Котя_люлю• 07 мая 2019
Лучше раз по морде, чем ребенок моральный инвалид.
По следам темы про ляпас внуку от деда.
Разбаловали своих детей до не могу, все пекутся о тонкой детской душевной организации, а я смею заявить, что если дете сцыт с высокой колокольни на троих взрослых и ездит на велосипеде по грядкам у них на глазах, то никакие психолухи не помогут. Ваши щенки встали во главу стаи и управляют вами, вы им нанесли намного больший вред. Чем если вовремя пресекали такое поведение (наплевательство на слова взрослых) одним ударом по заднице. Тогда ребенок знает, что есть черта, которую пересекать нельзя, а не пм..ди пи...ди мама/папа/делушка мне голос твой приятен. У меня все.
Разбаловали своих детей до не могу, все пекутся о тонкой детской душевной организации, а я смею заявить, что если дете сцыт с высокой колокольни на троих взрослых и ездит на велосипеде по грядкам у них на глазах, то никакие психолухи не помогут. Ваши щенки встали во главу стаи и управляют вами, вы им нанесли намного больший вред. Чем если вовремя пресекали такое поведение (наплевательство на слова взрослых) одним ударом по заднице. Тогда ребенок знает, что есть черта, которую пересекать нельзя, а не пм..ди пи...ди мама/папа/делушка мне голос твой приятен. У меня все.
показать весь текст
124
1
оооо, как я люблю таких как вы )))
уже за меня решили, что мне интересно, а что нет? Вах! ))
мой коммент как раз был о том, что не важно, бьют или не - результат не может быть одинаковым.
уже за меня решили, что мне интересно, а что нет? Вах! ))
мой коммент как раз был о том, что не важно, бьют или не - результат не может быть одинаковым.
Там ребёнку надо было давно давать по попе, но маме в той теме очень самой весело от издёвок и непослушания своего чада. Потом чадо станет взрослым и пусть не удивляется, чего он один. Во взрослой жизни таким по щам не дают, с ним просто прекращают общаться....
чому? Чому? Чому? Всі тут вирішили, що я не займалася його вихованням раніше.
Повторюсь і пишу в останнє
Я багато з ним з маленького віку розмовляю, про все все все на світі. Про добро і зло, причину наслілок, як себе вести в гостях, на дорозі, в автобусі, що старенькій прабабусі треба допомагать, бо вона у нас одна лишилася і зовсім старенька. Ми ращом ходимо і допомагаємо ій себе оьслуговувать, він ій дякує щиро за гостинец - кусок хліба. Завжди спитає як вона себе почуває, коли я хворію, він за мною теж ухажує, принесе водички, укриє, молодшого брата за руку відведе в іншу кімнату, щоб я поспала.
Він не монстр, яким ви його тут зробили. Звичацна дитина. Наша проблема впертість. Якщо він надумав собі щось зробити （як у випадку з велосипедом і маршрутом через теплицю）, то ви всі голоса розірвіть, але поки він не доробить, то не заспокоється. Якщо йому захотілося дістати цукерку у верхньому шкафчику, то я 10 разів йому кажу, що з´іси після супа, а він під всі ці прохагня і погрози все одно дістає.цікерку, дивиться на мене і ість. Але каже не сердимь.і не кричи, бо суп я теж поім, тільки ти мене покорми, будь ласка, бо ти ж моя улюблена і найкраща мама.
Я пояснюю правила безпеки з електроенергією, що йому заборонено навіть торкатися до подовжувачів, вмикати кнопки і тд, але якщо він захотів перевірити як включається фен, то він це все послухавши все одно наступного дня спробува, за.що і отримав по рукам. Але я не впевнена, що якщо він захоче включити міксер, то він згадає моі правила і шльопок по руці.
Він слухає, чує, аналізує, пересказує, але варто мені вийти і робить він як хоче.
От в чому моя проблема！
Не пишіть, що я не виховую.
Всі б ви мали стільки терпіння і натхнення на виховання
Пост автора той темы(
Повторюсь і пишу в останнє
Я багато з ним з маленького віку розмовляю, про все все все на світі. Про добро і зло, причину наслілок, як себе вести в гостях, на дорозі, в автобусі, що старенькій прабабусі треба допомагать, бо вона у нас одна лишилася і зовсім старенька. Ми ращом ходимо і допомагаємо ій себе оьслуговувать, він ій дякує щиро за гостинец - кусок хліба. Завжди спитає як вона себе почуває, коли я хворію, він за мною теж ухажує, принесе водички, укриє, молодшого брата за руку відведе в іншу кімнату, щоб я поспала.
Він не монстр, яким ви його тут зробили. Звичацна дитина. Наша проблема впертість. Якщо він надумав собі щось зробити （як у випадку з велосипедом і маршрутом через теплицю）, то ви всі голоса розірвіть, але поки він не доробить, то не заспокоється. Якщо йому захотілося дістати цукерку у верхньому шкафчику, то я 10 разів йому кажу, що з´іси після супа, а він під всі ці прохагня і погрози все одно дістає.цікерку, дивиться на мене і ість. Але каже не сердимь.і не кричи, бо суп я теж поім, тільки ти мене покорми, будь ласка, бо ти ж моя улюблена і найкраща мама.
Я пояснюю правила безпеки з електроенергією, що йому заборонено навіть торкатися до подовжувачів, вмикати кнопки і тд, але якщо він захотів перевірити як включається фен, то він це все послухавши все одно наступного дня спробува, за.що і отримав по рукам. Але я не впевнена, що якщо він захоче включити міксер, то він згадає моі правила і шльопок по руці.
Він слухає, чує, аналізує, пересказує, але варто мені вийти і робить він як хоче.
От в чому моя проблема！
Не пишіть, що я не виховую.
Всі б ви мали стільки терпіння і натхнення на виховання
Пост автора той темы(
Ответ дляМойНеТакой
чому? Чому? Чому? Всі тут вирішили, що я не займалася його вихованням раніше.
Повторюсь і пишу в останнє
Я багато з ним з маленького віку розмовляю, про все все все на світі. Про добро і зло, причину наслілок, як себе вести в гостях, на дорозі, в автобусі, що старенькій прабабусі треба допомагать, бо вона у нас одна лишилася і зовсім старенька. Ми ращом ходимо і допомагаємо ій себе оьслуговувать, він ій дякує щиро за гостинец - кусок хліба. Завжди спитає як вона себе почуває, коли я хворію, він за мною теж ухажує, принесе водички, укриє, молодшого брата за руку відведе в іншу кімнату, щоб я поспала.
Він не монстр, яким ви його тут зробили. Звичацна дитина. Наша проблема впертість. Якщо він надумав собі щось зробити （як у випадку з велосипедом і маршрутом через теплицю）, то ви всі голоса розірвіть, але поки він не доробить, то не заспокоється. Якщо йому захотілося дістати цукерку у верхньому шкафчику, то я 10 разів йому кажу, що з´іси після супа, а він під всі ці прохагня і погрози все одно дістає.цікерку, дивиться на мене і ість. Але каже не сердимь.і не кричи, бо суп я теж поім, тільки ти мене покорми, будь ласка, бо ти ж моя улюблена і найкраща мама.
Я пояснюю правила безпеки з електроенергією, що йому заборонено навіть торкатися до подовжувачів, вмикати кнопки і тд, але якщо він захотів перевірити як включається фен, то він це все послухавши все одно наступного дня спробува, за.що і отримав по рукам. Але я не впевнена, що якщо він захоче включити міксер, то він згадає моі правила і шльопок по руці.
Він слухає, чує, аналізує, пересказує, але варто мені вийти і робить він як хоче.
От в чому моя проблема！
Не пишіть, що я не виховую.
Всі б ви мали стільки терпіння і натхнення на виховання
Пост автора той темы(
Повторюсь і пишу в останнє
Я багато з ним з маленького віку розмовляю, про все все все на світі. Про добро і зло, причину наслілок, як себе вести в гостях, на дорозі, в автобусі, що старенькій прабабусі треба допомагать, бо вона у нас одна лишилася і зовсім старенька. Ми ращом ходимо і допомагаємо ій себе оьслуговувать, він ій дякує щиро за гостинец - кусок хліба. Завжди спитає як вона себе почуває, коли я хворію, він за мною теж ухажує, принесе водички, укриє, молодшого брата за руку відведе в іншу кімнату, щоб я поспала.
