
Для матусі квіти.
О. Роговенко
ТІЛЬКИ МАМА
Де шкарпетки татуся,
Окуляри дідуся,
Де сестрички рукавичка
І моя нова скарбничка,
Де комп´ютерна дискета,
Де з програмою газета,
Хто сказав кому, коли,
Як йому відповіли,
Всі маршрути і адреси,
Всі сенсації із преси,
Ціни, модні кольори,
Телефонні номери,
Як робити, як питати,
Пробачати, їсти, спати,
Торт пекти і прати плями
Знають мами, тільки мами!
— От за це їм, — каже тато,
Люди влаштували свято.
Б. Квашньов
Як в гніздечку пташка
Пташенят голубить,
Так і кожна мама
Діток ніжно любить.
Полетять з гніздечка
Діти-пташенята,
Та завжди матуся
Буде їх чекати.
Пригорне до серця
Теплими руками.
Дітям і дорослим
Добре біля мами.
О. Роговенко
НІЧ НАД МІСТОМ
Ніч над містом засвітила
Зоряну доріжку,
Мама стомлена присіла
Коло мого ліжка.
Ти, матусю, не хвилюйся,
Я вже підростаю.
Місяць в небі усміхнувся:
Зірочку вітає.
Завтра вранці вийде сонце,
Щоб весну зустріти,
А у вазі на віконці —
Для матусі квіти.
О. Роговенко
ТІЛЬКИ МАМА
Де шкарпетки татуся,
Окуляри дідуся,
Де сестрички рукавичка
І моя нова скарбничка,
Де комп´ютерна дискета,
Де з програмою газета,
Хто сказав кому, коли,
Як йому відповіли,
Всі маршрути і адреси,
Всі сенсації із преси,
Ціни, модні кольори,
Телефонні номери,
Як робити, як питати,
Пробачати, їсти, спати,
Торт пекти і прати плями
Знають мами, тільки мами!
— От за це їм, — каже тато,
Люди влаштували свято.
Б. Квашньов
БІЛЯ КОГО НАЙТЕПЛІШЕ
— Біля сонця, — шепче поле
І стернею небо коле.
Гріє лапки журавлів,
Вигляда сімох вітрів.
— Біля ватри, — мовить тато, -
Коли хочеться співати,
Пізнавати сни землі
На пташиному крилі.
— Біля пічки, — каже дід, -
Ні печалі, ані бід,
Хоч мороз, як лютий звір,
Що прибіг з Карпатських гір.
— У перині, — дума киця, -
І вуркочеться, і спиться, -
І калачиком пухнастим
Засинає біля Насті.
— Біля мами, — кажуть діти, -
Завше радісно, як літом,
Навіть вмитися сльозами
Теж найкраще біля мами.
М. Людкевич
— Біля сонця, — шепче поле
І стернею небо коле.
Гріє лапки журавлів,
Вигляда сімох вітрів.
— Біля ватри, — мовить тато, -
Коли хочеться співати,
Пізнавати сни землі
На пташиному крилі.
— Біля пічки, — каже дід, -
Ні печалі, ані бід,
Хоч мороз, як лютий звір,
Що прибіг з Карпатських гір.
— У перині, — дума киця, -
І вуркочеться, і спиться, -
І калачиком пухнастим
Засинає біля Насті.
— Біля мами, — кажуть діти, -
Завше радісно, як літом,
Навіть вмитися сльозами
Теж найкраще біля мами.
М. Людкевич
Не знаю сколько лет Вашему ребенку, но для 1-2 класса предлагаю этот:
Можна у світі чимало зробити:
Перетворити зиму на літо,
Можна моря й океани здолати,
Гору найвищу штурмом узяти,
Можна пройти крізь пустелі та хащі..
Тільки без мами не можна нізащо,
Бо найдорожче стоїть за словами:
В світі усе починається з мами!..
Можна у світі чимало зробити:
Перетворити зиму на літо,
Можна моря й океани здолати,
Гору найвищу штурмом узяти,
Можна пройти крізь пустелі та хащі..
Тільки без мами не можна нізащо,
Бо найдорожче стоїть за словами:
В світі усе починається з мами!..
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу