Актуальний вірш про Миколая. Читати всім!!!

Так, нам Миколай приносив мандарини і цукерки. В нас дитинство було бідніше, ніж у наших дітей. Але ми вже не те, що вище своєї голови стрибаємо, щоби в наших дітей було все, а вони не цінують і не завжди є вдячними. Прислали зранку, я аж просльозилась


Класний вірш про Миколая, варто всім почитати))
У небі, небі темному,
Де ходить Миколай,
Листів вже назбиралось,
Хоч в вогнище скидай.
А в тих листах написано
Мільйони побажань,
За голову хапається
Старенький бородань.
Колись в молитві радісній
Прохали дітлахи
отримати цукерочки,
ведмедики, ляльки,
Чи пряника, чи коника,
чи книжечку, чи м’яч,
Тепер таке прохають всі,
Що хоч сідай і плач.
Данилко он, з Тернополя,
замовив гіроборд,
І це серед замовлень ще
Далеко не рекорд.
Прохає Настя лялечку,
Таку, немов жива.
І у старця небесного
СивІє голова.
Бо він пройшов крамницями –
Отетерів від цін.
Та ж народити справжню
Дешевше буде всім.
В листі від Олі-скромниці –
Якийсь магічний ЛОЛ,
«І ноутбук» - дописано.
Старець за валідол.
Тут просить Вітя Леґо,
Наталя Чічілав,
Олежик дрон потужний
Для себе забажав.
Іринка хоче епла,
Не старшого, ніж «шість»,
Сашко – боксерську грушу,
щоби зганяти злість,
Ігорчик про навушники
Фірмові попросив,
«Щоб не якась дєшовка» -
в листі наголосив.
Олеся хоче шубку
(і ляльці, і собі),
І золоті прикраси,
і пірсинг на губі,
Василько просить тачку,
щоб їзили батьки…
Поставили задачку
Старому малюки…
і журиться старенький
на хмарці крижаній,
Ніяк не зрозуміє,
коли відбувся збій.
Чи, може, сам і винен,
бо тупо завтикав,
Коли літ з 20 тому
він скромність роздавав.
І діти виростали,
Батьками стали всі,
Не вміють відмовляти
Ні дітям, ні собі.
І просять в Миколая,
без міри, ще і ще,
І забувають часом,
З чого почалось все.
Коли на перше місце
Велична і свята
Ставала дуже скромно
Сердечна доброта.
Коли святий Микола
Від себе відбирав,
А всім нужденним, бідним
У скруті помагав