Він не монстр, яким ви його тут зробили. Звичацна дитина. Наша проблема впертість. Якщо він надумав собі щось зробити （як у випадку з велосипедом і маршрутом через теплицю）, то ви всі голоса розірвіть, але поки він не доробить, то не заспокоється. Якщо йому захотілося дістати цукерку у верхньому шкафчику, то я 10 разів йому кажу, що з´іси після супа, а він під всі ці прохагня і погрози все одно дістає.цікерку, дивиться на мене і ість. Але каже не сердимь.і не кричи, бо суп я теж поім, тільки ти мене покорми, будь ласка, бо ти ж моя улюблена і найкраща мама.
Я пояснюю правила безпеки з електроенергією, що йому заборонено навіть торкатися до подовжувачів, вмикати кнопки і тд, але якщо він захотів перевірити як включається фен, то він це все послухавши все одно наступного дня спробува, за.що і отримав по рукам. Але я не впевнена, що якщо він захоче включити міксер, то він згадає моі правила і шльопок по руці.
Він слухає, чує, аналізує, пересказує, але варто мені вийти і робить він як хоче.
От в чому моя проблема！
Не пишіть, що я не виховую.
Всі б ви мали стільки терпіння і натхнення на виховання
Пост автора той темы(
я вам верю), но ваш метод ему не подходит. Ищите другие варианты воздействия.
Считаю,что дед не прав только в том,что ударил по лицу. Но не так из-за того,что это унижение,а из-за того,что это физически опасно.
Например у моего мужа очень тяжелая рука. Он вроде легонько комара прихлопнул на мне,а удар реально сильный.
А такое по лицу это очень серьезно, там же и нервные окончания и глаза.
Мне папа когда-то пощечину дал. У меня лицо и шея болела около недели.
Подзатыльник так же опасен
Так что по попе нужно было
А вообще автор темы меня шокировала.
Бедные ее дети ,так как они не получат азов воспитания.
Например у моего мужа очень тяжелая рука. Он вроде легонько комара прихлопнул на мне,а удар реально сильный.
А такое по лицу это очень серьезно, там же и нервные окончания и глаза.
Мне папа когда-то пощечину дал. У меня лицо и шея болела около недели.
Подзатыльник так же опасен
Так что по попе нужно было
А вообще автор темы меня шокировала.
Бедные ее дети ,так как они не получат азов воспитания.
кстати, вот как думаете, почему нам так пришлась по душе ’вседозволенность’? тадам, из-за долгих лет популярности физический наказаний. причем, именно из-за жестокости этих физ. наказаний вседозволенность ушла в крайности. ну и плюс отсутствие культуры воспитания как таковой.
Автор, я против насилия! Ну, вчера увидела как мальчик который шёл по дороге « поднял с ноги голубя» который просто не успел улететь!
Я сама от себя не ожидала, имея двоих сыновей-подошла и дала хорошего подзатыльника, и сказала что ему так же больно! А Шо такое?
Если Вы не можете воспитать-придётся другим
Я сама от себя не ожидала, имея двоих сыновей-подошла и дала хорошего подзатыльника, и сказала что ему так же больно! А Шо такое?
Если Вы не можете воспитать-придётся другим
Поддержу .
Меня били- да что там били - п*здили не то слово за всё что можно без объяснений и предупреждения ...
Да это оставило морально травму но на время - но как на ребёнка который был нежеланный в семье и наказывали за то, что мешала им , как напоминание что мать родила в 16 .
В дальнейшем на судьбу мою , на мой жизнерадостный характер и огромное чувство юмора тенью не легло .И таки да - мне не понятно почему дети не понимают даже взгляда что сейчас доведут взрослого и замечания , а усиленно добиваются нервного срыва у того же взрослого . Я это так же иногда спрашиваю у своих детей - мне : Ну мы другое поколение)))
Не это конечно классно что вы другие , но ...
Слава богу что не всегда так .
Меня били- да что там били - п*здили не то слово за всё что можно без объяснений и предупреждения ...
Да это оставило морально травму но на время - но как на ребёнка который был нежеланный в семье и наказывали за то, что мешала им , как напоминание что мать родила в 16 .
В дальнейшем на судьбу мою , на мой жизнерадостный характер и огромное чувство юмора тенью не легло .И таки да - мне не понятно почему дети не понимают даже взгляда что сейчас доведут взрослого и замечания , а усиленно добиваются нервного срыва у того же взрослого . Я это так же иногда спрашиваю у своих детей - мне : Ну мы другое поколение)))
Не это конечно классно что вы другие , но ...
Слава богу что не всегда так .
Вы занимались с самого начала, а очень много мам - лентяйки, они спихивают воспитание своих детей на нянь, воспитателей, учителей, считая, что ребенок, априори, будет их любить и слушать с полу-вздоха, так как они его никогда не били, все разрешали и баловали.
А потом хватаются за голову, а поздно.
Я против физических наказаний, но солгу, если скажу что моя дочь их не получала, правильно я поступала или нет, скорее да. так как результат меня устраивает (дочке 22 года)
А потом хватаются за голову, а поздно.
Я против физических наказаний, но солгу, если скажу что моя дочь их не получала, правильно я поступала или нет, скорее да. так как результат меня устраивает (дочке 22 года)
Ответ дляМойНеТакой
чому? Чому? Чому? Всі тут вирішили, що я не займалася його вихованням раніше.
Повторюсь і пишу в останнє
Я багато з ним з маленького віку розмовляю, про все все все на світі. Про добро і зло, причину наслілок, як себе вести в гостях, на дорозі, в автобусі, що старенькій прабабусі треба допомагать, бо вона у нас одна лишилася і зовсім старенька. Ми ращом ходимо і допомагаємо ій себе оьслуговувать, він ій дякує щиро за гостинец - кусок хліба. Завжди спитає як вона себе почуває, коли я хворію, він за мною теж ухажує, принесе водички, укриє, молодшого брата за руку відведе в іншу кімнату, щоб я поспала.
Він не монстр, яким ви його тут зробили. Звичацна дитина. Наша проблема впертість. Якщо він надумав собі щось зробити （як у випадку з велосипедом і маршрутом через теплицю）, то ви всі голоса розірвіть, але поки він не доробить, то не заспокоється. Якщо йому захотілося дістати цукерку у верхньому шкафчику, то я 10 разів йому кажу, що з´іси після супа, а він під всі ці прохагня і погрози все одно дістає.цікерку, дивиться на мене і ість. Але каже не сердимь.і не кричи, бо суп я теж поім, тільки ти мене покорми, будь ласка, бо ти ж моя улюблена і найкраща мама.
Я пояснюю правила безпеки з електроенергією, що йому заборонено навіть торкатися до подовжувачів, вмикати кнопки і тд, але якщо він захотів перевірити як включається фен, то він це все послухавши все одно наступного дня спробува, за.що і отримав по рукам. Але я не впевнена, що якщо він захоче включити міксер, то він згадає моі правила і шльопок по руці.
Він слухає, чує, аналізує, пересказує, але варто мені вийти і робить він як хоче.
От в чому моя проблема！
Не пишіть, що я не виховую.
Всі б ви мали стільки терпіння і натхнення на виховання
Пост автора той темы(
Повторюсь і пишу в останнє
Я багато з ним з маленького віку розмовляю, про все все все на світі. Про добро і зло, причину наслілок, як себе вести в гостях, на дорозі, в автобусі, що старенькій прабабусі треба допомагать, бо вона у нас одна лишилася і зовсім старенька. Ми ращом ходимо і допомагаємо ій себе оьслуговувать, він ій дякує щиро за гостинец - кусок хліба. Завжди спитає як вона себе почуває, коли я хворію, він за мною теж ухажує, принесе водички, укриє, молодшого брата за руку відведе в іншу кімнату, щоб я поспала.
Він не монстр, яким ви його тут зробили. Звичацна дитина. Наша проблема впертість. Якщо він надумав собі щось зробити （як у випадку з велосипедом і маршрутом через теплицю）, то ви всі голоса розірвіть, але поки він не доробить, то не заспокоється. Якщо йому захотілося дістати цукерку у верхньому шкафчику, то я 10 разів йому кажу, що з´іси після супа, а він під всі ці прохагня і погрози все одно дістає.цікерку, дивиться на мене і ість. Але каже не сердимь.і не кричи, бо суп я теж поім, тільки ти мене покорми, будь ласка, бо ти ж моя улюблена і найкраща мама.
Я пояснюю правила безпеки з електроенергією, що йому заборонено навіть торкатися до подовжувачів, вмикати кнопки і тд, але якщо він захотів перевірити як включається фен, то він це все послухавши все одно наступного дня спробува, за.що і отримав по рукам. Але я не впевнена, що якщо він захоче включити міксер, то він згадає моі правила і шльопок по руці.
Він слухає, чує, аналізує, пересказує, але варто мені вийти і робить він як хоче.
От в чому моя проблема！
Не пишіть, що я не виховую.
Всі б ви мали стільки терпіння і натхнення на виховання
Пост автора той темы(
решение проще, чем может показаться на первый взгляд: если он действительно потом сьел суп, то вопрос, чем мешала та конфета? запреты тоже должны быть обосноваными, а не потому ’что я так сказала’. с удленнителем можно было вместе тот фен фключить.
Ответ дляМойНеТакой
чому? Чому? Чому? Всі тут вирішили, що я не займалася його вихованням раніше.
Повторюсь і пишу в останнє
Я багато з ним з маленького віку розмовляю, про все все все на світі. Про добро і зло, причину наслілок, як себе вести в гостях, на дорозі, в автобусі, що старенькій прабабусі треба допомагать, бо вона у нас одна лишилася і зовсім старенька. Ми ращом ходимо і допомагаємо ій себе оьслуговувать, він ій дякує щиро за гостинец - кусок хліба. Завжди спитає як вона себе почуває, коли я хворію, він за мною теж ухажує, принесе водички, укриє, молодшого брата за руку відведе в іншу кімнату, щоб я поспала.
Він не монстр, яким ви його тут зробили. Звичацна дитина. Наша проблема впертість. Якщо він надумав собі щось зробити （як у випадку з велосипедом і маршрутом через теплицю）, то ви всі голоса розірвіть, але поки він не доробить, то не заспокоється. Якщо йому захотілося дістати цукерку у верхньому шкафчику, то я 10 разів йому кажу, що з´іси після супа, а він під всі ці прохагня і погрози все одно дістає.цікерку, дивиться на мене і ість. Але каже не сердимь.і не кричи, бо суп я теж поім, тільки ти мене покорми, будь ласка, бо ти ж моя улюблена і найкраща мама.
Я пояснюю правила безпеки з електроенергією, що йому заборонено навіть торкатися до подовжувачів, вмикати кнопки і тд, але якщо він захотів перевірити як включається фен, то він це все послухавши все одно наступного дня спробува, за.що і отримав по рукам. Але я не впевнена, що якщо він захоче включити міксер, то він згадає моі правила і шльопок по руці.
Він слухає, чує, аналізує, пересказує, але варто мені вийти і робить він як хоче.
От в чому моя проблема！
Не пишіть, що я не виховую.
Всі б ви мали стільки терпіння і натхнення на виховання
Пост автора той темы(
Повторюсь і пишу в останнє
Я багато з ним з маленького віку розмовляю, про все все все на світі. Про добро і зло, причину наслілок, як себе вести в гостях, на дорозі, в автобусі, що старенькій прабабусі треба допомагать, бо вона у нас одна лишилася і зовсім старенька. Ми ращом ходимо і допомагаємо ій себе оьслуговувать, він ій дякує щиро за гостинец - кусок хліба. Завжди спитає як вона себе почуває, коли я хворію, він за мною теж ухажує, принесе водички, укриє, молодшого брата за руку відведе в іншу кімнату, щоб я поспала.
Він не монстр, яким ви його тут зробили. Звичацна дитина. Наша проблема впертість. Якщо він надумав собі щось зробити （як у випадку з велосипедом і маршрутом через теплицю）, то ви всі голоса розірвіть, але поки він не доробить, то не заспокоється. Якщо йому захотілося дістати цукерку у верхньому шкафчику, то я 10 разів йому кажу, що з´іси після супа, а він під всі ці прохагня і погрози все одно дістає.цікерку, дивиться на мене і ість. Але каже не сердимь.і не кричи, бо суп я теж поім, тільки ти мене покорми, будь ласка, бо ти ж моя улюблена і найкраща мама.
Я пояснюю правила безпеки з електроенергією, що йому заборонено навіть торкатися до подовжувачів, вмикати кнопки і тд, але якщо він захотів перевірити як включається фен, то він це все послухавши все одно наступного дня спробува, за.що і отримав по рукам. Але я не впевнена, що якщо він захоче включити міксер, то він згадає моі правила і шльопок по руці.
Він слухає, чує, аналізує, пересказує, але варто мені вийти і робить він як хоче.
От в чому моя проблема！
Не пишіть, що я не виховую.
Всі б ви мали стільки терпіння і натхнення на виховання
Пост автора той темы(
Он у Вас манипулятором растет. Бить нельзя. Но ребенок, простите, не должен в таком щенячьем возрасте путать берега.
ну так это и ежу понятно. одно поколение натерпелось, что их в детстве людьми не считали, и решило, что уж с их-то детьми все будет по-другому, плюс юношеский максимализм, отсутствие жизненного опыта, в итоге имеем детей, возведенных на пьедестал.
я завидую странам, где многовековые традиции воспитания, и люди их придерживаются в общей массе. там все просто и понятно, а у нас вечные споры.
я завидую странам, где многовековые традиции воспитания, и люди их придерживаются в общей массе. там все просто и понятно, а у нас вечные споры.
Ответ дляМойНеТакой
чому? Чому? Чому? Всі тут вирішили, що я не займалася його вихованням раніше.
Повторюсь і пишу в останнє
Я багато з ним з маленького віку розмовляю, про все все все на світі. Про добро і зло, причину наслілок, як себе вести в гостях, на дорозі, в автобусі, що старенькій прабабусі треба допомагать, бо вона у нас одна лишилася і зовсім старенька. Ми ращом ходимо і допомагаємо ій себе оьслуговувать, він ій дякує щиро за гостинец - кусок хліба. Завжди спитає як вона себе почуває, коли я хворію, він за мною теж ухажує, принесе водички, укриє, молодшого брата за руку відведе в іншу кімнату, щоб я поспала.
Він не монстр, яким ви його тут зробили. Звичацна дитина. Наша проблема впертість. Якщо він надумав собі щось зробити （як у випадку з велосипедом і маршрутом через теплицю）, то ви всі голоса розірвіть, але поки він не доробить, то не заспокоється. Якщо йому захотілося дістати цукерку у верхньому шкафчику, то я 10 разів йому кажу, що з´іси після супа, а він під всі ці прохагня і погрози все одно дістає.цікерку, дивиться на мене і ість. Але каже не сердимь.і не кричи, бо суп я теж поім, тільки ти мене покорми, будь ласка, бо ти ж моя улюблена і найкраща мама.
Я пояснюю правила безпеки з електроенергією, що йому заборонено навіть торкатися до подовжувачів, вмикати кнопки і тд, але якщо він захотів перевірити як включається фен, то він це все послухавши все одно наступного дня спробува, за.що і отримав по рукам. Але я не впевнена, що якщо він захоче включити міксер, то він згадає моі правила і шльопок по руці.
Він слухає, чує, аналізує, пересказує, але варто мені вийти і робить він як хоче.
От в чому моя проблема！
Не пишіть, що я не виховую.
Всі б ви мали стільки терпіння і натхнення на виховання
Пост автора той темы(
Повторюсь і пишу в останнє
Я багато з ним з маленького віку розмовляю, про все все все на світі. Про добро і зло, причину наслілок, як себе вести в гостях, на дорозі, в автобусі, що старенькій прабабусі треба допомагать, бо вона у нас одна лишилася і зовсім старенька. Ми ращом ходимо і допомагаємо ій себе оьслуговувать, він ій дякує щиро за гостинец - кусок хліба. Завжди спитає як вона себе почуває, коли я хворію, він за мною теж ухажує, принесе водички, укриє, молодшого брата за руку відведе в іншу кімнату, щоб я поспала.
Він не монстр, яким ви його тут зробили. Звичацна дитина. Наша проблема впертість. Якщо він надумав собі щось зробити （як у випадку з велосипедом і маршрутом через теплицю）, то ви всі голоса розірвіть, але поки він не доробить, то не заспокоється. Якщо йому захотілося дістати цукерку у верхньому шкафчику, то я 10 разів йому кажу, що з´іси після супа, а він під всі ці прохагня і погрози все одно дістає.цікерку, дивиться на мене і ість. Але каже не сердимь.і не кричи, бо суп я теж поім, тільки ти мене покорми, будь ласка, бо ти ж моя улюблена і найкраща мама.
Я пояснюю правила безпеки з електроенергією, що йому заборонено навіть торкатися до подовжувачів, вмикати кнопки і тд, але якщо він захотів перевірити як включається фен, то він це все послухавши все одно наступного дня спробува, за.що і отримав по рукам. Але я не впевнена, що якщо він захоче включити міксер, то він згадає моі правила і шльопок по руці.
Він слухає, чує, аналізує, пересказує, але варто мені вийти і робить він як хоче.
От в чому моя проблема！
Не пишіть, що я не виховую.
Всі б ви мали стільки терпіння і натхнення на виховання
Пост автора той темы(
Вам ребенок своим поведением демонстрирует, что главный в семье - он. А Вы этому потакаете!
Если сын лезет за конфетой, несмотря на Ваши запреты, то следовало бы озвучить, что за непослушание он наказан и лишается конфет на 3 дня и демонстративно выбросить их в мусор.
И тогда Вы продемонстрируете, кто в семье главный.
Если сын лезет за конфетой, несмотря на Ваши запреты, то следовало бы озвучить, что за непослушание он наказан и лишается конфет на 3 дня и демонстративно выбросить их в мусор.
И тогда Вы продемонстрируете, кто в семье главный.
Там малыш умненький, он уже выработал методику творить что хочешь, и на все ’ти ж моя улюблена і найкраща мама’ и мама уже растаяла.
Со «щенки» не согласна. Все остальное. Ок.
Очень люблю своего старшего, но объективно- разговоры помогали далеко не всегда. Пару раз давала по жопе. Сейчас стал старше и уже можно договориться и обсудить все.
Очень люблю своего старшего, но объективно- разговоры помогали далеко не всегда. Пару раз давала по жопе. Сейчас стал старше и уже можно договориться и обсудить все.
А вашу дочь? Хотя вряд ли она вам честно в этом признается. Я вот выросла достойным человеком, но я одно время просто ненавидела своих родителей зайдя то, что они меня физически наказывали. Простила ли я? Наверное нет, просто стараюсь не вспоминать этого. Была бы моя жизнь лучше, если бы не было физического наказания? Однозначно да! Я была бы более открытым человеком, более свободным, меньше бы боялась, соответственно и добилась бы в жизни большего.
Меня мама никогда не била, хотя было за что- я после школы могла пойти гулять до ночи, а она меня искала (тогда мобильников даже в проекте не было). Исцелила меня от тяги к путешествиям волшебная звездюлина от деда. Когда надо было идти помогать картошку накидать в огород, а я смоталась на озеро. Как накупалась и явилась к ужину- то отгребла черным резиновым чем-то до полос на сраке. Проституткой не стала, семья, дом, работа- всё ок) Своих детей не бью, но угрожаю что могу и они верят. Хотя до таких угроз редко доходит, они большинство моих слов все-таки слышат, несмотря на гены своего упрямого отца и не отстающей от него матери)
П.с: если бы моё дитё ело запрещённую мной конфету и нагло смотрело на меня, то оно бы этих конфет не увидело бы очень долго. Очень очень очень долго.
П.с: если бы моё дитё ело запрещённую мной конфету и нагло смотрело на меня, то оно бы этих конфет не увидело бы очень долго. Очень очень очень долго.
Ой...с такой мямлей мамашей, думаю что и ’ударил по лицу’ это громко сказано! Ну, ничего. Такие вырастают и потом получают в табло от других! Может если бы не растили онижедетей, может и в стране такого скотства не было бы!
Вы думаете у меня физ. наказания по времени расписаны были?
Темы наказаний мы с ней не касались, но ее отношение ко мне и наши взаимоотношения в целом говорят, что я СКОРЕЕ была права, тут без утверждений.
Темы наказаний мы с ней не касались, но ее отношение ко мне и наши взаимоотношения в целом говорят, что я СКОРЕЕ была права, тут без утверждений.
Сейчас популярна книга американского психолога Петерсона, про 12 правил. Как раз, одно из них посвященно детям. Дети ДОЛЖНЫ жить по законам общества, не ходить на ушах в общественном месте, адекватно вести себя на площадке-в саду-школе, соблюдать решим и семейные правила и т.д.
Если у мамы с папой не хватает мозгов все решить на берегу, пока ребенок еще очень маленький, тогда и возникает ’пожалеешь розг, испортишь ребенка’. И, да, возможно деду потом письменную благодарность выпишут, когда ребенок вырастет и будет помнить именно этот воспитательный момент.
Так что все верно.
Если у мамы с папой не хватает мозгов все решить на берегу, пока ребенок еще очень маленький, тогда и возникает ’пожалеешь розг, испортишь ребенка’. И, да, возможно деду потом письменную благодарность выпишут, когда ребенок вырастет и будет помнить именно этот воспитательный момент.
Так что все верно.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Сейчас читают!
Комментарии к ответу